В унітарних державах бюджетна система включає дві ланки: державний бюджет і численні місцеві бюджети.

У федераціях і конфедераціях бюджетна система складається з трьох ланок:

державний бюджет (федеральний бюджет чи бюджет центрального уряду);

бюджети членів федерацій – штатів США, земель (ландів) у ФРН, провінцій у Канаді;

місцеві бюджети. Вони не включаються в бюджети членів федерації, доходи і витрати яких не входять у федеральний бюджет.

На перших етапах розвитку буржуазної держави бюджетна система ряду країн характеризувалася залежністю державного бюджету від місцевих фінансів. Наприклад, уряд США до прийняття конституції 1787р. не мав власних джерел доходів і покривав свої видатки за рахунок внесків окремих штатів. З посиленням центральної влади значення державного бюджету стало зростати.

Після другої світової війни процес централізації бюджетної системи у всіх державах різко посилився, у відношенні доходів. Істотно зросла питома вага державного бюджету в загальному обсязі ресурсів бюджетної системи. У США – більш 50%, Великобританії – більш 70%. За даними Групи фіскального аналізу - http://www.fao.kiev.ua

У державний бюджет спрямовуються найбільші доходи:

прибутковий податок з фізичних осіб

податок на прибуток корпорацій,

акцизи,

податок на додаткову вартість,

мита. П.Гега , Л.Доля «Основи податкового права».

По витратах, навпроти, спостерігається інша тенденція: збільшення питомої ваги в загальній сумі витрат бюджетної системи місцевих бюджетів, на які уряд перекладає значну частину витрат на розвиток економічної і соціальної інфраструктури, а також частину витрат на відтворення кваліфікованої робочої сили.

Система місцевих бюджетів також визначається державним устроєм (федеративний чи унітарний) і відповідним адміністративним розподілом. В 1960-1970р. в усіх західних країнах відбувся процес укрупнення місцевих адміністративних одиниць і, отже, посилення централізації місцевих фінансів.

Фінансові взаємини центральних і місцевих органів стали більш тісними, підсилилася регулююча роль місцевих фінансів і їхній вплив на процес відтворення і сферу соціальних відносин.

Бюджетний устрій України - це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв'язок між окремими ланками бюджетної системи. Бюджетний устрій визначається з урахуванням державного устрою і адміністративно-територіального поділу України.

Як незалежна держава, Україна має державний бюджет, який дозволяє їй здійснювати свої основні функції. В складі України є автономне утворення - Автономна Республіка Крим, яка також має свій республіканський і місцеві бюджети.

Слід відзначити, що на території України існує система місцевих бюджетів - тобто фінансово-економічна база місцевих органів самоврядування, очолюваних місцевими Радами народних депутатів. Кожна ланка місцевих бюджетів за законодавством є самостійною. Самостійність місцевих бюджетів полягає в тому, що затвердження будь-якого з них здійснюється відповідною Радою народних депутатів. Виконання цих бюджетів здійснюється місцевими органами державної виконавчої влади. Самостійність бюджетів забезпечується наявністю власних доходних джерел і правом визначати направлення їх використання.

Таким чином, бюджетна система України складається: з державного бюджету; бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

Місцеві бюджети включають обласні, міські, районні, районні в містах, сільські та селищні.

Бюджет Автономної Республіки Крим об'єднує республіканський бюджет та бюджети районів і міст республіканського підпорядкування Криму.

Кожна Рада народних депутатів затверджую бюджет, з якого фінансуються витрати, пов'язані з функціонуванням її та органів виконавчої влади.

Бюджети вищого рівня об'єднуються з бюджетами нижчих рівнів певної території з метою аналізу і визначення засад державного регулювання економічного і соціального розвитку України.

Ці бюджети мають назву зведених бюджетів: Державний бюджет об'єднується з бюджетами областей, бюджетом Автономної Республіки Крим та бюджетами міст республіканського підпорядкування.

Сукупність та взаємозв'язок бюджетів, що за чинним законодавством існує на території України, складає її бюджетну систему. Складові частини бюджетної системи України тісно пов'язані між собою, хоча не являють собою єдиного бюджету, а об'єднуються у зведений бюджет. Республіканський бюджет Автономної Республіки Крим і вищестоящі місцеві бюджети - обласні й міські Києва та Севастополя одержують допомогу за рахунок відрахувань територіальних надходжень від загальнодержавних податків і зборів, за нормативами, затвердженими Верховною Радою України та за рахунок субвенцій, субсидій, дотацій з державного бюджету України.

Стаття 7 Бюджетного Кодексу України має назву „ Принципи бюджетної системи України”. В цій статті зазначено, що бюджетна система України ґрунтується на таких принципах:

1) принцип єдності бюджетної системи України - єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності;

2) принцип збалансованості - повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період;

3) принцип самостійності - Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов'язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного, а також за бюджетні зобов'язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на визначення напрямів використання коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні бюджети;

4) принцип повноти - до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження до бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;

5) принцип обґрунтованості - бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат