“Основні методи державного регулювання зовнішньої торгівлі України”

Зміст

Вступ...........................................................................................................................3

Механізм регулювання зовнішньої торгівлі на національному рівні..............5

Організаційна система державного управління зовнішньою торгівлею України.....................................................................................................5

1.2. Форми та методи державного регулювання зовнішньої торгівлі.............8

Еволюція та особливості сучасного етапу системи державного регулювання зовнішньої торгівлі в Україні.................................................................................22

Трансформація системи тарифного регулювання в Україні ...................22

Основні етапи адаптації системи нетарифного регулювання до вимог ГАТТ/СОТ.....................................................................................................31

Основні напрямки вдосконалення державного регулювання зовнішньої торгівлі України..................................................................................................43

3.1.Основні шляхи вдосконалення тарифних методів державного регулювання зовнішньої торгівлі України ...........................................................43

3.2.Приведення нетарифних методів державного регулювання зовнішньої торгівлі України до світових вимог – як умова членства України в ГАТТ/СОТ.....................50

Висновки...................................................................................................................64

Список літератури....................................................................................................67

Додатки

Вступ

Підприємство будь-якого виду впливає на господарську діяльність і навіть на суспільну безпеку країни. З іншого боку, підприємствам дуже важко діяти самим, без допомоги держави. Тому держава повинна відігравати велику роль, як у розвитку, так і в обмеженні та перевірці будь-якого підприємства. Це особливо важливо в міжнародній торгівлі.

Торгівля спричинила появу багатьох питань в міжнародних відносинах.

Держава повинна захищати економічні інтереси своїх жителів і підприємств в інших країнах.

З іншого боку, держава завжди повинна стежити за тим, щоб господарське положення в країні поліпшувалося. Вона повинна захищати своїх підприємців і народ від небажаних дій підприємців і торговців інших країн.

Для України особливо актуальною є проблема регулювання зовнішньої торгівлі, адже перед нею стоять два діаметрально протилежні напрямки розвитку. З одного боку, необхідно захищати національного виробника та не дати проникнути на внутрішній ринок продукції іноземного виробництва, яка може причинити шкоду національним галузям економіки.

З іншого боку, світові тенденції диктують Україні необхідність зменшення державного втручання у зовнішньоторговельні процеси.

Зменшення державного регулювання зовнішньої торгівлі є основною умовою членства України у Світовій організації торгівлі. Приєднання України до системи ГАТТ/СОТ дасть їй можливість стати повноцінним суб’єктом міжнародної торгівлі. Більш того, бажання багатьох країн світу вступити до цієї міжнародної організації підкреслює необхідність та обов’язковість здійснення цього процесу для України.

Актуальність даної теми полягає у необхідності визначення сучасного стану державного регулювання зовнішньої торгівлі в Україні та визначенні основних напрямків його вдосконалення на шляху інтеграції України у світове співтовариство.

Метою даної роботи є визначення основних методів державного регулювання зовнішньої торгівлі в Україні та напрямків розвитку та вдосконалення. Для досягнення даної мети необхідно виконати наступні завдання:

дослідити та систематизувати теоретичні основи регулювання зовнішньої торгівлі;

проаналізувати еволюцію розвитку державного регулювання зовнішньої торгівлі в Україні;

відобразити теперішній стан державного регулювання зовнішньої торгівлі, що склався в Україні:

визначити основні шляхи розвитку та вдосконалення державного регулювання зовнішньої торгівлі.

Об’єктом дослідження є основні методи державного регулювання зовнішньої торгівлі.

Предметом дослідження є зовнішня торгівля України з країнами світу.

В роботі використані метод системного підходу та аналітичний метод дослідження даної теми.

Як джерела інформації були використані наукові праці провідних вітчизняних вчених та вчених інших країн (Кірєєв А.П., Френклін Р., Філіпенко А., Терещенко С., Науменко В і т.д.). Також використовувались закони і законодавчі акти, прийняті Верховною Радою, нормативні акти та положення державних виконавчих органів, публіцистичні статті наукового характеру.

1. Механізм регулювання зовнішньої торгівлі на національному рівні

1.1. Організаційна система державного управління зовнішньою торгівлею України

Принципова структура інститутів, що управляють зовнішньоекономічною сферою, і в промислово розвинутих країнах, і в країнах, що розвиваються, приблизно однакова. До неї звичайно входять Кабінет Міністрів, Міністерство зовнішньої торгівлі або зовнішньоекономічних зв'язків, митні органи (Управління). Центральний банк, Експортно-імпортний банк, Центральне статистичне управління (міністерство), Міністерство іноземних справ, податкові відомства.

В Україні, відповідно до Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” [6], система, що регулює зовнішньоекономічну діяльність та зовнішню торгівлю зокрема, представлена наступними органами:

1. Верховна Рада України. У компетенцію Верховної Ради України входить:

прийняття, зміна та скасування законів, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності;

затвердження головних напрямів зовнішньоекономічної політики України;

розгляд, затвердження та зміна структури органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

укладання міжнародних договорів України відповідно до законів країни про міжнародні договори України та приведення чинного законодавства України у відповідність з правилами, встановленими цими договорами;

затвердження нормативів ставок та умов оподаткування, митного тарифу, митних зборів та митних процедур України при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;

затвердження списків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню або забороняється.

2. Кабінет Міністрів України:

визначає методи здійснення зовнішньоекономічної політики України;

здійснює координацію діяльності міністерств, державних комітетів і відомств України по регулюванню зовнішньоекономічної діяльності;

координує роботу торгових представництв України в інших державах;

приймає нормативні акти з питань зовнішньоекономічної діяльності;

проводить переговори й укладає міжнародні договори;

вносить на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо організації системи міністерств, державних комітетів і відомств - органів оперативного державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

забезпечує складання платіжного балансу, зведеного валютного плану України;

здійснює міри для раціонального використання грошей Державного валютного фонду України.

3. Національний банк України:

здійснює збереження і використання золотовалютного резерву України;

представляє інтереси України у відносинах з центральними банками й іншими фінансово-кредитними інститутами й укладає відповідні банківські угоди;

регулює курс національної валюти України стосовно грошових одиниць інших держав;

здійснює облік і розрахунки по наданих і отриманих державних кредитах і боргам, проводить операції з централізованими валютними ресурсами, що виділяються з державного валютного фонду України в розпорядження Національного банку України й ін. функції.

4. Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції:

забезпечує проведення єдиної зовнішньоекономічної політики при здійсненні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності виходу на зовнішній ринок, координацію їх зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі відповідно до міжнародних договорів України;

здійснює контроль за додержанням всіма суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності чинних законів України