Розпочинаючи з 1994 р. в Україні вже не було вивізного мита на будь-які товари (воно проіснувало лише у 1993 році).

У травні 1996 року було знову запроваджено вивізне мито на експорт відходів та брухту чорних і кольорових металів, живу худобу та шкіряну сировину.

У 1997 році було скасовано вивізне мито на відходи та брухт чорних і кольорових металів. Проте вивізне мито на живу худобу та шкіряну сировину не вдалося скасувати до цього часу. І це за тих умов, що основна мета, яка ставилася під час прийняття цього Закону (призупинення скорочення поголів'я великої рогатої худоби у громадському секторі та забезпечення надходжень до держбюджету) не досягнута. Даний аргумент є вагомим для того, щоб відмінити вивізне мито на худобу та шкіряну сировину, але замість цього у 1999 році запроваджено вивізне мито ще й на насіння олійних культур.

З урахуванням набутого власного досвіду та досвіду зарубіжних країн, в першу чергу країн ЄС, підготовлено і прийнято 5 квітня 2001 р. новий Митний тариф України. Законом України № 2371 скасовано ставки ввізного мита, запроваджені Декретом Кабінету Міністрів України від 11 січня 1993 р. № 4 і його частину четверту статті 2, але сам Декрет продовжує діяти.

Новий Митний тариф принципово відрізняється від старого як за обсягом, так і за змістом. Він нараховує 1321 сторінки, тобто у 13 разів більше, ніж мав старий тариф. Крім того, він створений на основі виданої Держстандартом Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. Це дозволило встановити ставки ввізного мита по 9- або і 10-значних товарних позиціях, що відповідає світовим вимогам.

Новий Митний тариф передбачає 3 види тарифних ставок - преференційні, пільгові та повні.

Важливою особливістю нового Митного тарифу є те, що він не вносить "революційних" змін до діючих ставок, а лише систематизує і об'єднує у собі всі ті зміни, які були внесені Урядом та Верховною Радою до діючого Митного тарифу за останні 6 років.

Всього у Митному тарифі нараховується більше 10 тис. тарифних ставок, в т. ч. 78% адвалерних, 18% специфічних та 4% комбінованих ставок. У зв'язку із запровадженням Євросоюзом з 1 січня 1999 року нової грошової одиниці всі специфічні ставки подаються у "євро". Комбіновані ставки ввізного мита запроваджено в першу чергу на деякі товари агропромислового комплексу, легкої промисловості, легкові автомобілі, відеотехніку та деякі інші високоліквідні товари, під час імпорту яких найбільш часто спостерігається навмисне заниження їх митної вартості з метою уникнення від повної сплати податків.

Принципово новою нормою Закону, яким затверджено Митний тариф України, є те, що він повністю позбавив Кабінет Міністрів права вносити зміни до ставок ввізного мита. Як відомо, до того часу Уряд мав таке право, крім внесення змін до ставок ввізного мита на підакцизні та сільськогосподарські товари.

Тепер зміни до ставок ввізного мита вноситимуться лише Верховною Радою шляхом прийняття відповідних законів. Звичайно, згідно із Конституцією України Уряд зможе також подавати до Верховної Ради у разі необхідності проекти законів щодо зміни ставок ввізного мита. Правда, у зв'язку з тим, що у новому Митному тарифі не визначено порядку та частоти внесення змін до ставок ввізного мита, можливо очікувати, що буде порушене встановлене у 1998 році правило щодо зміни ставок мита не частіше одного разу на рік

Не зрозумілою видається роль Митно-тарифної ради, яка створена при Кабінеті Міністрів у відповідності до Закону "Про Єдиний митний тариф" як дорадчий орган для оцінки пропозицій підприємств стосовно зміни ставок ввізного мита та апробації підготовлених проектів рішень Уряду з цих питань.

Таким чином, слід очікувати, що після набрання чинності новим Митним тарифом України розпочнеться велика робота щодо його запровадження у життя. Йдеться про скасування постанов Уряду, якими вносилися зміни до ставок ввізного мита, видання друком нового Митного тарифу України спеціальною брошурою, розроблення нового регламенту підготовки проектів законів з питань внесення змін до ставок ввізного мита, затвердження порядку апробації Кабінетом Міністрів проектів законів з цих питань, підготовлених народними депутатами, перехід митних органів на нову товарну класифікацію та тарифи тощо.

Дуже важливим буде вироблення нової концепції трансформації Митного тарифу України у відповідності до вимог та принципів Світової організації торгівлі, без чого вступ України до цієї авторитетної міжнародної організації буде неможливим, а це, як відомо, одна із основних умов нашого послідуючого вступу до Європейського Союзу.

Новий Митний тариф України, затверджений Законом від 5 квітня 2001 року, набрав чинності лише з 1 липня 2001 року. Не дивлячись на незначний термін існування цього Закону, Верховна Рада розпочала внесення змін до нього. Так, Законом від 12 липня 2001 року № 2671 затверджено ряд змін.

Цей Закон є вимушеним кроком для усунення чисельних помилок та неточностей, які були допущені у Законі від 5 квітня 2001 року.

Майже половина прийнятого Закону присвячена усуненню помилок в описах товарних позицій, які відносяться до сільськогосподарської продукції. А інша половина відноситься до опису товарних позицій продукції хімії, легкої промисловості, металургії, машинобудування тощо.

Прийняття цього Закону дало відповідь на чимало запитань. Разом з тим, внесені зміни до Митного тарифу, не вирішують проблему повністю, оскільки у цьому законодавчому акті продовжує існувати ще чимало