альтернативною — виявляється в пошуку інших товарів — замінників товару, що подорожчав;—

економною — формою її є пошук засобів економії товару, що подорожчав;—

загальноструктурною — виявляється в значних змінах пропорцій товарного споживання у структурі родинного бюджету.

Так, за даними економіста Енгеля, за подорожчання загальної товарної маси, коли більшість товарів тривалого користування, навіть одяг і взуття, стають недосяжними для збіднілого населення, більша частка їхніх доходів витрачається на купівлю харчових продуктів. Частка їх у родинному бюджеті може доходити до 90—93%.

Існує певна класифікація товарів за принципом відображення чутливості попиту на зміні ціни та зміні доходів населення:—

товари вищої категорії та нормальноцінні — зростання їх ціни призводить до зменшення попиту, зростання доходів — до збільшення попиту на них;—

товари малоцінні (низької категорії) — зростання ціни призводить до зменшення попиту, зростання доходів також;—

так звані товари Гиффіна — їх споживання зростає на тлі зростання доходів, незважаючи на одночасне зростання цін на них. Таке явище відбувається, коли ціни інших товарів зростають ще швидше. Тому навіть зі зростанням доходів доводиться збільшувати споживання малоцінних товарів, оскільки ціни на інші товари стають взагалі недосяжними. В Україні такими товарами Гиффіна традиційно є картопля і хліб.

На цій підставі можна дати інше визначення сутності закону попиту. Грошова ціна становить тільки частину необхідних витрат на придбання блага. Люди вироблятимуть менше блага за збільшення витрат на пошук, очікування в черзі й більше блага — за зменшення витрат на його придбання.

За різкого зростання цін покупцям потрібен час, щоб знайти замінники і почати їх використовувати. Йдеться про швидкість відповідної пристосувальної реакції (а не тільки про її загальний характер) на різку зміну ціни. Ця пристосувальна реакція називається еластичністю.

Цінова еластичність попиту — чутливість попиту до зміни вартості товарів, тобто кількість товарів, на яку люди збільшать або зменшать свої покупки у випадку зміни ціни.

Вона становить частку від ділення відсоткової зміни величини попиту на відсоткову зміну ціни. Цінову еластичність попиту (е ) товару А можна визначити за формулою:

, або

де QдA— зміна попиту (%); РА — зміна ціни (%).

Звичайно, перед значенням ер має бути знак мінус, що означає обернено пропорційний зв'язок між зміною ціни та зміною обсягу попиту. Але головним моментом є порівняння значення е з одиницею.

Коли е < 1, тобто коли відсоткова зміни кількості покупок менша, ніж відсоткова зміна ціни (чинника, який викликає відповідну реакцію), — попит є нееластичним.

Цінова еластичність попиту виявляє ступінь його чутливості, «силу» відповідної реакції на зміну ціни.

Одинична еластичність попиту від зміни ціни наявна тоді, коли відсоткова зміна величини попиту дорівнює відсотковій зміні ціни, тобто коли ер =1.

Еластичним є попит, за якого коефіцієнт еластичності вищий за одиницю, тобто обсяг попиту змінюється більшою мірою, ніж змінюється ціна. І навпаки — нееластичним є попит, у якого коефіцієнт цінової еластичності менший від одиниці, тобто величина попиту зменшується меншою мірою, ніж ціна.

Еластичність попиту за доходом е, демонструє залежність між відсотковою зміною кількості товару, що купується, і відсотковою зміною доходу як чинника, який у певному випадку зумовлює відповідну реакцію. Еластичність попиту за доходом може бути визначена як

еІ = зміна Q (%) / зміна І (%)

де І — дохід споживача.

Існує кілька різних способів визначення коефіцієнта еластичності за ціною. Це так звана дугова еластичність, коли відношення беруться до середніх значень зміни чинника і результату:

ер дугова = (Q2 – Q1) / ((Q2 + Q1) / 2) : (P2 – P1) / (( P2 + P1) / 2.

У випадках, коли треба проаналізувати, як зміниться попит на товар А, якщо відбулася зміна ціни на пов'язаний з ним товар Б, використовують поняття перехресної еластичності попиту на товар А за ціною товару В:

eC(AB) = % QA / % PB

Перехресна еластичність є критерієм класифікації товарів на взаємозамінні, взаємодоповнюючі та не пов'язані між собою:—

якщо за збільшення Рв відбувається відповідна зміна кількісного попиту на товар А, причому eC(AB) > 0, то це взаємозамінні товари (вершкове масло, маргарин);—

якщо перехресна еластичність eC(AB) < 0, то це взаємодоповнюючі товари (чай, цукор);—

якщо перехресна еластичність eC(AB) = 0, то це товари, ніяк між собою не пов'язані (хліб та авіаквитки).

Американський економіст П. Хейне у книзі «Економічний спосіб мислення» (1992), аналізуючи ціни на предмети життєвої необхідності, підкреслює, що в ринковій економіці неможливо встановлювати на харчові продукти такі ціни, які хоче продавець, бо покупці завжди мають змогу вибирати серед великого асортименту товарів у різних продавців. Харчові продукти взаємозамінні, й тому криві попиту на них дуже еластичні, а продавці переважно обмежені в можливостях встановлювати ціни.

Взаємозв'язок ціни (Р) і валового доходу (TR) за ринкового господарювання має свої особливості. Якщо зміна ціни зумовлює зміну сукупного доходу в протилежний бік, попит еластичний. Якщо зміна ціни змінює сукупний дохід у тому самому напрямі, то попит є нееластичним.

Отже, попит перебуває в різних залежностях від таких чинників:—

попит залежить від багатьох факторів: від ціни самого товару та цін інших товарів, доходу споживачів, смаків та уподобань споживачів, їх очікувань щодо майбутніх економічних умов та місткості ринку;—

цінова еластичність попиту залежить від того, наскільки великою є ціна порівняно з доходом, а ще більше від якості та цін наявних