У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



Курсова робота - Фінансова система
34
здійснюється за допомогою обігу на фінансовому ринку цінних паперів. Цінним папером визнається документ, що засвідчує майнове право власника папера при її пред'явленні. Цінні папери обов'язково повинні містити передбачені законом реквізити: номінальну ціну, термін обігу на ринку, спосіб погашення, фіскальний режим і т.д.

Використовувані на фінансовому ринку цінні папери за характером поділяються на дві групи - боргові і дольові.

Боргові цінні папери відрізняються звичайно твердо фіксованою процентною ставкою і зобов'язанням виплатити капітальну суму боргу на визначену дату в майбутньому. Класичним прикладом цього цінного папера є облігація.

Дольові цінні папери представляють безпосередню долю їхнього власника (власника) у реальній власності. Прикладом є акція, що засвідчує право її власника (акціонера) на одержання частини прибутку підприємства у вигляді дивідендів і на частину майна, що залишається після ліквідації підприємства.

На основі цих двох основних типів цінних паперів може бути утворена велика кількість похідних або так званих "гібридних" фінансових документів. Поряд з акціями й облігаціями до цінних паперів відносяться: казначейські зобов'язання, векселі, ощадні сертифікати й інші документи. Ці документи можуть бути пред'явницькими або іменними. Порядок і умови випуску і обігу цінних паперів визначаються законодавством країни. Організації, відповідальні за практичне виконання цих законодавчих актів, як правило, підзвітні парламенту країни.

Фінансові ринки підрозділяються на первинні, пов'язані з випуском нових цінних паперів, і вторинні, де здійснюється перепродаж цінних паперів. Важливість перепродажу заснована на тому, що первісний інвестор вільний у своєму праві володіти і розпоряджатися цінними паперами і може перепродати їх іншому інвестору.

Суб'єктами первинних фінансових ринків поряд зі зберігачами й інвесторами є емітенти. До них відносяться, з одного боку, юридичні особи, що є суб'єктами господарювання і прагнуть одержати додаткові фінансові ресурси для інвестування їх у витрати по розширенню виробництва, відновленню його матеріально-технічної бази, а з іншого боку - органи державної влади різного рівня, що випускають в обіг цінні папери, позики, платіжно-розрахункові документи для покриття частини державних витрат.

Посередницькі функції взаємодії між емітентами й інвесторами виконують спеціальні торговельні контори - брокерські і дилерські фірми.

Брокерська фірма, маючи право юридичної особи, діє як посередника по купівлі-продажу цінних паперів, валюти, нерухомості, товарів і послуг на фондових, товарних і валютних біржах, страхових і фрахтових ринках. Брокер при укладенні угод, діє з доручення і за рахунок клієнтів, одержуючи від них визначену плату або комісійні за згодою сторін або відповідно до встановлюваної біржовим комітетом такси. Серед брокерів виділяються повноважні брокери-приймальники замовлень, що є самостійними підприємцями в рамках брокерської фірми. Це фахівці-універсали, що надають усі види послуг: пошук і залучення нових клієнтів (замовників, покупців); прийом замовлень і відкриття рахунків для клієнтів на біржі; платне консультування; стягування комісійних зборів і внесення сум на рахунки клієнтів. Тільки ці брокери вправі давати кінцеву санкцію на надходження замовлення на біржу, одержавши від продавця і покупця наявний товар, контракт, гарантійний внесок або заставу яку ще називають маржею.

Дилерська фірма спеціалізується на операціях по купівлі-продажу акцій, що вона здійснює на власні засоби.

Метою первинних фінансових ринків є залучення додаткових фінансових ресурсів, необхідних для інвестування у виробництво й інші види витрат.

Вторинні фінансові ринки призначені не для залучення додаткових фінансових ресурсів, а для перерозподілу наявних ресурсів між суб'єктами господарювання відповідно до потреб розширеного відтворення й інших потреб суспільства.

Завдяки фінансовим ринкам здійснюється перерозподіл капіталів між підприємствами і галузями, забезпечуючи фінансування пріоритетних виробничих, науково-технічних і соціальних програм. Первинні і вторинні фінансові ринки тісно взаємопов’язані між собою.

Організаційні структури фінансового ринку включають різні фінансові ланки (фінансово-банківські установи, страхові компанії й ін.), але ключовими серед них є фондові біржі, постійне функціонування яких впливає не тільки на сферу фінансово-кредитних відносин і грошового обігу, але й у цілому на економічний і соціальний розвиток країни. Біржі відіграють значну роль у перерозподілі фінансових ресурсів і ефективному їхньому використанні.

Основними функціями бірж є:

активні операції з продажу і купівлі цінних паперів, де останні виступають як специфічний товар, ціна якого знаходиться під впливом попиту та пропозиції;

надання емітентам цінних паперів додаткових фінансових ресурсів для здійснення невідкладних потреб;

перерозподіл фінансових ресурсів, що дозволяє змінювати структуру суспільного виробництва;

надання зберігачам можливостей використовувати накопичені грошові кошти з найбільшою вигодою для себе.

3. Державний бюджет як центральна ланка фінансової системи

3.1 Сутність державного бюджету і його функції

Бюджет є основним фінансовим планом утворення, розподілу та використання централізованого грошового фонду відповідної території, який затверджується відповідними представницькими органами державної або місцевої влади.

Затверджений у встановленому законом порядку бюджет виступає як основний державний фінансово-плановий акт або основний фінансово-плановий акт місцевого рівня.

Бюджет не просто централізований фонд грошових коштів.
Такий фонд у цілісному виді ніколи не існує, так як по мірі
надходження доходів вони обертаються на покриття передбачених
витрат. Це передбачене обчислення очікуваних доходів і видатків
держави, підприємств, установ, організацій і громадян, іншими
словами бюджет - це основний план утворення та використання фонду грошових коштів.

Бюджет складається з двох взаємопов'язаних частин: доходної, яка містить в собі перелік коштів, що надходять до неї, та видаткової, що об'єднує всі види видатків.

Доходна частина покликана забезпечити передбачені кошторисом видатки.

Видаткова частина відображає напрямки використання акумульованих у бюджеті коштів. При невідповідності доходної частини бюджету видатковій, в сторону її зростання, виникає дефіцит бюджету. Бюджетний дефіцит - це перевищення державних видатків над доходами.

Державний бюджет є центральною ланкою фінансової
системи. Суть бюджету полягає в тому, що він виступає


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8