Якщо в цілому кількісні параметри потенціалу освіти України мають непоганий вигляд серед країн світу, то за рівнем фінансового забезпечення цієї важливої сфери соціально-економічної діяльності ми ненабагато випереджаємо найменш розвинуті держави. Адже частка сукупного доходу, що направляється на потреби освіти, істотною мірою визначається рівнем розвитку країни, тобто величиною самого ВНП (ВВП). Сподіваємося, що вихід нашої держави з скрутного становища, піднесення національної економіки і досягнення тривалого економічного та соціального розвитку дозволять Україні надалі здійснювати таке фінансування сфери освіти, яке відповідатиме сучасним потребам.

2. Фінансування в державному ВУЗі

Нині в Україні йде перебудова системи освіти у зв'язку з тим, що галузь за структурою і обсягами підготовки кадрів сформувалася в .інших соціально-економічних умовах і не відповідає вимогам ринкових перетворень та бюджетним можливостям України. Перебудова здійснюється за розробленою і постійно удосконалюваною програмою структурного реформування галузі, виходячи з існуючих бюджетних можливостей та необхідності збереження визначальних якісних характеристик навчання студентів, підготовки та перепідготовки кадрів, проведення наукових досліджень. При цьому застосовується комплекс заходів для зменшення навантаження на бюджет з боку освітньої сфери. Зокрема, збільшується співвідношення чисельності викладачів і студентів у ВНЗ до показників, які використовуються у розвинутих країнах, і вдосконалюється мережа державних навчальних закладів шляхом їх укрупнення і перепрофілювання. Але, як і раніше, основною ланкою освітнього комплексу України є державні вищі навчальні заклади, на які покладається головна роль у формуванні інтелектуального потенціалу країни.

Ринкові зміни у сфері освіти істотно позначилися на економічних процесах у ВНЗ, зумовлених переходом системи фінансування ВНЗ від переважно бюджетної до переважно госпрозрахункової. Це вимагає внесення докорінних змін в управління економічною діяльністю ВНЗ: бюджетна (в основному) організація перетворюється на суб'єкт підприємницької діяльності з усіма відповідними наслідками. Причому слід зазначити, що основною метою функціонування ВНЗ є не прибуток, що відрізняє їх від суто підприємницьких структур (підприємств, фірм тощо), для яких ця мета є основною.

Динаміка прибуткової частини бюджету ВНЗ (на прикладі Донецького національного університету) у частках двох його джерел - бюджетного (державного) і небюджетного (децентралізованого) фінансування має такий вигляд.

Динаміка надходження коштів до державного ВНЗ (за даними Донецького національного університету)

Фінансування

| Роки

1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000

Бюджетне (державне) Небюджетне (децентралізоване) | 53

47 | 60

40 | 37

63 | 30

70 | 29

71

Таблиця підтверджує зниження частки бюджетного фінансування (заробітна плата співробітників і стипендії студентів, оплата енергоносіїв і комунальних послуг, наукових досліджень) та послідовне його заміщення децентралізованими джерелами надходження коштів (оплата за навчання студентів, виконання госпрозрахункових і наукових тем, надання інших послуг). Ця обставина зумовлює необхідність пошуку шляхів збільшення обсягів самофінансування діяльності ВНЗ. Необхідно зазначити, що створення та підтримка матеріальної бази, а також забезпечення навчального процесу здійснюються сьогодні лише за рахунок децентралізованих засобів (в основному через плату за навчання).

Піки надходження коштів припадають на вересень, що пояснюється початком нового навчального семестру і дисциплінованістю студентів-першокурсників, на грудень і травень (місяці, які передують зимовій та літній сесіям), оскільки без оплати студенти до складання іспитів не допускаються, і ця тенденція зберігається протягом кількох останніх років. Характерною є розбіжність піків надходження та витрачання коштів протягом року і особливо протягом місяця, що призводить до непоправних втрат, які зумовлені інфляцією.

Нові умови господарської діяльності ВНЗ вимагають комплексного підходу до перебудови економічних процесів. А оскільки бюджетне фінансування має суворо визначене призначення-зарплата, стипендія, комунальні платежі, то основним напрямом дослідження і перетворення є економічні механізми управління децентралізованими коштами.

Нерівномірність надходження коштів, підвищення рівня інфляції, зміна форм і методів роботи ВНЗ визначають значне збільшення навантаження на його економічні служби, які реалізують планування, облік і контроль господарської діяльності. У нових умовах ці служби повинні організовувати свою діяльність так, щоб оперативно враховувати зміни в економічному середовищі (оцінювати матеріальні, людські, фінансові ресурси), контролювати і регулювати відхилення фактичних результатів фінансово-господарської діяльності від планових, приймати оптимальні короткострокові рішення щодо реалізації обраної стратегії ВНЗ. Іншим немаловажним фактором, який вимагає реформування системи господарювання ВНЗ, є конкуренція. Встояти у конкурентній боротьбі державний ВНЗ може лише за рахунок правильного управління фінансовими та матеріальними ресурсами, які перебувають в його розпорядженні, для чого необхідно робити складні багатоваріантні розрахунки.

Таким чином, для забезпечення конкурентоспроможності та виживання в сучасних умовах ВНЗ повинен перебудовувати стратегію і тактику своєї економічної діяльності. Причому основні напрями його економічної діяльності концентруються на виробленні політики цін за навчання та політики витрачання позабюджетних коштів. Політика цін визначає розміри контингенту студентів, отже - й доходи ВНЗ. Правда, слід зазначити, що сьогодні й у майбутньому (ще певний час) на приплив студентів впливатиме авторитет державного ВНЗ.

Дослідження шляхів вирішення вказаної проблеми підтвердило, що найефективнішим сучасним засобом є концепція реінжинірингу бізнес-процесів, яка визначається як радикальне перепроектування економічної діяльності ВНЗ для досягнення оптимальних результатів в основних показниках його діяльності: вартості, якості, обсягу послуг, швидкості їх надання тощо. Революційність реінжинірингу зумовлена новітніми досягненнями у сфері інформаційних технологій, бо результативність процесів, які перебудовуються, вирішальне залежить від інформаційної підтримки та її правильного використання.

Головною зовнішньою причиною застосування засобів реінжинірингу є зростаюча конкуренція, яка визначається збільшенням кількості ВНЗ недержавної форми власності. Серед внутрішніх причин виділяються такі: зростання складності