РЕФЕРАТ

Ринок цінних паперів і перспективи його розвитку на Україні

ПЛАН

Вступ

Розвиток ринкової економіки, пов'язаний зі зміною форми економічних відносин в Україні, призвів до появи цілого ряду нових економічних об'єктів аналізу. До них, насамперед, варто віднести фондовий ринок і цінні папери, як основний інструмент даного ринку, що здобувають масовий і стандартизований характер, що обумовлюють визначені фінансові права та обов'язки.

Виникнення і обіг капіталу, представленого в цінних паперах, тісно пов'язане з функціонуванням ринку реальних активів, тобто ринку, на якому відбувається купівля-продаж матеріальних ресурсів. З появою цінних паперів (фондових активів) відбувається як би роздвоєння капіталу. З одного боку, існує реальний капітал, представлений виробничими фондами, з іншого боку - його відображення в цінних паперах.

Ключовою задачею, яку повинен виконувати ринок цінних паперів є, насамперед, забезпечення умов для залучення інвестицій на підприємства, доступ цих підприємств до більш дешевого, у порівнянні з банківськими кредитами, капіталу.

1. Учасники ринку цінних паперів

Після того, як цінні папери (ЦП) нового випуску розміщені на первинному рин-ку, тобто продані своїм першим власникам, вони стають об'єктами купівлі-продажу на вторинному ринку. Якщо завданням первинного ринку була мобілізація коштів через продаж ЦП їх первісним інвесто-рам, то метою вторинного ринку стає створення механізму для швидко-го переміщення їх від одного власника до іншого, підвищуючи, тим са-мим, їх ліквідність. Таким чином, існує нерозривний зв'язок між двома частинами РЦП, який полягає в тому, що на первинному ринку еміту-ються фондові цінності, які пізніше стають "матеріалом", предметом діяльності для вторинного ринку.

В тій же мірі, в якій вторинний ринок не може функціонувати без первинного, так і первинний не може функціонувати без вторинного. Більше за те, наявність вторинного ринку стає безумовною необхідністю функціонування всього РЦП і підприємницької діяльності взагалі. Дійсно, оскільки кінцевою метою інвестування в ЦП е отри-мання відповідного доходу, і, отже, інвестори намагаються вкладати кошти в ЦП високодоходних і стабільних емітентів, а оскільки ринкова кон'юнктура може змінитися в інший бік, то у інвестора повинна бути можливість вільно продати або "позбутися" нестійких ЦП, або, навпа-ки, купувати ті ЦП, що ростуть у ціні. Якщо такого механізму немає, то інвестори не стали б інвестувати свої кошти на первинному ринку. Саме вторинний ринок надає можливість вільного маневрування, через що і стає необхідним для функціонування всього РЦП.

На вторинному ринку боржники (емітенти) і кредитори (інвестори), в залежності від кон'юнктури ринку, міняються місцями. Вони виступають то продавцями, то покупцями ЦП. Однак, хоча фор-ми організації і взаємовідносини в процесі здійснення купівлі-продажу між ними бувають різні, проте всі вони, зрештою, покликані збалансу-вати попит і пропозицію на ЦП, які вони купують і продають. Слід зазначити, що формування ефективного механізму дії фондо-вого ринку вимагає врахування всього спектру його суб'єктів.

Сучасний вторинний ринок фондових цінностей розпадається на біржовий оборот ЦП і позабіржовий обіг. В свою чергу позабіржовий обіг фондових цінностей поділяється на угоди із зареєстрованими і незареєстрованими на біржі ЦП, посередниками в яких виступають члени біржі, і угоди без їх участі.

Існування позабіржового обігу на вторинних фондових ринках багатьох країн пояснюється обмеженнями прийому акцій до котиру-вання, високою вартістю дотримання вимог біржі до корпорацій, не-обхідністю сплачувати значні суми комісійних зборів, а також моно-полізацією членства на біржі незначною кількістю біржових фірм. Світовий досвід свідчить, що на частку позабіржового ринку розвину-тих країн припадає від 30 до 70% капіталу, що обертається на фондо-вому ринку, в основному всі облігації і деяка частина акцій, переважно, невеликих і середніх компаній. В Україні ж позабіржовий ринок пере-буває лише в процесі становлення.

Другу складову вторинного ринку становить організований ри-нок - фондова біржа (ФБ). Однак на ФБ за певних умов можна здійснювати і первинне розміщення ЦП, для чого необхідний спеціаль-ний дозвіл біржі. Саме це і спостерігається зараз в Україні, коли на біржі через аукціон продаються акції нових випусків, переважно тих підприємств, які в процесі приватизації перетворюються у відкриті АТ.

Позабіржовий і біржовий ринки тісно пов'язані між собою. Так, на "вуличному" ринку фактично формується коло посередників, на яких покладається функція концентрації попиту і пропозиції. Більше того, цей ринок малі і середні компанії використовують як стартовий майданчик і лише з часом їх ЦП переміщуються на ФБ. Крім того, саме на ФБ складаються ринкові ціни (курси) ЦП, які, в свою чергу, впли-вають на ціни позабіржового обігу. Купівля-продаж на позабіржовому ринку досить проста. Вона здійснюється в межах торгово-інформаційних систем, створених саморегулятивними організаціями фон-дового ринку і торговцями цінними паперами. Лідируючу посеред-ницьку роль у позабіржовому обороті відіграють брокерські компанії, які виконують доручення продавців і покупців.

В кожній з країн існує своя національна система бірж, яка характеризується особливостями, що історично склалися і визна-чають характер функціонування біржової системи в цілому, а також місце окремої біржі в ній. За ознакою ролі окремої біржі ці системи можна класифікувати як моноцентричні і поліцентричні. В першому випадку абсолютно домінує одна біржа, розташована в го-ловному фінансовому центрі країни, а решта біржові РЦП мають, в основному, місцеве значення. У випадку моноцентричної системи іноземні фондові цінності ко-тируються лише на одній - провідній біржі. При поліцентричній системі організації фондової торгівлі іноземні компанії часто намагаються от-римати представництво на декількох біржах однієї країни.

Таким чином ми бачимо важливу роль учасників вторинного ринку цінних паперів у розвитку економіки країни. Вони мають свої принципи, функції,