Сучасна валютна система.

Будова сучасної міжнародної валютної системи була офіційно визначена на конференції МВФ в Кінгстоні (Ямайка) в січні 1976 р.

Принципи функціонування Ямайської валютної системи

Золотодевізний стандарт замінено стандартом 8ВК.. 8ВК були
проголошені базою світової валютної системи, а також основою валютних
паритетів. Передбачалося, що 8ВК повинні були стати провідним міжнародним
платіжно-резервним засобом. Курс 8ВК визначається кошиком валют. На
сьогодні в цьому кошику 6 твердих, або конвертованих валют - долар США,
Британський фунт стерлінгів, Японська ієна, Французьський франк, Німецька
марка, Італійська ліра). Доля долара США у валютному кошику 8ВК - 42%, а
питома вага долара в офіційних валютних резервах світу перевищує 60%, а 8ОК
- 2,4%, решта припадає на групу інших валют. Існує зона британського фунта,
зона франка, зона ієни.

Юридичне завершено демонетизацію золота. Тобто золото
перетворилося в предмет звичайної купівлі - продажу або в товар. Зараз існує
кілька світових ринків золота: в Нью-Йорку, в Лондоні, в Токіо та інші.

Введено режим вільного плавання національних валют на основі попиту і
пропозиції.

Посилено регулюючу роль в системі валютно-кредитних відносин МВФ.

Центральні банки не зобовлязані втручатися в роботу валютних ринків
для підтримки фіксованого паритету своєї валюти. Однак, вони здійснюють
валютні інтервенції для стабілізації курсів валют.

Країна сама обирає режим валютного курсу, але заборонено
виражати його через золото.

МВФ спостерігає за політикою країн у сфері валютних курсів;
країни-члени МВФ повинні уникати маніпулювання валютними курсами,
яке дозволяє перешкоджати дійсній перебудові платіжних балансів або
отримувати односторонні переваги перед іншими країнами-членами МВФ.

Перехід до гнучких обмінних курсів передбачав досягнення трьох основних цілей:

вирівнювання темпів інфляції в різних країнах;

врівноваження платіжних балансів;

розширення можливостей для проведення незалежної внутрішньої
грошової політики окремими центральними банками.

По класифікації МВФ країна може вибрати наступні режими валютних курсів: фіксований, плаваючий або змішаний.

Фіксований валютний курс має цілий ряд різновидів:

- курс національної валюти фіксован по відношенню до однієї добровільно
обраної валюти. Курс національної валюти автоматично змінюється в тих же
пропорціях, що і базовий курс. Часто фіксують курси своїх валют по
відношенню до долара США, англійського фунта стерлінгів, французького
франка країни, що розвиваються.

- курс національної валюти фіксується до СДР.

- «корзинний» валютний курс. Курс національної валюти привлязується до
штучно зконструйованих валютних комбінацій. Часто до даних комбінацій (або
корзини валют) входять валюти основних країн - торгових партнерів даної
країни.

- курс, розрахований на основі повзучого паритету. Встановлюється твердий
курс по відношенню до базової валюти, але зв"язок між динамікою

національного і базового курсу не автоматичний, а розраховується по спеціально оговореній формулі, яка враховує відмінності (наприклад, в темпах зростання цін).

У «вільному плаванні» знаходяться валюти США, Канади, Великобританії, Японії, Швейцарії та ряду інших країн. Однак часто центральні банки цих країн підтримують курси валют при їх різких коливаннях. Тому говорять про «кероване», або «грязне», плавання валютних курсів.

Змішане плавання також має ряд різновидів. По-перше, це групове плавання. Воно характерно для країн, які входять до складу ЄВС. Для них встановлені два режима валютних курсів: внутрішній - для операцій внутрі Співтовариства, зовнішній - для операцій з іншими країнами. Між валютами країн ЄВС діє твердий паритет, розрахований на основі відношення центральних курсів к ЕКЮ з межами коливань +/- 15%. Курси валют сумісно «плавають» по відношенню до будь-якої іншої валюти, яка не входить в систему ЄВС. Крім того, до цієї категорії валютних режимів належить режим спеціального курса в країнах ОПЕК. Саудівська Аравія, Об "єднанні Арабські Емірати, Бахрейн та інші країни ОПЕК «привізшій» курси своїх валют до ціни на нафту.

Вцілому розвинуті країни мають курси валют, які знаходяться в чистому або груповому плаванні. Країни, що розвиваються часто фіксують курс своєї валюти по відношенню до більш сильної валюти або визначають його на базі повзучого паритету (див. таблицю 1.1. «Режими валютного курсу»).

Таблиця 1.1. Режими валютного курсу (1995 р.)

Режим курсу валюти

Кількість країн

Країни

Фіксовані курси,

в тому числі:

До долара США

До французського франка

67

23

14

Аргентина, Сірія, Литва, Ірак, Панама, Туркменістан, Венесуела, Нігерія, Оман та ін.

Африканські країни, які входять в зону
франка.

Характерною рисою Ямайської валютної системи є сильне коливання валютного курсу для долара США, що пояснюється суперечливою економічною політикою США у формі експансіоністської фіскальної та рестриктивної грошової політики. Коливання долара стало причиною багатьох валютних криз.

На фоні чисельних проблем, пов\язаних з коливанням валютних курсів, особий інтерес в світі викликає досвід функціонування зони стабільних валютних курсів у Європі, який дозволяє країнам, які входять до цієї валютної групи, стало розвиватися, не дивлячись на проблеми, які виникають у світовій валютній системі.

У відповідь на нестабільність Ямайської валютної системи країни ЄЕС створили власну міжнародну (регіональну) валютну систему з метою стимулювання процесу економічної інтеграції.

Наслідки коливань валютного курсу залежать від валютно-економічного потенціалу країни, її експортної квоти, позицій в МЕВ. Валютний курс слугує облєктом боротьби між країнами, національними експортерами та імпортерами, є джерелом міждержавних суперечок. По цій причині проблеми валютного курсу займають велике місце в економічній науці.

Теорії регулювання валютного курсу

Засновник державної теорії грошей німецький економіст