Роял Датч-Шелл | Енергетика | 67,8 | 73,3 | 77,9

Форд | Автомобіле-будування | 29,0 | 30,6 | 29,8

Дженерал електрик | Електроніка | 30,4 | 24,4 | 32,4

Ексон | Енергетика | 73,1 | 79,6 | 53,7

Дженерал моторс | Автомобіле-будування | 24,9 | 29,2 | 33,9

Фольксваген | Автомобіле-будування | 84,8 | 60,8 | 44,4

АйБіЕм | Виробництво комп’ютерної техніки | 51,9 | 62,7 | 50,1

Тойота | Автомобіле-будування | 30,5 | 45,1 | 23,0

Нестле | Харчова промисловість | 86,9 | 98,2 | 97,0

Байер | Хімічна промисловість | 89,8 | 63,3 | 54,6

АББ | Виробництво електрообладнання | 84,7 | 87,2 | 93,3

Ніссан | Автомобіле-будування | 42,7 | 44,2 | 43,5

Елф Аквітен | Енергетика | 54,5 | 65,4 | 47,5

Мобіл | Енергетика | 61,8 | 65,9 | 52,2

Даймлер-Бенц | Автомобіле-будування | 39,2 | 63,2 | 22,2

Загальний обсяг товарів та послуг ТНК за кордоном перевищував на початку 90-х рр. 4 трлн. дол. США ., проти 360 млрд. дол. США на початку 70-х рр.

За даними ООН, сьогодні в світі нараховується близько 60 тис. материнських транснаціональних компаній, які контролюють більш ніж 500 тис. дочірніх компаній і відділень за кордоном За даними World International Report 2001 р.. На них працюють 73 млн. співробітників, тобто кожний десятий зайнятий в світі. У компанії "Дженерал моторз" – 647 тис. чоловік, "Форд моторз" – 372 тис., "Сіменс" – 379 тис. чоловік. Більше за 40% активів 100 найбільших компанії світу розміщені за межами країни розміщення материнських компанії. На діяльність транснаціональні корпорації припадає понад 1/4 обсягу світового валового продукту. Річний оборот цих компаній складає біля 6 трлн. дол. США

Частка ТНК в світовому ВВП підвищилася за 30 останніх років з 17 до 30%, а кількість транснаціональних корпорацій за останню чверть століття зросла більш ніж в п'ять разів. 500 самих могутніх ТНК реалізовують 80% всієї продукції електроніки і хімії, 95% – фармацевтики, 76% – продукції машинобудування, 85 з них контролюють 70% всіх закордонних інвестицій.

ТНК забезпечують левову частку світової торгівлі (згідно з деякими оцінками, – до трьох чвертей всього товарообігу), причому значна її частина (приблизно третина) здійснюється шляхом внутрішньокорпоративного обміну між розташованими в різних країнах підрозділами інтернаціональних виробничих комплексів ведучих корпорацій. Транснаціональні економічні структури контролюють ключові ланки багатьох технологічних ланцюжків; так, велика частина бокситів, що добуваються в світі, переробляється в глинозем, а потім в алюміній безпосередньо алюмінієвими компаніями, а корпорації «Алксан», «Рейнольдс метал», «Кайзер», «АЛЮСЮИСС» і «Міцубісі» в свою чергу самостійно переробляють у вироби біля 90% алюмінію, що виплавляється ними. ТНК, нарешті, концентрують основну частину науково-технічних потенціалів індустріально розвинених країн: на корпорації з прямими інвестиціями за кордоном припадає, наприклад, більше за 80% витрат на НДДКР в обробній промисловості США. Як наслідок, міжнародний обмін технологіями і таємницями виробництва («ноу-хау») також у вирішальній мірі визначається діяльністю ТНК.

Світовий досвід свідчить, що саме ТНК є структурним елементом економіки багатьох країн, рушійною силою їх розвитку й підвищення ефективності.

Особливо велику роль та значення відіграють ТНК у сфері новітніх наукомістких виробництв, оскільки саме це дозволяє корпораціям мати змогу концентровано вкладати величезні кошти в наукові розробки та випуск нових видів наукомісткої продукції. Сучасна науково-технічна революція фактично є побічним результатом конкурентної боротьби ТНК на світовому ринку.

Особливості сучасного етапу транснаціоналізації господарського життя обумовлюють переосмислення багатьох сторін діяльності ТНК, спонукають дослідників по-новому подивитися на їхню стратегію та організаційну структуру. При цьому, значна увага приділяється ролі держави, яка через свої механізми регулювання економічних процесів може сприяти або, навпаки, перешкоджати заснуванню на своїй території корпорацій, які випускають висококонкурентну наукоємну продукцію.

Теоретичні підходи, що пояснюють структуру і розвиток ТНК, можна умовно згрупувати наступним чином;

Загальним для всіх економічних теорій є те, що в них розглядається зростання активів корпорацій та їх диверсифікація як головне джерело збільшення ефективності і засіб їх функціонування в конкурентній боротьбі. Кінцева ж мета стратегії ТНК – створення таких структур власності, організації виробництва, сфери розподілу, які здатні забезпечити ТНК переваги в отриманні найбільшого прибутку.

1.2 Еклектична парадигма: теоретичний аналіз транснаціонального виробництва.

Теоретичні підходи до аналізу транснаціонального виробництва

Тенденції руху капіталу транснаціональних корпорацій, багатогранний вплив ТНК на економіку приймаючих країн не можуть бути глибоко проаналізовані без осмислення теоретичних аспектів виникнення і функціонування ТНК, причин організації ними мережі міжнародного виробництва. Такий теоретичний аналіз необхідний для наступного розуміння особливостей географічного і галузевого інвестування капіталу в різних регіонах, еволюції організаційної основи взаємовідносин транснаціональних фірм і приймаючих країн, особливостей передачі технології на периферію світового господарства, процесу регулювання операцій ТНК О. Рогач, О.Шнирков “Транснаціоналізація світового господарства та перехідні економіки ”, Київ ВЦ “Київський університет”, 1999, 302 с., с 10..

Зростання могутності сучасних ТНК, широкий діапазон форм їх діяльності, охоплення операціями переважної частини країн світу - ці та інші риси транснаціональних корпорацій обумовили надзвичайну актуальність розробки теорії ТНК. За минулі десятиріччя як зарубіжна, так і вітчизняна література поповнилася значною кількістю змістовних досліджень теоретичних аспектів міжнародного виробництва, вивозу капіталу, інтернаціоналізації виробничо-інвестиційної діяльності корпорацій.

Разом з тим, складність і багатогранність феномена ТНК, динамічність і модифікація