Отже, вироблена продукція дедалі частіше становить результат міжнародних коопераційних зв'язків, а зовнішня торгівля не тіль-ки виконує функцію реалізації кінцевого продукту, але все більше перетворюється на сполучну ланку виробничого процесу. Ця тен-денція особливо помітна щодо провідних індустріальних країн світу. В експорті їх машинобудівної продукції частка комплекту-ючих виробів уже в середині 80-х років упритул наблизилася до 50 % і продовжує зростати.

Поглиблення спеціалізації спричинюється також прискорен-ням морального старіння і швидким оновленням асортименту, що веде до спеціалізації наукових досліджень. У передових сучасних галузях (напівпровідники, ЕОМ) цикл «життя» продукції стано-вить 3—5 років, в усіх галузях обробної промисловості він фак-тично не перевищує 8—9 років порівняно з 20 роками в серед-ньому на початку сторіччя. Згідно з оцінками, в минулому десяти-річчі на світовому ринку було оновлено близько 80 % товарів [4]. На світових ринках з'являється велика кількість принципово нових товарів, здебільшого продукції наукоємних галузей, сфери ви-соких технологій (лазерна техніка, швидкодіючі ЕОМ, обладнан-ня для АЕС і т. д.).

В світовій економіці прослідковується тенденція до надзвичайно вузької спеціалізації. Це означає, що для одного виробу комплектуючі виготовляються на десятках підприємств в різних країнах. Поглиблюється міжнародний поділ праці. При цьому міжнародна торгівля не тіль-ки виконує функцію реалізації кінцевого продукту, але все більше перетворюється на сполучну ланку виробничого процесу.

У зв'язку з нерівномірним розвитком НТП у світовому госпо-дарстві з'являються нові виробники, що створюють собі нові «ніші» або тіснять конкурентів. Цей процес приводить не тільки до поглиблення спеціалізації, а й до змін у соціальній структурі господарства.

За останні десятиріччя значно зросла роль торгівлі машинами й обладнанням. З 1983 р. по 2001 р. частка цієї товарної групи у світовій торгівлі збільшилася з 28,8 % до 42% Важлива тен-денція — розширення торгівлі машинами й обладнанням між промислово розвинутими країнами. З 1980 р. до середини 90-х років експорт машин і обладнання з розвинутих країн зріс у 3 рази. Найбільш швидкими темпами зростає експорт електротехнічного й електронного обладнання, на частку якого припадає понад 25 % усього експорту машинно-технічної продукції.

Проходить і інтелектуалізація міжнародної торгівлі. В обсягах товарообороту все більше росте частка машинобудування та товарів, отриманих на основі високих технологій.

В географічному розподілі намічається тенденція до пониження ролі США в світовій економічній системі, з одночасним посиленням позицій західноєвропейських та деяких азіатських країн.

В той же час важливим чинником розвитку міжнародної економічної системи, що діє всупереч процесу глобалізації, є її регіоналізація, коли економічне співробітництво відбувається в основному між країнами, які об'єднані різноманітними торго-вельно-економічними угодами. При цьому з однієї сторони росте відкритість економік країн, які входять до такого об’єднання, що свідчить про поглиблення глобалізації, але одночасно росте “закритість” економік цих же країн щодо співробітництва з тими країнами, які не входять до об’єднання – процес прямо протилежний глобалізації.

Отже бачимо, що розвиток сучасної міжнародної економічної системи проходить одночасно у двох взаємопротилежних напрямках, проявляючи при цьому свою діалектичну сутність.

2. СУЧАСНИЙ СТАН СВІТОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ.

2.1 Світова економічно-торгівельна система

Розглянемо тепер, що ж являє собою глобальна світова економічно-торгівельна система сьогодні – на початку третього тисячоліття. Як уже зазначалося, у світовій торгово-економічній системі діють дві прямо протилежні тенденції. З одного боку все більше країн стають активними учасниками міжнародних торгівельних відносин, що означає посилення глобалізації. Але з іншого боку – все сильніше поширюється регіоналізація, коли утворюються регіональні об’єднання (союзи, блоки) куди доступ іншим суб’єктам досить утруднений.

В сучасні системі світової торгівлі можна виділити три центри, між якими проходять основні товаропотоки (Див Рис. 2.1). Це Північна Америка, Західна Європа і Південно-Східна Азія (на чолі з Японією) .

Рис. 1.2. Основні товаропотоки сучасної міжнародної торгівлі

Основною тенденцією розвитку світової торгівлі є її лібералізація. Значно знижено рівень митних тарифів, скасовано багато обмежень, квоти і т. п. Однак існує ціла низка проблем. Одна з основних — наростання протекціоністських тенденцій на рівні економічних угруповань, торговельно-економічних блоків країн.

До формування таких блоків приводять об'єктивні політико-економічні процеси. Активізація таких процесів, з одного боку, сприяє розвиткові міжнародної торгівлі (в рамках зон, блоків, регіонів), а з іншого — створює для неї ряд перешкод, властивих будь-якому закритому формуванню.

Першим кроком до утворення торговельно-економічних бло-ків стає створення зон вільної торгівлі. За оцінкою Світового банку, на рубежі 90-х років у межах таких зон здійснювалося близько 42 % світової торгівлі. Серед найвідоміших зон — Євро-пейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ), Європейський Союз (ЄС), Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА), Організація азійсько-тихоокеанського економічного співробіт-ництва (АТЕС) та ін.

Ось склад дев'яти найбільших міжнародних регіональних торговельних блоків [3].:

1. Європейський Союз (ЄС) — Австрія, Німеччина, Велика Британія, Італія, Ірландія, Франція, Іспанія, Португалія, Фін-ляндія, Швеція, Данія, Бельгія, Люксембург, Нідерланди, Греція.

2. Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА) — США, Канада, Мексика.

3. Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ) — Ісландія, Норвегія, Швейцарія, Ліхтенштейн.

4. Організація азійсько-тихоокеанського економічного співробіт-ництва (АТЕС) — Австралія, Бруней, Малайзія, Сінгапур, Таї-ланд, Нова Зеландія, Папуа—Нова Гвінея, Індонезія, Філіппіни, Тайвань, Гонконг, Японія, Південна Корея, Китай, Канада, США, Мексика, Чилі.

5. МЕРКОСУР — Бразилія, Аргентина, Парагвай, Уругвай.

6. Південноафриканський комітет розвитку (САДК)