Звичайно, легше намітити шляхи подолання кризи, ніж провести країну цими шляхами. Тим більше, що всі проблеми треба вирішувати комплексно, максимально враховуючи їх взаємозв’язки. Події в економіці останніх двох років дають підстави надіятись, що невдовзі Україна подолає кризу і займе належне їй місце серед країн світу.

ВИСНОВКИ

Економіка України має на сьогоднішній день цілу низку проблем. Економічна криза набула затяжного характеру. За роки існування України як незалежної держави відбулося зниження практично всіх найважливіших макроекономічних показників: валового національного продукту, національного доходу, сукупного споживчого попиту, обсягів виробництва всіх галузей народного господарства. За останні два роки спостерігається зниження темпів падіння, а в багатьох випадках навіть ріст більшості економічних показників. Проте говорити про вихід економіки України з кризового стану ще рано.

Наслідком такої ситуації стало обвальне падіння обсягів виробництва, рівня споживання промислової продукції та продовольчих товарів, занепад освіти та науки. Українське суспільство розшарувалося на багатих і бідних, зросла соціальна напруга. Економічна криза загострила і без того складну (в силу природних причин) демографічну ситуацію в країні. Внаслідок зниження якості (а для деяких верств населення і просто недоступності) медицинського обслуговування та погіршення харчування нарощуються темпи депопуляції населення. Невпинно зростає рівень безробіття, знижується рівень соціального захисту населення.

Основними проблемами сучасної економіки України являються: зношеність основних фондів, на оновлення яких необхідно величезні суми коштів;

невиправдано велика енерго- та матеріаломіскість більшості галузей народного господарства;

переважно екстенсивний розвиток економіки, що в умовах ресурсобмеження рпизводить до гальмування розвитку;

інертність як керівного апарату так і простих робітників, які не можуть протягом досить тривалового часу перебудуватись від адміністративно-командних відносин до ринкових;

структурний перекосу в промисловості, коли виробництво засобів виробництва переважає над виробництвом товарів споживання і за роки кризи цей перекос не тільки не зменшився, а навіть дещо зріс;

невизначеність земельних відносин, що гальмує розвиток сільського господарства (проголошення землі товаром відбулося на папері, до цих пір нема земельного банку, а отже і неможливо взяти кредит під заставу землі);

до цих пір існує диспропорція між цінами на промислову і сільськогосподарську продукцію;

недосконала податкова система і часті зміни в законодавстві унеможливлюють значне інвестування в економіку;

значна тінізація економіки, що значно зменшує бюджетні надходження, а, значить, урізає всі державні програми, спрямовані на оздоровлення економіки;

недосконала фінансова система, яка нездатна забезпечити кредитування національної економіки;

недостатній обсяг іноземного інвестування в економіку України.

принциповим є перехід України до ринкової економіки, для чого потрібні розроблення і реалізація відповідної довгострокової програми. Вона має, по-перше, враховувати сучасний соціаль-но-економічний стан і особливості України; по-друге, бути адаптованою до ево-люціонуючого зовнішнього середовища; по-третє, спиратися на досвід перехо-ду до ринкових відносин інших постсоціалістичних країн.

Важливе значення має такий довгостроковий фактор, як структурна перебу-дова національної економіки, орієнтована на сучасні техніко-технологічні, економічні, екологічні й соціальні стандарти. Деформована структура національної економіки не відповідає критеріям суверенного розвитку України як із точки зо-ру оптимальних пропозицій самозабезпечення й зовнішньоекономічної спеціалі-зації, так і з науково-технологічних, соціальних і особливо екологічних позицій.

ефективніше виправити де-формовану економіку виходячи з таких пріоритетів структурної переорієнтації:—

науково-технічне й технологічне оновлення виробництва із забезпечен-ням його конкурентоспроможності шляхом глибокої модернізації. Зменшення ресурсомісткості за рахунок ефективного використання власних паливно-сиро-винних ресурсів;—

підвищення рівня внутрішньої збалансованості національної економіки для зменшення зовнішньої залежності в розвитку її ключових галузей за раху-нок формування системи власної міжгалузевої кооперації і забезпечення повних виробничих циклів;—

формування умов для соціальне орієнтованого розвитку національної економіки за рахунок, з одного боку, цілеспрямованої трансформації її структу-ри, з другого — завдяки забезпеченню балансу споживчого ринку з доходами на-селення, підвищенню мотивації до праці, фінансової макростабілізації.

нову економічну політику в цілому і реалізацію пріорите-тів структурної переорієнтації зокрема слід здійснювати поетапно,

На першому етапі Україні треба досягти фінансової макростабілізації, зу-пинити процес падіння виробництва і створити комплекс умов для виходу з кризового стану

Докорінних змін потребує і структурна політика в Україні. Тут особливу увагу варто приді-лити цілеспрямовану діяльність, що має на меті, технологічну реконструкцію виробництва, прискорений розвиток галу-зей, які є ключовими для динамізації НТП. Це інформаційні технології, генна та клітинна інженерії, промислове застосування напрацювань щодо технологіч-них процесів зварювання, термічного різання, високого тиску, плазмової оброб-ки, створення принципово нових видів композитних і порошкових матеріалів, розроблення нових видів металевих, керамічних матеріалів тощо.

Важливим напрямом стабілізації економічної ситуації в Україні є розв'я-зання проблеми прав власності й удосконалення процесу приватизації. Для цьо-го необхідно запровадити дієвий механізм використання приватизовуваної власності, виходячи з таких ознак власності, як володіння, розпорядження і ко-ристування. Не втрачає актуальності й стимулювання інвестиційних процесів за раху-нок внутрішніх і зовнішніх джерел.

Потрібен комплекс заходів для подолання тіньової економіки держави. Це органічно поєднано з проблемами повернення капіталу з-за кордону та легаліза-цією тіньового обігу капіталу на національному рівні. Проблема подолання тіньо-вої економіки є важливим складником досягнення економічної безпеки держави.

Єдиного вірного шляху подолання економічних проблем не існує. Для подолання кризових явищ необхідно здійснити структурну перебудову промисловості в бік збільшення частки галузей, що виробляють товари споживання. Отже, необхідною передумовою здійснення ефективної глобальної інтегра-ційної політики України є синхронізація відповідних фінансово-економічних і політичних процесів із масштабами й темпами розвитку національної економі-ки під впливом внутрішньоекономічних факторів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Бендерський Ю. Реалії світогосподарських процесів: місце в них України // Економіка України. – 2000. - №1. – С.