Агропромисловий комплекс України. Масштаби, рівень розвитку, структура та його значення у вирішенні продовольчої проблеми

ЗМІСТ

1. Вступ

Агропромисловий комплекс (АПК) — це сукупність ла-нок народного господарства (галузей, підгалузей, ви-роб-ничих підприємств, організацій), діяльність яких тісно пов’язана з виробництвом, зберіганням, транспортуван-ням, переробкою та збутом продукції. АПК формуються на основі агропромислової інтеграції в умовах високого рівня розвитку продуктивних сил та усуспільнення ви-робництва. Поділяються на агропромислові підприємства та агропро-мислові територіальні комплекси. За тери-торіальними масштабами та особливостями вони різноманітні. В галу-зевій структурі АПК виділяють такі основні сфери: сільське господарство; промисловість по переробці сільськогосподарської сировини (харчова, де-які галузі лег-кої промисло-вості); виробництво засобів ви-робництва для сільсько---г-о-спо-------д-а-р-с-ь-ки-х -т-а--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------несільськогосподарських галузей (машинобудування для сільського господарства, легкої та харчової промисло-вості, виробництво мінеральних добрив тощо); заготівля, транспортування та збут продукції; виробниче обслуго-вування комплексу (ремонт тракторів та сільськогосподарських машин, будівництво тощо); наука, управління, підготовка кадрів.

Територія України становить 60,4 млн гектарів. Сільськогосподарські угіддя займають 42,4 млн гектарів, тобто 70,3 % від її площі. Розораність земель становить 81 %, а у Вінницькій, Тернопільській та Кіровоградській областях — понад 90 %. Для порівняння розораність земель, наприклад, у США становить 16,9 %, Англії — 29,6, Франції - 32,0, ФРН — 32,3 %.

Україна посідає провідне місце в Європі за валовими зборами пшениці, цукрових буряків, соняшнику. Водночас втрати готової продукції АПК дуже великі.

2. Глава 1. Агропромисловий комплекс України, його складові

2.1. Рослинництво

Рослинництво — це галузь сільського господарства, що вирощує зернові, технічні, кормові культури, а також овочі й фрукти.

Основою рослинництва країни є виробництво зерна пшениці, жита, кукурудзи, рису, ячменю, вівса, проса, гречки, зернобобових. Зерно є основним продуктом харчування людини і сировиною для багатьох галузей промисловості. Воно також забезпечує тваринництво цінними кормами.

Основною зерновою культурою України є озима пшениця, на яку припадає майже 20 % посівних площ. Озима пшениця забезпечує близько 50 % валового збору зерна в країні. Основні райони вирощування цієї культури — лісостепова, степова зони і частково Полісся.

Найкращі природнокліматичні умови для вирощування озимої пшениці — Лісостеп і північна частина Степу. В Україні виведено багато нових високоврожайних сортів озимої пшениці, які одержали визнання і за межами нашої країни. Яра пшениця поступається озимій врожайністю. Тому вона має незначне поширення, головним чином у степових районах. В лісостеповій зоні яру пшеницю висівають у разі вимерзання озимої.

Посіви жита займають близько 2 % площі зернових. Його вирощують на Поліссі, в Лісостепу, в Карпатах. Жито більш як удвічі поступається врожайністю озимій пшениці.

Велике значення в Україні належить зернофуражним культурам — ячменю, кукурудзі і вівсу.

Ячмінь — друга за розмірами посівних площ і за валовими зборами зерна (близько 20 %) яра зернова культура. За врожайністю ячмінь значно перевищує озиме жито. Озимий ячмінь вирощують у південній частині Степу та в передгірних районах Криму.

Третє місце в Україні за площею посівів посідає кукурудза. На неї припадає майже 15 % валового збору зерна. Це — досить врожайна, посухостійка з високою кормовою цінністю культура. Найкращі умови для її вирощування — північний і центральний Степ. Значні посіви кукурудзи зосереджені також у південній частині Лісостепу, Закарпатській, Чернівецькій і Одеській областях.

Овес займає таку саму площу, як і жито. В Україні він є допоміжною зернофуражною культурою. Його посіви зосереджені на Поліссі та в Передкарпатті.

Велике значення в харчовому раціоні людини мають круп'яні культури — гречка, просо, рис. Але валові збори їх невеликі. В сумі вони становлять близько 3 % валових зборів зерна в країні.

Найбільшу площу серед круп'яних культур займає гречка. Це одна з традиційних сільськогосподарських культур українського народу. Врожайність гречки невелика — близько 10 ц з 1 га. Сіють її здебільшого в Лісостепу і на Поліссі.

Просо вирощують переважно в Лісостепу і Степу. Це досить посухостійка культура. Основні площі під просом зайняті в степових районах, але найвища врожайність цієї культури — в Лісостепу.

Рис як продовольчу культуру вирощують на поливних землях (чеки) у Миколаївській, Херсонській областях та в Криму.

Зернобобові — горох, люпин, вика та соя — дуже цінні кормові та харчові культури. Крім того, їх вирощування збільшує вміст азоту в ґрунті. Поширені в Україні також боби, квасоля, нут, сочевиця. Горох вирощують переважно на півдні Лісостепу і півночі Степу, люпин — на Поліссі. Соя містить багато протеїну і використовується в харчовій промисловості та як кормова культура. Посіви її зосереджені переважно в Степу і Лісостепу.

На базі зернового господарства працюють галузі харчової промисловості: борошномельно-круп'яна, хлібопекарська, макаронна, кондитерська.

Борошномельно-круп'яна промисловість забезпечує населення борошном і крупами, а її відходи використовуються для виробництва комбікормів. Підприємства промисловості розміщуються в районах сировини і центрах споживання: Києві, Харкові, Одесі, Дніпропетровську, Звенигородці, Тальному Черкаської області. Дрібніші підприємства є повсюдно.

Борошно — основна сировина для розвитку хлібопекарської, макаронної і частково кондитерської промисловості. Головним чинником розміщення підприємств хлібопекарської промисловості є обмежені терміни реалізації свіжого хліба. Тому чим більше місто, тим більше в ньому випікається хлібних виробів.

Великі державні хлібозаводи не завжди себе виправдовують. Останнім часом розширюється мережа невеликих приватних пекарень, що максимально наближає випікання хліба до споживача.

Макаронна промисловість у своєму розміщенні цілком орієнтується на споживача, оскільки макаронні вироби перевозити на далекі відстані недоцільно. Найбільші підприємства макаронної промисловості знаходяться в Києві, Харкові, Одесі, Дніпропетровську.

Кондитерська промисловість також орієнтується в розміщенні на споживача. Окремі види її продукції малотранспортабельні і мають дуже