Якщо одна з передумов нашого припущення не може бути виконана (коли неможливо покращити хоча б один макроекономічний показник без погіршення хоча б одного ключового іншого макроекономічного показника), то найоптимальніший режим валютного курсу може бути досягнуто лише при відході від припущення (другий оптимальний режим валютного курсу). Так, наприклад, у випадку повністю плаваючого режиму валютного курсу, який по ідеї мав би бути найоптимальнішим режимом за умов ринкової економіки, внаслідок асиметрії інформації, недосконалої конкуренції та державного втручання в економіку, значної мобільності капіталів, валютний курс дуже часто піддається різким коливанням. Тому за таких умов, наступним другим найкращим режимом валютного курсу міг би бути режим керованого плавання і т.д. аж до режиму жорстко фіксованого валютного курсу. Суть ідеї полягає в тому, щоб різко не переходити від одного полярного режиму валютного курсу до іншого -протилежного. Наступним припущенням є те, що за певних умов ринкової економіки, конкурентні ринки призводять до запровадження режиму плаваючого валютного курсу як найоптимальнішого. Це ілюструє бажаність конкуренції та усунення будь-якого втручання центрального банку в діяльність валютних ринків.

Ще одне припущення полягає в тому, що навіть режим жорстко фіксованого валютного курсу може бути оптимальним за певних економічних умов, однак в кінцевому підсумку такий режим валютного курсу має поступово замінюватися гнучкішим режимом в міру зростання конкуренції.

В табл. 2.1 та схемі 2.1 подано перелік та характеристика основних відомих режимів валютних курсів. Причому, на схемі режими валютних курсів згруповані згідно ієрархії - від фіксованих до плаваючих курсів і в деякій мірі доповнюють перелік режимів валютних курсів, представлених в табл. 2.1.

Таблиця 2.1.

Перелік та характеристика основних режимів валютних курсів

Режим валют-ного курсу |

Характеристика |

Примітки

Вільно плаваючий |

Повна свобода для ринкових сил |

Теоретично можливий, однак на практиці в довгостроковому плані застосовується рідко. Як правило, центральний банк намагається проводити інтер-венції

Керований плаваючий |

Центральний банк проводить інтер-венції, але тільки з метою підтримки рівноваги |

Часто застосовується. Проблема полягає в тому, що центральний банк може не знати, чи є зміна курсу короткостроковим коли-ванням, чи довгостроковою тенденцією

"Повзуча прив'язка" (crawling peg") |

Центральний банк проводить інтервенції для досягнення пев-них цілей у сфері контрольованого коригування курсу |

Використовується досить часто, але дає позитивний результат тільки тоді, коли дії ринку від-повідають прогнозам централь-ного банку щодо динаміки руху валютного курсу

Фіксований курс у рамках валютного коридору |

Можливі коливання в рамках допустимих меж. Центральний банк проводить інтервенції для того, щоб не дати змоги курсу вийти за встановлені межі |

Застосовувався в Європейській валютній системі: валютний курс міг коливатися в межах від 2,5 до 15%. Якщо курс наближається до верхньої або нижньої межі, то перед цен-тральним банком постають такі самі можливості та проблеми, як і при системі фіксованого курсу

Фіксований курс з можли-вими відхи-леннями |

Фіксується (у разі потреби з участю центрального банку) на довгостроковий термін із урахуван-ням можливості не-значних відхилень, але може значно змі-нитися, якщо пору-шується рівновага або спостерігається значний вплив на курс з боку ринку |

Характерний для Бреттон-Вуд-ської валютної системи (допус-тимі межі коливання становили 1% в будь-який бік від встанов-леного паритету відносно до-лара). Широко використовував-ся в 1945 — 1972 роках, коли МВФ повинен був визначати випадки фундаментального від-хилення від рівноваги. Якщо курс вчасно не коригується, то для проведення інтервенцій такий режим може бути надто дорогим

Курс,

фіксований центральним банком |

Більш жорсткий порівняно з фіксова-ним курсом з можли-вими відхиленнями |

Метою є фіксація на невизначе-ний термін, проте вона не гаран-тована: валютний курс може змінюватися без попереднього обумовлення. В іншому випадку буде потрібно проводити значні інтервенції. Сьогодні практично не застосовується. Фіксація на довгостроковий період викорис-товувалася тоді, коли капітал був об'єктом контролю і не був надто рухомим (англійський та ірландський фунти до 1979 р.)

Курс,

фіксований

валютною

радою, або

золотий

стандарт |

Грошова маса (готівка плюс кошти на рахунках в банках) має бути повністю покрита іноземною валютою (або золотом) за фіксованим курсом |

Жорстка дисципліна, що забезпечує конвертованість грошової маси за фіксованим курсом, який відповідно через арбітраж наближається до ринкового значення курсу. Однак запровадження такого курсу може впливати на економіку, наприклад на банки, виробництво або ціни, що може зумовити політичний тиск, направлений на зміну курсу або на повну відмову від системи валютної ради____________

Єдина валюта | Відмова від націо-нальної незалежної валюти та введення нової єдиної валюти для групи країн | При цьому може виникнути пи-тання, чи грошово-кредитна по-літика країни буде частково не-залежною, чи повністю підпаде під вплив інших країн. З січня 1999 р. введена єдина європей-ська валюта — євро. Політика передбачає прийняття спільних рішень у сфері грошово-кредит-ного регулювання

* Лэттер Т. Выбор режима валютного курса. — Лондон: Центр по изу-чению Деятельности Центральных Банков Англии. — 1996. — С. 7—9.

Значна частина економістів погоджується, що стабільний валютний курс служить основою для досягнення макроекономічної стабілізації та економічного зростання в країнах з перехідними економіками. Багато країн з перехідними економіками почали відходити від системи фіксованих валютних курсів до гнучкіших систем валютних курсів. Під час періодів швидкого економічного зростання, що підштовхувалося силами глобалізації та лібералізації, здавалося, що такі заходи в області політики