ТАБЛИЦЯ 1.1.[24]

Характер інструментів торгової політики

Середньозважений тариф, (%) | Заборонний | Обмежувальний | Помірний | Відкритий | Вільний

<40-100 | <25 | 10-15 | >10 | 0

Кількісні обмеження | Покрита доля торгівлі, (%) | <40 | >25 | >10 | 0-10 | 10-25 | 0-25 | 0-10 | 0

Ступінь інтенсивності | Високий | Будь-який | Високий | Високий | Середній | Низький | Середній | 0

Характер торгового режиму держави, тобто ступінь його жорсткості, зазвичай визначається як агрегований середній рівень митного тарифу, так і середній рівень та інтенсивність кількісних обмежень (таб. 1.2.)

ТАБЛИЦЯ 1.2. [24]

Характер торгової політики в цілому

Режим кількісних

Режим обмежень

тарифів | Відкритий | Помірний | Обмежувальний

Відкритий | Вільна торгівля | Помірний | Протекціонізм

Помірний | Помірний | Помірний | Протекціонізм

Обмежувальний | Протекціонізм | Протекціонізм | Протекціонізм

Відповідно, торговий режим країни, що відмінила всі імпорті мита, але ввела кількісні квоти на основні товари імпорту чи, навпаки, відмінила квоти, але підвищила імпортний тариф до заборонного рівня, не може вважатись режимом вільної торгівлі. Відносно відкритим може вважатись режим тієї країни, де середній рівень митного обкладання імпорту становить менше 10%, а кількісні обмеження покривають менше 25% імпорту та мають низько ефективний, в основному реєстраційний, характер. [24].

Тарифні методи регулювання зовнішньої торгівлі базуються на використанні митного тарифу. Нетарифні методи – це решта методів регулювання зовнішньої торгівлі держави.

Основою тарифного регулювання виступають ставки мита, які систематизовані в митних тарифах.

Низка авторів [13,16] наводять систематизацію видів мита у спрощеному вигляді, що не дає змогу повністю оцінити вплив тарифного регулювання.

Найбільш повну систематизацію приводять інші автори [24, 25]. Для надання характеристики різних видів мита, необхідно провести певну їх систематизацію (Додаток 2) [37].

За способом стягнення мито поділяється на адвалерне, яке обчислюється у відсотках до митної вартості товарів, специфічне, яке визначає фіксовану суму, що стягується з одиниці виміру певного товару та комбіноване, яке утворено комбінацією перших двох видів мита.

За об’єктом обкладання мито поділяється на імпортне, експортне та транзитне. Ці назви свідчать про наявність ставок мита на товари, що ввозяться, вивозяться або переміщуються транзитом.

За характером застосування мито може бути сезонним, антидемпінговим чи компенсаційним. Сезонне мито регулює зовнішньоторговельні відносини щодо товарів сезонного характеру, насамперед, сільськогосподарської продукції. Антидемпінгове мито застосовується в разі виявлення факту імпорту товару за демпінговими цінами, що призводять до суттєвих збитків у національних галузях виробництва. Компенсаційне мито застосовується з метою нейтралізації субсидій, наданих державою експортеру для підвищення конкурентоспроможності товарів на ринках збуту.

За характером походження мито може бути автономним, конвенційним та преференційним. Автономне мито встановлюється законодавчими документами конкретної країни без урахування наявності двосторонніх чи багатосторонніх договорів з іншими країнами стосовно зовнішньоторговельних відносин конвенційні ставки мита формуються шляхом проведення дво- або багатосторонніх переговорів і не можуть підвищуватися будь-якою державою в односторонньому прядку. Преференційні ставки мита – це особливі пільгові ставки, які застосовуються до імпортних товарів походженням з деяких країн або групи країн.

Мито може бути постійним або мінливим в залежності від типу ставок. Державні органи, відповідно до створених обставин або не можуть їх змінювати, або вони підлягають зміні, відповідно, в разі дотримання певних умов.

За способом нарахування ставок, розрізняють мито номінальне, яке зазначено у митному тарифі, та ефективне, яке визначає рівень митного обкладання імпортних товарів, обчисленого за ставками митного тарифу.

Наведена класифікація дає уявлення про ступінь про ступінь державного впливу на ефективність здійснення експортно-імпортних операцій через застосування тарифного регулювання.

Відповідно до Закону України “Про єдиний митний тариф” [2], мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.

В Україні застосовуються такі види мита:

адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладення.

Ввізне (імпортне) мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.

Ввізне мито є диференційованим:

до товарів та інших предметів, що походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України до товарів та інших предметів, що походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, котрий означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо мит, за винятком випадків, коли зазначені мита та пільги щодо них встановлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України;

до решти товарів та інших предметів застосовуються повні (загальні) ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України.

Вивізне (експортне) мито нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України. Вивізне мито нараховується за ставками, передбаченими Єдиним митним тарифом України.

На окремі товари та інші предмети може встановлюватися сезонне ввізне і вивізне мито на строк не більше чотирьох місяців з моменту їх встановлення.

З метою захисту економічних інтересів України, українських виробників та у випадках, передбачених законами України, у разі ввезення на