Одним із негативних наслідків ін-тервенцій вважають можливе зро-стання інфляції. Справді, НБУ, постійно купуючи валюту на ринку, вводить в обіг додаткову кількість гро-шей, яка за певних обставин може негативно вплинути на економіку. Аналітики та експерти постійно наго-лошують на небезпеці таких дій і мож-ливості сплеску інфляції, оскільки збільшення обсягу грошей в обігу

відбувається багатьма каналами. Од-ним із них є валютний ринок, на яко-му, за інформацією Національного банку, він викупив понад 1.089 млрд, доларів, випустивши в обіг майже 6 млрд. гривень. Крім того, обсяг гро-шової маси збільшується внаслідок скорочення нормативів обов'язкових резервів комерційних банків, які в поточному році знижувалися тричі (нині їх середній рівень становить 9%). Відтак за сім місяців грошова маса (МЗ) зросла на 18.5%, а грошо-ва база — на 22.5%.

Збільшення обсягу грошей в обігу відбувається також через механізм рефінансування комерційних банків із боку НБУ. Банки отримують кре-дити під заставу державних цінних паперів та авальованих векселів. І хоча цей механізм не є прямою емісією НБУ (оскільки він опосе-редковується через операції із цінни-ми паперами), все ж чимало екс-пертів вважають його саме таким. Адже банки купують у Мінфіну дер-жавні облігації, одержуючи наступ-ного дня від Національного банку рефінансування під ці папери на ту ж суму. Загальна сума рефінансуван-ня з початку року, за даними НБУ, становить близько 360 млн. грн., тоді як за весь 2001 р. вона дорівнювала 2.5 млрд. грн.

Утім, прямого зв'язку між валют-ними інтервенціями та інфляцією може не бути, якщо розширення пропозиції грошей ізолювати від спе-кулятивних фінансових операцій та створити умови для переливання грошової емісії не на валютний ри-нок, а в реальний сектор економіки. Фактично це вже зроблено. Обме-живши купівлю-продаж валюти ли-ше торговим балансом і можливістю банків або тільки купувати, або тільки продавати валюту, НБУ прак-тично ліквідував спекулятивні опе-рації банків. Ситуація на валютному ринку ще раз засвідчує: кількість гро-шей в обігу практично не впливає на курс гривні. Курсові коливання зумовлені здебільшого графіком ек-спортних надходжень. Так, у січні гривня практично завжди девальвує, оскільки контракти на поточний рік тільки укладаються, й існує певна невизначеність у експортній діяль-ності. В подальшому валютна вируч-ка надходить більш-менш регулярно, тож курсові коливання, скориговані ще й інтервенціями НБУ, незначні. Як правило, влітку через затухання ділової активності курс гривні зрос-тає або залишається стабільним, зно-ву знижуючись наприкінці літа, але неістотно, оскільки чинники, пов'язані з прямою кредитною емісією для підтримки аграрного сектору економіки, вже давно не діють.

Якщо говорити про ситуацію на ва-лютному ринку влітку поточного року, то вона загалом була доволі спокійною, за винятком кінця червня і початку серпня. Червневі події, що спричинилися до падіння курсу дола-ра на світових ринках, на початку серпня позначилися короткочасним дефіцитом валюти на українському ринку, який мав суто психологічний та спекулятивний характер. На без-готівковому ринку курс долара майже не знизився, хоча й спостерігалося підвищення пропозиції валюти. Ску-повуючи ЇЇ надлишок, Національний банк утримував гривню від зростання. За цей період та за липень Н БУ купив понад 466.5 млн. доларів, збільшивши свої резерви до 3.405 млрд, доларів. Банки та їхні клієнти, які інтенсивно продавали валюту в червні та липні, на початку серпня відчули її тимчасовий дефіцит.

Коливання долара позначилися в основному на готівковому ринку про-дажу валюти. Цей сегмент тісно пов'я-заний із тіньовим сектором і менше контролюється Національним банком. Тому він чутливіший до будь-яких змін у попиті і пропозиції на валюту. Так, коли на європейському ринку виникла тенденція до зростання кур-су евро, населення України, яке лево-ву частку своїх грошей все ще зберігає поза банківською системою, почало продавати долари та купувати евро. Попит на евро зріс, і цим скористали-ся банки, щоденно підвищуючи його курс в обмінних пунктах. Майже за тиждень курс евро зрівнявся з кур-сом долара, але така ситуація трива-ла недовго: що б там не було, а еко-номіка США — одна із найпотужні-ших у світі. До речі, аналітики тоді прогнозували, що питома вага долара в обсягах торгівлі на українському міжбанківському ринку зменшувати-меться, а евро — зростатиме, що май-бутнє — за евро, тож необхідно відпо-відно змінювати структуру валютних резервів НБУ. Але із часом подібні розмови стихли, оскільки не мали під собою реального підґрунтя. За екс-порт традиційно розраховуються в до-ларах; за обсягом торгівлі на міжбан-ківському ринку перше місце посідає долар, потому — російський рубль і лише за ним — евро.

Після нормалізації ситуації з дола-ром попит на нього в Україні знову зріс, і це значною мірою зумовлено тим, що сьогодні в банках кредити вигідніше брати в іноземній валюті, ніж у національній. Ставка за креди-тами в іноземній валюті залежно від їх ризиковості коливається у межах 12— 16%. Незважаючи на те, що гривні в обігу достатньо і банки мають над-лишкову ліквідність, кредити в національній валюті все ще дорогі: середня ставка — близько 24.5% (22— 28%), тоді як облікова ставка НБУ дорівнює 8%, а ставка рефінансуван-ня