Вимоги до здійснення спільної підприємницької діяльності можуть стосуватись найму на роботу місцевого персоналу, вико-ристання певних джерел кредитування та надання необхідної інфор-мації. Вони звичайно регулюються чинним законодавством країни, що приймає.

Процедурний механізм переведення платежів (коштів) є важ-ливим елементом угоди, що укладається між іноземними і вітчизня-ними партнерами. У такій угоді країна базування прагне зафіксувати конкретні та достатні гарантії щодо безперешкодного переведення коштів, а також використання відповідної валюти і термінів пере-ведення.

Розв'язання суперечок господарського і фінансового характеру звичайно здійснюється компетентним судовим чи адміністративним органом країни, що приймає. Якщо суперечка є достатньо склад-ною, то зарадити справі може Міжнародний центр урегулювання інвестиційних суперечок. Варто додати, що Міжнародний центр ви-дає збірник "Інвестиційне законодавство країн світу".

Норми поведінки іноземних партнерів передбачають формуван-ня загальних понять, принципів і норм, яких мають дотримуватись

При Президентові України 11 квітня 1997р. створено “Консультативну раду з питань іноземних інвестицій в Україні” з метою забезпечення розробки та реалізації державної політики щодо залучення іноземних інвестицій в економіку України, використання сучасного світового економічного досвіду та прискорення інтеграції України у систему міжнародних господарських зв'язків. Рада є дорадчим органом і зосереджує свою роботу по наступних напрямах:

сприяє формуванню державної політики щодо залучення та використання іноземних інвестицій в Україні для забезпечення розвитку її економіки;

аналізує та узагальнює проблеми, що стримують іноземне інвестування в економіку України, визначає політичні, організаційні, юридичні, економічні та інформаційні шляхи їх вирішення;

розглядає ключові проблеми інвестиційного процесу, регулювання іноземного інвестування на макроекономічному рівні, проекти державних програм та актів законодавства з цих питань;

розробляє пропозиції щодо вдосконалення форм і методів регулювання економіки і впровадження сучасних міжнародних стандартів управління на підприємствах України;

пропонує державні заходи щодо активізації залучення українських суб'єктів підприємницької діяльності до міжнародних ринків товарів, капіталів і послуг;

сприяє формуванню привабливого іміджу України серед потенційних іноземних інвесторів.

Тільки за 1998р. обсяг прямих іноземних інвестицій збільшився на 35%. Загальний їх обсяг досяг у І-му кварталі 1999р. 2,8 млрд.дол.США. Кількість підприємств з іноземними інвестиціями у попередньому році перевищила 7 тисяч. За 1998 рік в Україну надійшло понад чверть чистого приросту прямих іноземних інвестицій за весь період 1992–1998 років.

Проведення річних зборів ЄБРР у м.Києві та 2-го засідання Консультативної ради у травні 1998р. сприяло підвищенню інвестиційного іміджу України, інтенсифікувало зв’язки українських підприємств з іноземними фірмами. Продовжували активну діяльність компанії, що вже закріпилися на ринку. Серед них спільні підприємства, в які у 1998 році були спрямовані значні кошти: “Кока-Кола Аматіл Україна” - 92,1 млн.дол.США, ВАТ “Прилуки” - 25,2 млн.дол.США, “Реемтсма Київ” - 17,2 млн.дол.США, “Макдональдс Юкрейн ЛТД” - 12,0 млн.дол.США, “АвтоЗАЗ-Деу” - понад 170 млн.дол.США. Корпорація Деу є найбільшим прямим інвестором в Україну. По загальному обсягу інвестицій - понад 300 млн.дол.США - Деу обійшла компанію Кока-кола та іноземних інвесторів в СП “Утел”, “УМЗ” та інші Див. “До третього пленарного засідання Консультативної ради з питань іноземних інвестицій в Україні” Київ, 21 травня 2000 року . Держінвест України - http://www.di.com.ua/zasid.htm

Лідерами серед країн-інвесторів залишаються – США, Німеччина, Корея, Нідерланди, Великобританія, Росія, Кіпр.

Світова і особливо фінансова криза стали серйозним випробуванням для Уряду та Національного банку України. Реалізація оперативно розроблених ними антикризових заходів дозволили відновити керованість ситуацією і не допустити відчутних втрат для економіки. За підсумками 1998 року в Україні спостерігалося найменше за останні 8 років падіння ВВП (1,7% проти 3,2% за 1997 рік), промислового виробництва (1,5% проти 1,8%). Після багаторічного спаду досягнуто активізації інвестиційної діяльності. Обсяги капітальних вкладень зросли за 1999 рік на 4,8% проти попереднього спаду на 8,6%, а обсяги підрядних робіт – майже на 3% проти спаду на 12% торік.

Кількість малих підприємств зросла у 1999 році до 140 тис. Загалом у сфері малого підприємництва зайнято майже 2,5 млн.чол., що складає 8% від загального їх обсягу по Україні. Фактично завершено “малу” приватизацію і значно прискорено приватизацію середніх та великих підприємств. Станом на 1 січня 1999 року форму власності змінило 61,7 тис.об’єктів. В промисловості України працює 0,7% приватних, 79% колективних та 19,9% державних та комунальних підприємств, які виробили відповідно 0,1%, 67,7% та 32,1% від загального обсягу промислової продукції. Див. “До третього пленарного засідання Консультативної ради з питань іноземних інвестицій в Україні” Київ, 21 травня 2000 року . Держінвест України - http://www.di.com.ua/zasid.htm

3.2 Погляди іноземних інвесторів, стосовно питань інвестиційного клімату в Україні

В 2001 консорціум Flemings/SARS представив результати опитування іноземних інвесторів про причини низького рівня прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Україну. Див. Объем инвестиций в Украину - 65 долларов на брата //Галицькі контракти №30, 2001. Незважаючи на порівняльні природні переваги, в України один з найнижчих показників ПІІ серед країн Центральної і Східної Європи і СНД, обсяг якого складає $65 залучення на душу населення (за даними на 1999 рік) і перевищує аналогічний показник тільки таких країн, як Біларусь, Узбекистан і Таджикистан.

Крім відповідей на питання про основні перешкоди для залучення інвестицій (див. таблицю 3.1) і винесення власної оцінки впливу приватизації на обсяг ПІІ, Flemings/SARS запропонував опитаним інвесторам указати власні мотиви інвестування (див. таблицю 3.2), схильність до ризику і механізми прийняття рішень про інвестування в українську економіку.

Авторів дослідження також цікавили думки інвесторів про пріоритети державної політики, спрямованої на поліпшення інвестиційного