розгляд заявок на отримання ліцензій в термін до 30 днів за умо-ви, що вони розглядаються у тому вигляді, в якому їх отримано і в міру їх надходження. У випадку, коли всі заявки розглядаються одночасно, термін розгляду має не перевищувати 60 днів. У та-кому випадку термін розгляду заявок має обчислюватись з наступного дня після дня закінчення прийняття заявок;

встановлення достатнього для здійснення імпорту терміну дії ліцензії, враховуючи можливості імпорту з віддалених місць. Винятком з цього правила можуть бути випадки, коли імпорт товарів здійснюється для виконання непередбачених коротко-строкових потреб;

безперешкодний імпорт товарів, що надходять згідно з виданими ліцензіями в рахунок квот і не створювати перепони повному використанню таких ліцензій;

розподіл ліцензій (квот) з урахуванням імпортної діяльності заяв-ника, звертаючи увагу на повноту використання виданих у попе-редній період ліцензій. Для цього необхідно вивчити причини невикористання ліцензій у повному обсязі і взяти їх до уваги при розподілі нових ліцензій;

свободу вибору власниками ліцензій країн-постачальників у тому випадку, коли квота не розподілена серед країн-постачальників, і чітке визначення у ліцензії країни (країн) у випадку розподілу квот серед країн-постачальників.

Крім того, Член СОТ, що застосовує неавтоматичне ліцензування, може використовувати компенсуючі поправки при розподілі ліцензій, якщо імпорт по попередніх ліцензіях перевищував зазначений в них обсяг.

Термін та обсяг застосування процедури неавтоматичного ліцензування імпорту будь-яким Членом СОТ має відповідати заходам, задля застосування яких вони впроваджуються, та в адміністративному плані бути не більш обтяжливими, ніж це конче необхідно для здійснення цих заходів.

Правила для процедур ліцензування імпорту повинні бути нейтральними і застосовуватись безпристрасно та справедливо. Кожний Член СОТ при застосуванні ліцензування імпорту має дотримуватись наступних загальних принципів:

процедури подання та поновлення заявок (у разі потреби) мають бути якомога простішими;

термін для подачі заявок має бути розумним. У випадку встановлення граничного терміну для подання заявок, він має становити не менше ніж 21 день і, у випадку надходження недостатньої кількості заявок, може продовжуватись;

для отримання ліцензій заявники мають звертатися лише до од-ного адміністративного органу. Лише у крайніх випадках може вимагатись звернення до кількох таких органів, але не більше ніж до трьох;

заявки не можуть відхилятися через наявність незначних помилок у документації, які не змінюють основних даних, що містяться в заявці. У випадку будь-якого упущення, помилки в документації чи процедурах, які зроблено без наміру обману або злочинної халатності, можливий штраф не має бути більшим, ніж це необхідно для попередження заявника;

не може бути відмовлено в імпорті ліцензованих для імпорту товарів у випадку незначного відхилення вартості або кількості від значень, які містяться в ліцензії;

мають діяти однакові умови купівлі іноземної валюти для сплати ліцензійних зборів як для власників ліцензій, так і для імпортерів товарів, що не підпадають під процедури ліцензування імпорту.

Члени СОТ визначили, що застосування цієї Угоди не поширюється на винятки з міркувань безпеки. До таких винятків застосовуються положення Статті XXI ГАТТ 1994.

Кожний Член СОТ при впровадженні процедур ліцензування імпорту, незалежно від їх виду - автоматичне чи неавтоматичне ліцензування імпорту, має забезпечити:

публікацію всіх правил і необхідної інформація щодо подання за-явок, включаючи права осіб, фірм та установ на подання відповідних заявок;

публікацію назви адміністративного органу (органів), до якого (яких) подаються заявки;

публікацію переліку товарів, що підлягають ліцензуванню;

всі публікації мають забезпечити можливість ознайомлення з ни-ми урядів та комерсантів;

всі публікації необхідно здійснити за 21 день до набрання чин-ності процедурами ліцензування імпорту, але у будь якому разі не пізніше, ніж на момент набрання ними чинності;

щоб впровадження всіх змін, виключень, відхилень щодо правил ліцензування імпорту та переліку товарів, що підлягають ліцен-зуванню, підпадали під зазначені вище вимоги;

подання до Секретаріату СОТ копій вищезазначених публікацій.

При застосуванні процедур неавтоматичного ліцензування, крім дотримання вищезазначених загальних правил щодо публікацій, кожний Член СОТ має забезпечити, щоб:

при використанні ліцензування в разі застосування кількісних обмежень, була опублікована Інформація щодо:

повного переліку квот, які застосовуються, у кількісних та/або вартісних показниках;

дат початку і закінчення дії таких квот;

будь-яких змін до них;

при застосуванні обмежень, які розподіляються по країнах-постачальниках, була опублікована інформація щодо частки цих країн-Членів СОТ у квоті у кількісних чи вартісних показниках;

у разі перенесення дня початку дії квоти на більш ранню дату, була здійснена публікація відповідно до зазначених вище загальних норм щодо терміну публікацій. Публікація має містити всю інформацію, що передбачена вищезазначеними загальними пра-вилами, і забезпечувати можливість ознайомлення з нею урядів та комерсантів;

у випадку застосування неавтоматичного ліцензування для інших, ніж кількісні обмеження, цілей, публікація має містити до-статню для всіх Членів та комерсантів інформацію щодо підстав для надання та/або розподілу ліцензій;

у випадку, якщо існує можливість для комерсантів звернутися з проханням зробити виняток з правил ліцензування або відступи-ти від таких правил, в загальному порядку здійснити відповідну публікацію про те, як подавати таке прохання з можливим зазна-ченням обставин, за яких ці прохання можуть бути розглянуті.

Слід зазначити, що вже в перші роки існування України як незалежної держа-ви і виходу її на міжнародний ринок у нашого Уряду було чітке розуміння того фа-кту, що без приєднання до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (в 1994 р. запо-чатковано перехід ГАТТ до СОТ) неможливо вирішити актуальні завдання еко-номічної реформи, зокрема, у зовнішній торгівлі.

Тому не випадково, що Україна однією із перших республік колишнього СРСР отримала статус спостерігача при цій організації, а