До числа інфляційних факторів, що мали місце протягом останнього років, належать:

а) зависоке підняття цін на енергоносії й основні види сировини і матеріалів;

б) збільшення грошової маси за рахунок додаткової емісії грошей;

г) ріст безготівкового звертання як наслідок кредитування низько рентабельних і збиткових підприємств;

д) монопольне ціноутворення в умовах монополізації більшості видів промислового виробництва, що веде до диктатному підвищення цін виробниками, оскільки споживачі, позбавлені вибору і відсутній стримуючий контроль за цінами.

Таблиця 1. Деякі найважливіші макропоказники в Україні.11 Мельник А. Основные параметры денежно-кредитной политики в Украине. // Экономика Украины, 2000 г., № 7, с. 26, 27.

Годы | Изменения ВВП (% к предыдущему году) | Темпы роста потребительских цен (раз к предыдущему году) | Среднемесячный темп инфляции (%) |

Изменение М2 в национальной валюте (раз к предыдущему году) | Уровень безработицы на конец года (%)

1992

1993

1994

1995

1996

1997

1998 | -9,9

-14,2

-22,9

-12,2

-10,0

-3,0

-1,7 | 21,0

102,6

5,0

2,8

1,4

1,1

1,2 | 33,5

47,1

14,4

9,0

2,8

0,8

1,5 | 12,6

16,8

5,6

2,4

1,39

1,47

1,13 | 0,3

0,4

0,4

0,6

1,6

2,9

4,6

В Україні темпи росту грошової маси (М2) були високими, особливо це стосується періоду 1992-1993р. У наступний період темпи росту грошової маси почали швидко знижуватися, але зараз вони досить високі.(табл. 1.). Однак це має свої причини. Головна з них полягає в тім, що в 1992-1993р. Україна пережила процес гіперінфляції. У наслідку цього рівень монетизації ВВП різко зменшився і сьогодні складає близько 13% (табл. 2.). При цьому поступове зменшення рівня інфляції створює сприятливе середовище для поступового збільшення рівня монетизації ВВП. За умови, коли самоіндукована інфляційна хвиля ще цілком не збита, а ціни не еластичні до зниження, обмеження темпів росту грошової маси на рівні, характерному для промислово розвитих країн Європи, не доцільно, оскільки це може створити штучний грошовий голод .

Таблиця 2. Показники темпів росту грошової маси і монетизації економіки в Україні.1

Роки | Номінальний ВВП (млн. грн.) | Готівка в обігу | Грошовий агрегат М2 в національній валюті

Темпи росту (раз за рік) | % від ВВП | Темпи росту (раз за рік) | % від ВВП

1992

1993

1994

1995

1996

1997

1998 | 52

1420

10792

50836

78100

86952

94509 | 16,7

25,6

6,2

3,3

1,5

1,5

1,17 | 9,6

9

7,3

5,2

5,1

7,1

7,6 | 12,6

16,8

5,6

2,4

1,39

1,47

1,13 | 44,2

27,2

20

10,4

9,4

12,4

12,9

Період 1994-1998р. в Україні можна охарактеризувати як такий, коли вплив грошових факторів інфляції, обумовлених особливостями державної грошово-кредитної політики (табл. 2.), поступово зменшувалася, а сама інфляція з інфляції попиту перетворилася в інфляцію витрат, де збільшення грошової маси відіграє пасивну роль, пристосовуючи до зміни рівня цін. Інфляція поступово зменшується до прийнятного рівня, що дає можливість відновити економічний ріст. Макаркіна А. Комплексна оцінка інфляційних процесів. // Економіка України, 2000р.. № 1.- С. 42

Темпи інфляції в країні визначають необхідність підтримки реальних процентних ставок на позитивному рівні. Чим вище рівень інфляції, тим більше відсотки за кредит. По суті, така ситуація обумовлена неоднаковим впливом інфляційних процесів на діяльність кредитора і позичальника. При подібних обставинах для комерційного банку засобом збереження доходів виступає підвищення ставок по позичкових операціях. Необхідно відзначити, що в умовах надвисоких темпів інфляції механізм компенсації втрат через підвищення процентних ставок у силу різних причин не завжди спрацьовує (наприклад, у зв'язку з державним регулюванням або ж неготовністю позичальників платити надвисокі відсотки). Така ситуація виникла в Україні в період гіперінфляції 1992-1994 р., коли темпи росту цін були непорівнянні із середніми значеннями банківських ставок по кредитних операціях. Результатом цього стали перекоси в структурі активів банків, коли все кредитування звелося до понадкороткострокового (табл. 3.). Дзюблюк А. Формування процентної політики комерційних банків. // Економіка України, 2000 р., № 12.- С. 32

Таблиця 3. Динаміка процентних ставок по кредитних операціях комерційних банків України (у національній валюті) і темпи інфляції (%). |

Годы

1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999

Приріст цін споживчого ринку………………………….

Приріст цін виробничої промислової продукції……

Відсоткові ставки по кредитам комерційних банків (в національній валюті)……... |

2000

4135

76 |

10156

9668

221,1 |

401

774

201,7 |

182

177

107,1 |

40

17

77 |

10

5

49,1 |

20

35

54,5 |

19,2

15,7

53,4

Нерентабельне споживання матеріалів, енергії, робочої сили також сприяє підвищенню цін (рівня інфляції). Оскільки до 49% вітчизняних підприємств збиткові, дія даного фактора представляється для України досить істотним. Частка збиткових підприємств зросла з 8,3% у 1993р. до 55,7% у 1999р., але після знизилася до 49% у 2001р. Навіть якщо врахувати, що неплатоспроможність частини компаній створюється штучно – вони в такий спосіб ухиляються від податкових і інших зобов'язальних платежів, частка виробництв із негативною рентабельністю дуже велика і стійка, щоб її можна було пояснити винятково бухгалтерськими маніпуляціями. Кораблін С. Інфляція // Дзеркало тижня, 2002р., № 9. – С. 9.

На даний момент тверді фінансові обмеження не тільки не створюють умов для активізації інвестування на основі фінансової стабілізації, але і закривають перспективу економічного розвитку. Дійсно, темпи інфляції знижувалися (табл. 3.2.4.), але це не стільки в результаті безпосереднього обмеження емісії, скільки через звуження платоспроможного попиту деформованого сектора реальної економіки і зменшення ємності внутрішнього ринку.

За даними Державного комітету статистики, опублікованим на початку 2001 р., інфляція в 2000 р., склала 25,8%. Основними