Щодо України, то першим прикладом застосування нетарифних методів регулювання експорту став Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992р. N° 16 щодо запровадження спеціального режиму експорту окремих видів товарів. Цим Декретом, зокрема, встановлювалося, що експорт окремих видів товарів (енергоносіїв, алкогольних напоїв, дорогоцінних металів та деяких інших високоліквідних товарів) дозволяється лише тим підприємствам, які були спеціально уповноважені на це Кабінетом Міністрів України. Не дивлячись на те, що цей Декрет приймався в умовах регулювання внутрішніх цін з метою недопущення неконтрольованого вивезення дефіцитних товарів, він продовжував діяти аж до кінця 1997 року, коли Законом від 4 листопада 1997 року був скасований.

У відповідності до статті 20 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" експорт та імпорт озброєння, боєприпасів, військової техніки та спеціальних комплектуючих виробів для їх виробництва, вибухових речовин, ядерних та інших матеріалів, які використовуються або можуть бути використані при створенні озброєнь і військової техніки, а також товарів подвійного використання можуть здійснювати лише спеціально уповноважені державою суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності Конкретний перелік товарів, які підпадають під такий режим експорту та імпорту, затверджено постановами Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 563, від 12 березня 1996 р. № 302, від 22 серпня 1996 р. № 1005, від 22 квітня 1997 р. № 384 та від 8 грудня 1997 р. № 1358.

Щодо призначення уповноважених суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які можуть здійснювати експорт та імпорт зазначених товарів, то це належить до компетенції Державної комісії з питань експортного контролю та Державного комітету експортного контролю.

Крім того, лише рішенням Уряду надаються повноваження підприємствам для експорту спирту етилового.

Першим прикладом застосування кількісних обмежень у зовнішній торгівлі став Декрет Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 р. № 6 щодо квотування і ліцензування експорту та імпорту товарів.

Відповідно до цього Декрету (а він має силу Закону) Кабінет Міністрів України отримав право встановлювати режим ліцензування та квотування як експорту, так і імпорту товарів.

Щодо імпорту, то Уряд поки що жодного разу не запроваджував режиму його квотування, обмежуючись лише простим ліцензуванням ввезення окремих видів товарів.

Зате у регулюванні експорту квотування застосовувалося і застосовується досить широко. Наприклад, в 1993-1994 рр. під режим квотування підпадали товари, які складали майже дві третини українського експорту.

Розпочинаючи з 1995 року режим квотування значно обмежено і з того часу і він застосовується лише для регулювання експорту дорогоцінних металів і каміння, а також виробів з них.

Постановою Кабінету Міністрів від 28 грудня 2000 р. № 1911 затверджено обсяги квот на експорт дорогоцінних металів і каміння та виробів з них у 2001 році. У порівнянні з 2000 роком збільшено обсяги квот на експорт бурштину (з 20 кг до 4,5 тонн) і золота (з 80 до 100 кг). Щодо іншого дорогоцінного каміння та металів (срібло, алмази, монети), то обсяги їх квот залишилися на рівні 2000 року.

Квоти на експорт платини скорочено з 250 до 200 кг, а відходів та брухту дорогоцінних металів зменшено із 40 тонн до 500 кілограмів.

Окремо слід сказати про квотування, яке застосовується по деяких категоріях текстильних виробів та металопродукції у разі їх поставки до країн ЄС або США. Цей захід є вимушеним і прийнятий у відповідності до міжнародних угод, укладених Україною з метою призупинення антидемпінгових розслідувань, які здійснювалися урядами цих країн проти українських підприємств. Відповідно до цих угод українські експортери зобов'язані дотримуватися кількісних обмежень під час експорту окремих товарів до цих країн і не допускати їх поставок за цінами нижчими встановленого рівня. Ось чому згаданою постановою Кабінету Міністрів затверджено також обсяги квот на поставки у 2001 році до країн ЄС плоского та сортового прокату безшовних труб, а також текстильної продукції. Особливістю 2001 року було те, що обсяги квот на експорт прокату сортового і плоского зросли на 2 -2,5% проти 2000 року, а квоти на експорт текстильної продукції зрости у 2 - 5 разів, що може бути свідченням поступового поліпшення торгівельних відносин між ЄС та Україною.

Щодо експорту до США, де питання антидемпінгу також залишається актуальним, то тут також у відповідності до угоди затверджено обсяги квот на поставки чотирьох категорій української текстильної продукції, а також прокату плоского. Крім того, підлягатиме квотуванню експорт прокату до Індонезії. Особливістю 2001 року було те, що обсяги квот на поставки прокату до США скорочені проти 2000 року на 6%, а на поставки цього товару до Індонезії - у двічі.

Антидемпінгові розслідування, що проводить США, є результатом стимулювання експорту нашої продукції до цієї країни. Україна при експорті продукції чорної металургії застосовує такий метод нетарифного регулювання як опосередковані субсидії. Цим методом передбачається надання пільг зі сплати податків, поверненні мита тощо. Перш за все йдеться про повернення сум ПДВ підприємствам-експортерам.

Крім того, підлягає простому ліцензуванню експорт магнію та сталевих тросів до країн ЄС

Слід сказати, що вимушене регулювання експорту текстильних виробів та прокату до країн ЄС, США та Індонезії досить суттєво обмежує виробничі можливості багатьох українських підприємств, оскільки виділених квот нерідко вистачає їм лише на 2-3 місяці роботи.

Щодо ліцензування імпорту, то у