Наймана праця: сутність і еволюція

План

Вступ

Сучасний етап розвитку зв'язаний з новим поглядом на робочу силу як на один із ключових ресурсів економіки. Тому свідчення - зростання ролі людського фактора в умовах технологічного етапу НТР, коли в наявності є пряма залежність результатів виробництва від якості, мотивації і характеру використання робочої сили в цілому й окремого працівника зокрема.

Матеріальні вкладення в людські ресурси і кадрову роботу стають довгостроковим фактором конкурентноздатності і виживання фірми в умовах ринкової економіки. В міру розширення і поглиблення, особливо в останні два десятиліття науково - технологічної революції, освоєння високоскладних технологій і масовою комп'ютеризацією національна економіка вже не може обходитися без масового грамотного працівника.

Однак таке становище існує лише декілька десятирічь, а попередня людська історія свідчить про зовсім інший характер трудових відносин.

Саме дослідження еволюції найманої праці є метою даної курсової роботи.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:

дослідити характер праці в Стародавньому Світі;

охарактеризувати трудові відносини у докапіталістичних формаціях;

провести аналіз становлення найманої праці при капіталізмі;

розкрити сутність сучасних прогресивних трудових відносин - соціального партнерства.

Це дозволить зрозуміти, що до існуючого стану речей - процесів з'єднання робочої сили і робочих місць, включення в инновационно - виробничий процес творчого потенціалу трудящих, рішення проблем соціального захисту трудящих і т.п. людство пройшло важкий і тривалий шлях рабства, феодалізму і капіталізму.

1. Виникнення найманої праці: історія стародавніх цівілізацій

1.1. Передумови виникнення класових суспільств

Стародавня історія – це історія найдавніших класових суспільств на нашій планеті. У Європі лише цивілізації, що виникли на островах і, півостровах Егейського моря, можуть бути по стародавності зрівняні з деякими відносно більш пізніми з древньосхідних цивілізацій.

Самі древні у світі класові суспільства виникли на Сході і цьому сприяло декілька причин.

Будь-яке людське суспільство живе і розвивається в конкретних природних умовах і знаходиться з ними у взаємодії, при цьому, чим нижче технічний рівень розвитку суспільства, тим сильніше впливає на нього географічне середовище. Раніше перейшли від докласової структури суспільства до класової ті народи, що жили в умовах,, більш сприятливих для розвитку продуктивних сил. Під словом "сприятливі" треба в даному випадку розуміти насамперед особливості природного середовища, що сприяють виробництву не тільки продукту, необхідного для підтримки життя всього колективу, але і прибавочного продукту, що надходить спочатку в розпорядження, а потім і у власність тих, хто захоплює керівництво суспільством і його виробничою діяльністю.

Прибавочний продукт створює можливість утворення суспільних класів, що протистоять один одному в процесі виробництва й у своєму відношенні до власності на засоби виробництва. Безумовно, створення прибавочного продукту полегшувалося там, де земля була м'якше, плодородніше і в достатній мері воложилася дощами чи розливами рік, а клімат сприяв мінімальним життєвим потребам (не було потрібно, наприклад, теплого одягу, взуття, палива і т.п.), де природа (при низькій технічній озброєності суспільства) щедріше винагороджувала людську працю, де існувала можливість поряд із землеробством розвивати скотарство, продукти якого сприяли раціональному задоволенню життєвих потреб людей, і тим самим збільшувалася можливість створення прибавочного продукту.

Усім перерахованим вище умовам задовольняли багато територій у зоні північних субтропіків Азії й Африки. Зокрема, населення Близького Сходу, батьківщини багатьох корисних злаків і диких тварин, що піддаються прирученню, до кінця IV тисячоріччя до н.е. мало вже 4-5 тис. років землеробського досвіду. Це дозволило використовувати прибережні, легкі для обробки наносні землі навіть таких рік, як Ніл і Євфрат. Саме доліни цих рік і стали найдавнішими вогнищами класових суспільств і цивілізацій. Очевидно, пізніше цивілізації виникли також у долинах рік Інду і Хуанхе.

Розливи рік полегшували організацію штучного зрошення. Створення великих іригаційних споруджень вимагало спільних зусиль величезних мас людей, що направляються сильною владою, які общинні органи управління контролювати вже не могли. Чим важливіше ставала ця задача, тим більше відривалася влада від народу. Нагромадження багатств у міру розвитку скотарського, землеробського, ремісничого виробництва приводило до воєн, а війни - до посилення влади вождя і його збройних сил, що протистоять традиційній родоплемінної військової організації. Усі ці обставини сприяли тому, що в ряді суспільств виникаючі держави здобували форму деспотії. Вперше древньосхідна деспотія склалася в Єгипті, потім у Месопотамії й інших країнах.

Населення країн, що примикали до басейнів великих рік, хоча і створювало власні цивілізації, природно, сприймало багато рис культури і навіть державних інститутів, створених жителями долин цих рік.

На древньому Сході, особливо на Близькому Сході, своєрідні форми залежності типу ілотії співіснували навіть зі значним розвитком товарного господарства в більш пізній період рабовласницького суспільства. На роль рабства типу ілотії на Сході першим звернув увагу в ряді своїх наукових виступах В. В. Струве, однак він не розвинув цю теорію у своїх друкованих працях.

Слід зазначити, що підневільні працівники типу ілотів у повсякденному житті нерідко настільки відрізнялися від приватних рабів, що багато древніх народів термінологічно виділяли їх інших рабів (наприклад, вавілоняні), у той же час інші (наприклад, греки, хети) чітко включали їх загальне поняття "раби". Однак, як ні важливе осмислення якого-небудь явища самими древніми, сьогодні важливо виявити об'єктивний економічний зміст даної категорії людей. З цього погляду раби типу ілотів, позбавлених власності на засоби виробництва і що звичайно вважалися власністю держави – їх господаря, варто відносити до того ж експлуатованому класу, що і частку рабів. При патріархальному рабстві форми рабовласницької експлуатації - менш