Намагаючись враховувати і поступо-во усувати чинники, що заважають успішному розвитку двосторонніх тор-говельно-економічних відносин з Євросоюзом, Україна водночас продовжує шукати нових шляхів нарощування взаємовигідного співробітництва. До перспективних напрямків для розширення економічної співпраці між Ук-раїною та ЄС, зокрема, належать:

реалізація проектів розвитку міжна-родних транспортних коридорів, що проходять територією ЄС та України;

активний вихідна світові ринки інфор-маційних технологій та телекомунікацій;

участь у спільних енергетичних про-ектах;

подальше поліпшення інвестиційного клімату в Україні, що відкриє їй шлях для залучення іноземних інвес-тицій, зростання обсягів торгівлі та широке інтегрування в міжнародну економічну систему;

співпраця у контексті наближення вступу України до СОТ.

Крім цього, доцільним вбачається: адаптація до рівня міжнародних вимог українських технічних регулювань; більш активніше впровадження міжнародних норм, стандартів, процедур сер-тифікації та оцінки відповідності, що, насамперед, сприяло б забезпеченню більш широкого доступу вітчизняної продукції та послуг па зовнішні ринки; вдосконалення інформаційного забезпечення експортної діяльності національних виробників, зокрема в питаннях законодавства країн-партнерів тощо; з метою полегшення доступу та підвищення конкурентоспроможності українських підприємств-експортерів корисним було б сприяння створенню на найбільш важливих міжнародних ринках інформаційно-маркетингових структур, які, в свою чергу, надавали б можливість створення збутових та сервісних мереж, торгових домів та бізнес-центрів.

Набуття Україною членства в Світовій організації торгівлі дасть їй можливість повноцінно виступати торгуючим суб’єктом с світовій торгівлі. Це також наблизить нашу країну до вступу у Європейський Союз.

Для того, щоб плани втілились у реальні результати необхідно активізувати дії щодо вступу в СОТ насамперед в середині країни.

Перш за все, необхідна підтримка цього процесу Верховною Радою України на законодавчому рівні. Йдеться про адаптацію та прийняття Митного кодексу у відповідності до вимог ГАТТ/СОТ. Також, слід прийняти закони, які регулюють валютні відносини з нерезидентами, податковий кодекс, який окреслить податкове поле діяльності для вітчизняних суб’єктів господарювання.

Низький кваліфікаційний рівень працівників комітетів Верховної Ради щодо проектування законів у відповідності з вимогами ГАТТ/СОТ вказує на необхідність підвищення їх кваліфікаційного рівня та залучення спеціалістів, які мають досвід роботи з ГАТТ/СОТ.

Після переходу функції прийняття Митного тарифу України до Верховної Ради, продовження роботи по його гармонізації також виходить на перший план. Так як завдання, яке ставилось з прийняттям експортних мит на велику рогату худобу та шкури не виконано, слід відмінити дане мито.

Можливість оперативного регулювання Кабінетом Міністрів України імпорту, який може завдати шкоди національним виробникам, дає змогу регулювання торговельних відносин нетарифними методами. Оперативність такого регулювання полягає в тому, що заходи по квотуванню та ліцензуванню приймаються на основі постанови чи наказу і не потребує прийняття відповідного закону.

Застосування антидемпінгових та компенсаційних заходів з метою захисту внутрішнього ринку від демпінгового та субсидованого імпорту не суперечать принципам ГАТТ/СОТ. Це дає змогу широко застосовувати ці заходи в Україні.

Також слід звернути увагу на систему дозвільної документації, яка застосовується в Україні. Теперішня ситуація не відповідає світовим вимогам. Застосування такого інструменту прихованого протекціонізму як технічні бар’єри, має бути зменшено.

Зменшення кількості необхідних технічних документів, які застосовуються при митному оформленні, можливе при прийнятті відповідної нормативної бази щодо взаємного визнання стандартів та сертифікації продукції. Такі дії повинні проводитись в напрямку скорочення переліку товарів, які підлягають обов’язковій сертифікації в Україні, запровадженні національних стандартів, гармонізованих до європейських та міжнародних стандартів.

Напрямок дій щодо спрощення системи дозвільної документації може бути прискорений через встановлення сучасної лабораторної та іншої діагностичної бази, необхідної для швидкої перевірки якості імпортних товарів.

Високі вимоги до стандартів, які перш за все стосуються країн ЄС, вказують на необхідність вироблення товарів високої якості. Необхідно наладити в Україні спеціальний випуск експортних товарів, особливо харчових продуктів, які б відповідали вимогам міжнародних стандартів і були б конкурентоспроможними на зовнішніх ринках.

Паралельно з організаційним комплексом дій, необхідно вдосконалити і технічні умови виробництва. Перш за все слід зосередити зусилля на оновленні основних виробничих фондів підприємств. При цьому слід залучити власний науковий потенціал, робити ставку на наукомістке виробництво. Слід створити умови для залучення грошової маси, особливо іноземної валюти, яка скопилась в державі і у населення, у процес виробництва.

Досвід наших сусідів, країн — кандидатів на вступ до ЄС з Цент-ральної та Східної Європи, свідчить, що всі сподівання па широкомасштабну інтеграцію до Європейського Союзу безпосередньо залежать не лише від сприятливого політичного клімату у двосторонніх стосунках, але й від реального взаємопроникнення бізнесових струк-тур на ринки один одного. Саме від того, наскільки європейські й українські бізнесмени будуть зацікавлені і зможуть робити бізнес разом — торгувати, ви-робляти, інвестувати тощо — значною мірою залежатиме успішність подаль-шого розвитку взаємовигідного парт-нерства між Україною та Європейським Союзом.

Висновки

Механізм державного регулювання зовнішньої торгівлі в Україні здійснюється через систему методів та державних органів (інститутів). Зовнішню торгівлю України з боку держави регулюють: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції, Державна митна служба України, Антимонопольний комітет України, Органи місцевого управління зовнішньоекономічної діяльністю.

Державне регулювання зовнішньої торгівлі Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції здійснює через наступні департаменти: