Національна валютна система характеризується наступними рисами:

- національною валютною одиницею;

- складом офіційних золотовалютних резервів;

- паритетом національної валюти і механізмом формування валютного курсу;

- умовами оборотності валюти;

- чи наявністю відсутністю валютних обмежень;

- порядком здійснення зовнішньоекономічних розрахунків країн і ін.

Сполучною ланкою між національними валютними системами є валютний курс і паритет. Валютний курс представляє співвідношення між валютами окремих чи країн "ціну" валюти даної країни, убиту у валютах інших країн.

Паритет - це співвідношення валют, що відповідає їхньому золотому змісту. Паритет лежить в основі курсу валют. Але курс валют майже ніколи не збігається з паритетом.

Міжнародна валютна система (МВС) є формою організації валютних відносин у рамках світового господарства. Вона виникла в результаті еволюції світового капіталістичного господарства і юридично закріплена міждержавними угодами.

Головна задача міжнародної валютної системи - регулювання сфери міжнародних розрахунків і валютних ринків для забезпечення стійкого економічного росту, стримування інфляції, підтримки рівноваги зовнішньоекономічного обміну і платіжного обороту. МВС є одним з найважливіших механізмів, що може сприяти розширенню чи , навпаки, обмеженню міжнародних економічних відносин.

Міжнародні кредитно-фінансові відносини охоплюють систему відносин, зв'язаних з рухом позичкового капіталу на світовому кредитному і фінансовому ринках.

На міжнародному кредитному ринку відбувається рух грошового капіталу між країнами на умовах зворотності, терміновості, сплати відсотка.

Світовий кредитний ринок - це частина ринку позичкового капіталу, що містить у собі: 1) світовий грошовий ринок (короткострокові депозитно-кредитні операції від одного дня до року, а також ринок євровалют); 2) світовий ринок капіталів- два складові: середньо- і довгострокові іноземні кредити і ринок єврокредитів (від одного року до 15 років).

Світовий ринок позичкових капіталів набув у останні десятиліття стрімкого розвитку. Це обумовлено довгостроковими тенденціями руху позичкового капіталу, загальною лібералізацією державно-правових норм, що регулюють цей рух на національному рівні, розширенням дії цінних паперів, інтеграційними процесами. Світовий ринок позичкових капіталів охоплює сукупність різних компаній, банків, валютно-кредитних установ, що забезпечують рух позичкового капіталу у світовому господарстві. Важливою тенденцією в розвитку світового господарства і міжнародних економічних відносин кінця нинішнього сторіччя є те, що міжнародні кредитно-фінансові відносини по темпах росту значно випереджають темпи росту як промислового виробництва, так і міжнародної торгівлі.

Отже, аналізуючи тенденції, що відбуваються у міжнародних економічних відносинах, можна говорити про створення глобальної економічної системи з ринками міжнародної торгівлі, інвестицій, фінансових трудових ресурсів тощо. Однак створення такої міжнародної економічної системи призводить не до вирівнювання рівнів економічного розвитку держав, а, навпаки, до подальшого розриву між багатими країнами і бідними. Так, інвестиції в розвинуті країни і в країни, що розвиваються суттєво відрізняються про нормі прибутку ( в країнах, що розвиваються іноземні інвестори отримують прибуток в середньому вдвічі більший, ніж від інвестицій в розвинуті країни).

Країни, що розвиваються перетворюються на постачальників сировини, робочої сили та “мізків” для розвинутих країн.

Через це міжнародну економічну систему на сьогодні можна розглядати як механізм збагачення розвинутих країн і ТНК за рахунок решти світу.

3. НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ДЛЯ КРАЇН З ПЕРЕХІДНИМИ ЕКОНОМІКАМИ

Головною рисою сучасного світового розвитку стала глобалізація. Дослідження у сфері глобалістики, глобальних трансформацій і глобальної економіки відкрили нові її закономірності. Глобальна трансформація й інте-грація - це об'єктивні процеси.

Активізація процесів глобалізації і глобальних трансформацій привела до того, що цей, відносно новий, феномен стає головним чинником впливу на внутріш-нє життя будь-якої країни.

Незважаючи на ряд переваг, що несе глобалізація, багато вчених указують не значні негативні наслідки глобалізації для країн з економікою, що розвивається [2, 15, 16]. Глобалізаційні й антиглобалізаційні тенденції і конфлікти посиляться. З'являться нові можливості, виклики і загрози, збільшаться ризики невпорядкованої, неконтрольованої глобалізації. Тому на цьому переломному етапі важливо визначити суть, місце, роль і вплив глобалізації на процеси світового і національного розвитку, розкрити механізми її дії, з'ясувати шляхи вирішення проблем безпеки. Дане явище можна розглядати з двох точок зору - як природний, об'єктивний процес і як силові насильницькі дії в інтересах глобалізаторів.

Глобалізація, це загальнопланетарний процес інтернаціоналізації національних та регіональних систем у суперечливій та конфліктній формі транснаціоналізації, тобто взаємопроникнення, взаємопереплетіння та діалектичного заперечення розвинутими країнами слаборозвинутих внаслідок різноспрямованості впливу глобалізації.

З посиленням глобалізації розрив у рівнях розвитку багатих і бідних країн збільшується. Причина цього - зростання нееквівалентного обміну. Статисти-ка ООН показує, що різниця між багатими і бідними країнами за показниками виробництва ВВП на душу населення склала: в 1960 р. - 1:30; 1990 - 1:60; у 2000 р. - 1:90. Розрив прискорюється у прямому чи опосередкованому зв'язку з процесами і наслідками глобалізації. Якщо за ЗО років (1960 - 1990) він зріс у 2 рази, то за 10 останніх років - у 1,5 рази. Коефіцієнт прискорення становить +2,0. Це приблизно відповідає підвищенню рівня глобалізації економіки, визначеному показниками збільшення експорту й імпорту провідних країн [16].

Глобалізація і панування корпорацій ведуть до необоротної деформації двох основних механізмів ринку. По-перше, змінюється характер основного двигуна прогресу капіталістичної економіки - ринкової конкуренції. Вона перероджується і перетворюється на свою протилежність. Глобальна конку-ренція веде до глобальної монополізації економіки. Будучи видозміненою формою ринкової конкуренції, глобальна конкуренція віднімає шанси на змагальність не тільки в окремих товаровиробників, а й у цілих країн. Багато хто з них під ударами