4. Участь грошей у економічному кругообігу

У макроекономіці учасників економічного продукту називають суб'єктами чи агентами, тобто головними діючими особами економічних процесів. Розглянемо їхню взаємодію. Звичайно, реальна кількість учасників усіх відтворювальних процесів в економіці настільки велика, що практично неможливо простежити за діями кожного суб'єкта і за відносинами, що складаються між ними. Макроекономіка дозволяє нам розглянути процес у цілому, у дуже укрупненому масштабі. Як правило, величезне число економічних суб'єктів зводиться до наступних трьох груп:

1) держава в особі уряду і інших державних органів, керуючих господарством країни;

2) виробники продукції, товарів, послуг у особі підприємств, фірм, підприємців, приватних хазяїв;

3) споживачі, що використовують споживчі товари і послуги, предмети споживання для задоволення своїх власних потреб, тобто домашні господарства, населення.

Між цими трьома узагальненими суб'єктами економіки виникають господарчі зв'язки, відбувається інтенсивний рух товарів, послуг, грошей. Власне в цьому і виявляється взаємодія держави, фірм і домашніх господарств, вивчення якого дозволяє побачити ще одну картину того, як діє і працює економіка країни.

Розглянемо схему взаємодії головних господарюючих суб’єктів, у якій відбиті основні матеріальні і грошові зв'язки між ними.

Найбільш інтенсивні взаємозв'язки спостерігаються між виробниками і споживачами. Підприємства, фірми, що роблять споживчі товари і послуги, безпосередньо чи через торгові організації, ринок продають населенню, домашнім господарствам створений ними продукт. У результаті виникає потік товарів і послуг від виробників до споживачів. 3а товари і послуги домашні господарства сплачують продавцям гроші, тобто здійснюють платежі виробникам.

З іншого боку, домашні господарства надають виробникам фактори виробництва, насамперед у виді робочої сили. Населення здатне забезпечувати виробництво й іншими факторами: капіталом, інформаційними і навіть природними ресурсами, землею. В обмін на надані фактори виробництва, у сплату за працю підприємства, фірми виплачують винагороду у виді заробітної платні, додаткову до неї грошові виплати і плату за інші (крім праці) фактори.

Рис. 1. Схема економічного кругообігу.

Гроші, що надходять від виробників у домашні господарства у виді оплати, витрачаються на купівлю товарів і послуг. А виробники одночасно є і споживачами. Але вони споживають тільки проміжну продукцію, товари виробничого призначення. Споживачами ж товарів і послуг, що задовольняють кінцеві потреби людей, є домашні господарства, населення. Аналогічним образом і домашні господарства можуть обмінюватися між собою споживчими товарами і послугами, що викликає між ними внутрішні потоки.

Держава замовляє підприємствам, організаціям, фірмам і оплачує з державного бюджету цілий ряд товарів і послуг суспільного, державного призначення. Це озброєння, засоби безпеки, суспільний транспорт, державний зв'язок, забезпечення наукових досліджень, сприяння розвитку нових галузей, будівництво об'єктів державного значення і багато чого іншого. Природно, що в обмін на надані державі товари і послуги підприємства одержують державні грошові платежі. Найчастіше це бюджетні асигнування, тобто гроші, виділювані з державного бюджету для оплати замовлених державою в підприємств (організацій) кадрів і послуг. Держава, зі своєї сторони, одержує значні кошти від підприємства і фірм - основну їх частину складають державні податки. Крім податків держава стягує з підприємств у свій бюджет різні платежі, найчастіше за користування приналежних державі природних і інших ресурсів. Крім того, підприємства зобов'язані платити за надані їм державні послуги. Адже держава багато в чому забезпечує охорону підприємств, пожарну безпеку, створює для підприємств об'єкти інфраструктури, надає юридичну допомогу.

Багатогранні економічні відносини пов'язують між собою державу і домашні господарства. Держава отримує від домашніх господарств трудові ресурси в особі працівників державних підприємств і установ. Населення може надавати державі й інші фактори виробництва, необхідні для виконання державних робіт. В оплату за надані фактори держава виплачує домашнім господарствам гроші. Головним чином це заробітна плата державних службовців. Крім того, держава несе на собі тягар соціальних виплат у виді державних пенсій, стипендій, допомог. Держава надає своїм громадянам, населенню значну кількість державних послуг, у тому числі напівбезоплатних - забезпечує безпеку, охорону прав, освіту й охорону здоров'я, розвиток культури і фізичної культури.

Але в той же час держава стягує з населення податки, стягує платежі за користування визначеною державною власністю, природними ресурсами, бере плату за деякі види державних послуг.

Цей складний, багатогранний економічний кругообіг ресурсів, продуктів, товарів, послуг і грошей здійснюється безупинно і відбиває різноманіття зв'язків і відносин між учасниками економічних процесів.

Висновки

Важко переоцінити роль грошей у функціонуванні сучасної економіки. Причина цього лежить у тому, що під впливом поглиблення суспільного поділу праці національна економіка перетворюється з суммативної єдності в органічну цілісність. У такій економіці зв'язок між її ланками здобуває внутрішній характер, що обумовлює необхідність сталості і систематичності обміну між ними.

Для того, щоб відбувся реальний обмін, вартість товарів повинна бути одноманітно виражена. Така однаковість вираження вартості і забезпечують гроші, як загальний еквівалент (рахункові одиниці). Так гроші роблять вартості всіх товарів порівнянними, а їхні мінові співвідношення знаходять своє моністичне вираження у відповідній кількості грошових одиниць, що і являють собою ціни.

Таким чином, гроші – це багатофункціональна економічна форма, за допомогою якої здійснюється облік вартості, обмін, платежі, накопичення вартості. Гроші – це