План

Вступ

Як показує український досвід , а також інших країн, перехід на ринкові відносини супроводжується швидким зростанням цін, підсиленням дії інфляційних чинників. Дуже важливо правильно оцінити, чи є самий перехід на ринкові відносини причиною заглиблення інфляції чи при цих відносинах накопичений раніше інфляційний потенціал одержує свій реальний вислів.

Актуальність курсової роботи полягає у необхідності детального розгляду інфляційних процесів, а саме одного з його різновидів стагфляції, яка визначає високу інфляцію в період спаду виробництва.

Очевидно, що в умовах ринкових відносин можливості штучного стримування інфляції різко скорочуються. Разом з тим непослідовність в прийнятті рішень по переходу до ринку, непродуманість деяких кроків усугубляють існуючі труднощі, підсилюють інфляційні процеси.

Мета цієї курсової роботи визначити головні причини появи стагфляції та методів боротьби з нею.

Для досягнення поставленої мети автор ставить перед собою такі завдання:

Дати визначення інфляції, її причин та типів:

розглянути поняття стагфляції;

розглянути процес інфляції в період спаду;

Подати методи оцінки інфляції:

розглянути індексний метод в оцінці інфляції;

проаналізувати динаміку інфляції в Україні в 90-х роках.

Структурно робота складається з вступу, двох розділів, висновків та використаної літератури.

Зміст інфляції та її теоретичні пояснення

Важко з визначеністю сказати, коли проблема інфляції уперше встала перед людством. Однак, розуміючи, що інфляція прямо зв'язана з грошами і грошовим обігом, можна стверджувати, що виникнення інфляції зв'язане з досить високою фазою розвитку ринкових відносин, коли регулярні господарські зв'язки з приводу обміну товарів зажадали виділення з їхньої величезної маси універсального еквівалента.

Багато правителів стародавності з великим або меншим успіхом намагалися знайти рішення вічної проблеми балансування бюджетних доходів з постійно зростаючими витратами. Відомо кілька шляхів рішення цієї проблеми:

Але самообмеження противне людській природі. Збільшення податкового преса має об'єктивні межі. А борги потрібно повертати. Тоді економічна думка древнього світу відкрила четвертий шлях балансування державних бюджетів: випуск у обіг додаткової кількості грошей.

Як економічне явище інфляція існує вже тривалий час. Вважається, що вона з'явилася ледве не з виникненням грошей, з функціонуванням яких нерозривно зв'язана.

Термін інфляція (від латинського inflatio - здуття) уперше став вживатися в Північній Америці в період громадянської війни 1861-1865 р. і позначив процес розбухання паперово-грошового обігу. У XIX в. цей термін уживався також в Англії і Франції. Широке поширення в економічній літературі поняття інфляції одержало в XX столітті після першої світової війни, а в радянській економічній літературі - із середини 20-х років.

Найбільш загальне, традиційне визначення інфляції - переповнення каналів звертання грошовою масою понад потреби товарообігу, що викликає знецінення грошової одиниці і відповідно ріст товарних цін.

Є й інші визначення інфляції:

Інфляція – це знецінювання грошової одиниці, зменшення її купівельної спроможності.

Інші вважають, що інфляція – це ріст цін, викликаний переповненням грошей, сфер звертання паперовими грішми понад їхні нормальні потреби.

Інфляція – це підвищення загального рівня цін у країні, що виникає в зв'язку з тривалою нерівновагою на більшості ринків на користь попиту.

Інфляція – це соціально-економічне явище, породжуване диспропорціями відтворення.

Інфляція – це перевищення кількості грошових одиниць у обігу над сумою товарних цін.

Інфляція - є багатофакторне явище, обумовлене дією ряду причин, що ведуть до росту диспропорцій суспільного виробництва і ціни, що роблять вплив убік їхнього підвищення.

Слід зазначити, скільки б не було визначень інфляції, жодне з них не може охопити весь зміст інфляції як явища економічного життя. Вони лише відбивають її риси.

Хвороблива інфляційна практика свідчить про складності цього явища, про незавершеність теоретичних розробок, що не дають поки однозначних відповідей на багато питань, по яких продовжуються дискусії. Розходження в підходах до проблеми починаються з визначення суті інфляції. "Не всякий ріст цін - інфляція..." - затверджує "Курс економічної теорії" за редакцією Чепурина М.Н. і Кисельовій Е.А.. "Усяке підвищення цін означає інфляцію", - затверджує Сажина М.А. і Чибриков Г.Г. Курс економічної теориії. Учбове посібник під ред. Чепуріна М.Н., Киселевої Е.А Основи економічної теорії.- М.: Економіка, 1995 р., С. 241. . Відрізняються підходи і західні економісти. Ні єдності й у відповіді на питання про те, як відноситися до інфляції і її очевидних наслідків: вести з ними непримиренну боротьбу за будь-яку ціну або ж вважати помірну інфляцію неминучою платою за економічний ріст, даниною за результати антициклічного регулювання, за зм'якшення економічних циклів?

Для того щоб керувати інфляцією, стримувати її в помірних границях, проводити системну антиінфляційну політику з передбачуваними і переліченими наслідками, необхідно добре представляти собі її сутність, механізми і фактори, що приводять ці механізми в дію. Поки що економічною наукою досить вірогідно виявлені лише зовнішні причинно-наслідкові зв'язки, що характеризують прямий і зворотний вплив грошей і цін один на одного.

Однак визначення інфляції як переповнення каналів грошового обігу паперовими грішми, що знецінюються, не можна вважати повним. Інфляція, хоча вона і виявляється в росту товарних цін, не може бути зведена лише до чисто грошового феномена «Загальна економічна теорія» курс лекцій під ред. Шагиняна Г.А. Ростов-на-Дону. 1996 р. -С. 282. .

Це складне соціальне явище, породжуване диспропорціями відтворення в різних сферах ринкового господарства. Інфляція являє собою одну з найбільш гострих проблем сучасного розвитку економіки в багатьох країнах світу.

Інфляція - це підвищення загального рівня цін у країні, що виникло в зв'язку з тривалою нерівновагою на більшості ринків на користь попиту.