Економ аналіз

План

1. Сучасний стан аудиту в Україні

Аудит в Україні почав активно розвиватися після виходу Закону України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 р. № 3125-12.

Правові засади здійснення незалежної аудиторської діяльної Україні базуються на Законі України "Про аудиторську діяльність” Основне завдання цього закону — "створення системи незалежні фінансового контролю з метою захисту інтересів власника".

Організаційна структура незалежного фінансового контролю (аудиту) в Україні представлена на рис.1.1.

Основним базовим елементом системи незалежного фінансового контролю є сертифіковані аудитори, які на підставі ліцензії від свого імені чи від імені аудиторської фірми здійснюють аудиторську діяльність.

Організаційне і методологічне керівництво аудиторською діяль-ністю в Україні здійснює Аудиторська палата України (АПУ). АПУ є незалежним самостійним органом, головним завданням якого є:

сприяння розвитку аудиту в державі;

вирішення принципових питань аудиторської діяльності в Україні на єдиній методологічній основі;

сертифікація (визначення кваліфікаційної придатності) ауди-торів;

ліцензування (дозвіл) на право займатися аудиторською діяль-ністю.

АПУ діє відповідно до Статуту, має регіональні відділення, повнова-ження яких визначаються "Положенням про регіональні відділення".

АПУ створюється шляхом делегування до її складу п'яти пред-ставників від професійної громадської організації аудиторів України, по одному представникові від Міністерства фінансів, Головної дер-жавної податкової адміністрації, Міністерства статистики, Національ-ного банку, Міністерства юстиції та окремих фахівців від навчаль-них, наукових та інших організацій.

Рис. 1.1. Система незалежного фінансового контролю (аудиту) в Україні

Крім цього, з метою захисту своїх інтересів аудитори України об'єднані у професійну громадську організацію — Спілку аудиторів України, яка діє на місцях через свої осередки за наявності у них не менше п'яти аудиторів.

Згідно із Законом України "Про аудиторську діяльність" ст. 3, поняття "аудиторська діяльність" містить в собі організаційне і ме-тодичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг. Ауди-торські послуги можуть надаватися у формі аудиторських перевірок (аудиту) та пов'язаних з ним експертиз, консультацій з питань бух-галтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економічно-правового забезпе-чення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб.

Разом з цими видами послуг аудиторські підприємства в Україні проводять роботи з приватизації майна державних підприємств, ко-мерціалізації торгівлі, акціонування підприємств, готують матеріали для розгляду справ клієнтів в арбітражних судах. Завдяки аудитові здійснюються посередницькі контакти.

У кінцевому підсумку аудит являє собою досить високу форму організації і реалізації економічних ідей.

2. Способи аналітичної обробки економічної інформації

Метою аналітичної обробки економічної інформації є об'єктивне відображення реальних економічних процесів, що виникають, що впливають на досліджувані параметри, фіксація подій і виявлення закономірностей, а також прогноз ситуації при різних варіантах розвитку подій. Таким чином, при аналізі ситуації необхідно виявити що зараз відбувається, що відбувалося до цього, інтерполювати відсутні відправні точки при неможливості одержати їх прямо, після чого по'єднати воєдино окремі ланки.

В основі методології фінансово-економічного аналізу лежить діалек-тичний метод, тобто економічні яви-ща, що вивчаються, аналізуються, розглядаються у їх зв'язку і взає-мозалежності, русі і розвитку, а роз-виток, як відомо, — це боротьба протилежностей, він відображає об'єк-тивні закони дійсності. Діалектич-ному розвиткові явищ у сфері фінансово-господарської діяльності під-приємств властиві переходи кількіс-них змін у якісні, які супроводжу-ються виникненням нових якостей, запереченням, відмиранням старого і появою нового, прогресивнішого. Застосування діалектичного підходу до вивчення цих явищ викликає до життя такі найхарактерніші особливості методу аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств.

По-перше, це системний підхід до аналізу економічних явищ і процесів, який виявляється у комплексному ви-вченні взаємопов'язаних економічних, організаційних, тех-нічних та інших факторів, у застосуванні системи показ-ників для аналізу, про що йшлося у попередніх главах цього посібника.

По-друге, це широке використання логічних методів, а саме: дедукції та індукції. Дедукція — такий метод ви-вчення економічних явищ, коли нові знання про об'єкт здобувають шляхом переходу від загальних фактів до окре-мих висновків. Індукція — навпаки, такий логічний ме-тод, за якого міркування ведеться від окремих, поодино-ких фактів, положень до загальних висновків. Наочним прикладом використання дедуктивного підходу є розв'язан-ня аналітичної задачі, суть якої зводиться до виявлення причин (факторів), що зумовили той чи інший фінансовий результат діяльності підприємства, наприклад прибуток: спочатку визначають суму прибутку, показники його дина-міки, відповідність запланованому рівневі тощо, а далі — всі фактори, які забезпечили саме такий кінцевий ре-зультат.

Інша аналітична задача — визначення резерву зростан-ня того чи іншого економічного показника, хоча б того самого прибутку: вона потребує вивчення окремих шляхів досягнення вищого результату за рахунок, наприклад, кра-щого використання засобів праці, предметів праці, скоро-чення простоїв, удосконалення технології, маркетингових програм тощо. Вона потребує індуктивного підходу, який забезпечує визначення загального резерву зростання (у нашому випадку — прибутку) за рахунок різноманітних факторів, які його формують.

По-третє, вивчення причин, які спричиняють зміни тих чи інших явищ економічного життя, оскільки всі явища обумовлені причинно-наслідковою залежністю. Мистецтво аналітика полягає в умінні відшукати найсуттєвіші при-чини, які найбільшою мірою вплинули на той чи інший результат.

По-четверте, аналіз передбачає не тільки виявлення на-прямків впливу різних причин (факторів) на той чи інший економічний показник, а й надання кожному з цих на-прямків конкретної цифрової визначеності і, по можли-вості, представлення характеру цього впливу у формалізо-ваному вигляді, тобто математично, через певні функції, моделі.

І, нарешті, по-п'яте, матеріали фінансово-економічного аналізу повинні вміщувати інформацію, яка була б здатна служити базою для прийняття управлінських