прогнозні і маркетингові дані, і внутрішня інформація, тобто:
наявність і структура виробничих потужностей;
чисельність кадрів, їхній професійний склад;
фінанси;
наявність і потреби в оборотних коштах;
готовність і структура нових науково-технічних розробок і ін.
Збір і узагальнення інформації, що надходить, її аналіз є передплановою роботою фахівців, що необхідна для розробки самого плану.
Складання плану діяльності підприємства починається з підготовки проекту окремих його частин:
плану виробництва і реалізації продукції;
плану матеріально-технічного забезпечення;
плану по кадрам і заробітній платі;
перспективного плану по новій техніці і капітальних вкладеннях;
фінансового плану.
На практиці кількість частин (розділів) плану підприємства і їхніх назв розрізняються в залежності від розмірів підприємств, їхньої галузевої приналежності і сформованих традицій, однак зміст планової роботи не змінюється.
Після розробки частин плану провадиться їхнє взаємне коректування до повного ув'язування і збалансованості як по матеріально-фінансових ресурсах, так і за часом виконання. У такий спосіб досягається збалансованість плану діяльності підприємства, тобто створюється динамічна система взаємозв'язку виробничих, технічних, економічних, організаційно-адміністративних заходів, спрямованих на досягнення кінцевої мети; передбачається порядок і черговість виконання робіт; установлюються терміни і відповідальні виконавці по всьому спектрі різноманітних операцій, що передбачені планом; визначаються джерела і розміри фінансування, а також гранично припустимі витрати по кожному заходу, етапам і видам робіт (рис. 1.1).[20]
Рис. 1.1. Виконання плану на підприємстві.
Раніше авторитетні фінансові інститути, такі як Всесвітній банк, Європейський банк реконструкції і розвитку, і ведучі консультаційні фірми часто заявляли, що однією з проблем низької інвестиційної активності інвесторів є те, що пропоновані українською стороною документи не тільки не дозволяють прийняти рішення про фінансування, але і не дають можливості навіть приблизно оцінити ефективність отриманих пропозицій.
У даний час існують розроблені більш чотирьох з половиною років тому Міністерством економіки України методичні рекомендації з підготовки інвестиційних проектів; так само проводяться семінари для підприємців по розробці бізнес-планів у рамках програми Європейського союзу ТАСІС.
Бізнес-план покликаний відповісти на три ключових питання (рис. 1.2):
Який поточний стан бізнесу?
Який бажаний стан?
Як найбільш ефективно досягти бажаного стану?
Рис. 1.2. Контури бізнес-плану
У зв'язку з тим, що бізнес-план являє собою результат досліджень і організаційної роботи, що має метою вивчення конкретного напрямку діяльності підприємства (продукту чи послуги) на визначеному ринку в сформованих організаційно-економічних умовах, він спирається на:
конкретний проект виробництва визначеного товару – створення нового типу виробів чи надання нових послуг (особливості задоволення потреб і т.д.);
всебічний аналіз виробничо-господарської і комерційної діяльності, метою якого є виділення його слабких і сильних сторін, специфіки і відмінностей від інших аналогічних підприємств;
вивчення конкретних фінансових, техніко-економічних і організаційних механізмів, використовуваних для реалізації конкретних задач.
Бізнес-план повинен бути представлений у формі, що дозволяє зацікавленій особі одержати чітке представлення про сутність справи, ступеня своєї участі в ньому. Обсяг і ступінь конкретизації розділів бізнес-плану визначаються специфікою й областю діяльності.
Існує кілька підходів до розробки бізнес-плану. Між ними дуже багато загального, однак окремі розходження все-таки існують. Можливий, зокрема, варіант, що характеризується наступною схемою (рис. 1.3).
Рис.1.3. Схема разработки бизнес-плана.
На перше місце в даному випадку ставиться визначення особистих цілей бізнесмена. Після оцінки ситуації як поза, так і усередині компанії визначається головна мета. Потім можна перейти до розробки стратегії, що являє собою процес конкретизації головної мети, розбивку її на задачі і підзадачи. На основі довгострокових тенденцій і оперативного плану розробляється довгостроковий план.
Задум плану завжди має потребу в ретельному обґрунтуванні і перевірці на реальність. З цією метою його розвертають у систему окремих стратегій: товарно-ринкову, НДДКР, систему розвитку потенціалу і фінансову систему, що реалізується на другому етапі планування.
За підсумками розробки різних варіантів стратегії уточнюються як очікувані розміри прибутку, так і потреби в капітальних вкладеннях. Ця інформація надходить на вхід фінансової стратегії, призначеної для остаточного балансування фінансових потреб і визначення розмірів і форм залучення позикових коштів.
На третьому етапі формування стратегічного плану результатні дані по каналах зворотного зв'язку надходять на вхід плану з метою його коректування. Остаточний варіант плану разом з результатами аналізу зовнішнього середовища, а також можливостей фірм оформляються у виді глобальної стратегії розвитку.
У цілому можна зробити висновок, що перераховані методики планування дуже подібні й в основному доповнюють один одного, розглядають бізнес-планування з різних сторін і виділяють різні етапи планування в якості основних.
У ринковій економіці бізнес-план є робочим інструментом, який використовується у всіх сферах підприємництва. Бізнес-план описує процес функціонування фірми, показує, яким чином її керівники збираються досягти свої цілі і задачі, у першу чергу підвищення прибутковості. Добре розроблений бізнес-план допомагає фірмі рости, завойовувати нові позиції на ринку, де вона функціонує, складати перспективні плани свого розвитку.
Бізнес-план є постійним документом; він систематично обновляється, в нього вносяться зміни, пов'язані як із перетвореннями, що відбуваються усередині фірми, так і на ринку, де діє фірма.
У зв'язку з тим, що бізнес-план являє собою результат досліджень і організаційної роботи, що має метою вивчення конкретного напрямку діяльності фірми (продукту або послуг) на визначеному ринку й у сформованих організаційно-економічних умовах, він спирається на:
конкретний проект виробництва визначеного товару (послуг) - створення нового типу виробів або надання нових послуг (особливості задоволення потреб і т.д.);
всебічний аналіз виробничо-господарської і комерційної діяльності організації, метою якого є її сильні і слабкі сторони, специфіка і відмінності від інших аналогічних фірм;
вивчення конкретних фінансових, техніко-економічних і організаційних механізмів, використовуваних в економіці для реалізації конкретних задач.
Бізнес-план є одним із складових документів, що визначають стратегію розвитку фірми. Водночас він базується на загальній концепції розвитку фірми, більш докладно розробляє