КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Міжнародні економічні відносини

ПЛАН

Конкурентні переваги України: стан та можливості використання.

Основні форми розвитку міжнародних економічних відносин, їх взаємозв’язок.

Міжнародний кредит як форма руху міжнародного капіталу.

Ліцензійна торгівля.

Особливості зовнішньоторговельних відносин України з країнами світового господарства.

Рівні регулювання міжнародних торгівельних відносин.

1. Конкурентні переваги України: стан та можливості використання.

Конкурентні переваги України мають розгалужену структуру. Йдеться про наявність достатньо високого науково-технологічного потенціалу та висококваліфікованих трудових ресурсів; унікальних природних ресурсів (понад 90 найменувань, серед яких значна частина рідкісних), значних запасів чорноземів, вигідно розміщених сільськогосподарських угідь та сприятливих кліматичних умов; значні масштаби вільних виробничих площ (що дозволяє нарощувати виробництво з відносно незначними витратами); вигідне транспортно-географічне положення з розвиненою транспортною інфраструктурою.

Реалізація конкурентних переваг має виявитися у зміцненні позицій внутрішнього ринку, утвердженні інноваційної моделі розвитку української економіки та конкурентоспроможного сільськогосподарського виробництва.

Україна володіє значним експортним потенціалом. Він зосереджений здебільшого у добувних і обробних галузях промисловості та в агропромисловому й енергетичному комплексах країни, однак використовується досі недостатньо і неефективно. Так, наприклад, у січні-листопаді 1999 р. Україна здійснювала зовнішньоторговельні операції з партнерами із 182 країн світу. Проте обсяги експортних товарних поставок за цей період склали лише 10,3 млрд. дол. США, а загальне сальдо у зовнішній торгівлі товарами є негативним і становить 52,7 млн. дол. США. Такий несприятливий результат пояснюється насамперед незадовільним станом торгівлі з Росією. Від’ємне сальдо України у взаємопоставках товарів між нею та РФ склало за вказаний період близько 2,9 млрд. дол. США.  

В Україні спостерігається аналогічна тенденція: частка експорту у ВВП зросла з 24% в 1992р. до 42% в 1999р. Проте, на відміну від провідних країн світу, в Україні протягом останніх років зростання цього показника відбувається не за рахунок нарощування вартісних обсягів експорту. Водночас, Україна має значний експортний потенціал, що підтверджують наведені нижче дані.       

За рівнем запасів та видобутку мінерально-сировинних ресурсів Україна входить до числа провідних країн континенту. В її надрах виявлено понад 200 видів корисних копалин, відкрито близько 20 тис. родовищ. Маючи лише 0,4% світової суші та 0,8% населення світу, Україна виробляє до 5% світової мінеральної сировини та продукції її переробки. Мінеральна сировина, що видобувається в Україні, у вартісному виразі оцінюється в $15 млрд.(2)
      Україна має значний потенціал міжнародної спеціалізації в галузях АПК. Вона володіє понад 25% найбільш родючих чорноземів світу, має сприятливі кліматичні умови. Завершення реформування відносин власності на селі, технічне переоснащення сприятимуть нарощуванню виробництва сільськогосподарської продукції. Крупні підприємства харчової промисловості вже сьогодні істотно модернізовані і випускають продукцію, що відповідає світовим стандартам якості.     

Є підстави стверджувати, що потенціал екстенсивного розвитку експорту вже майже вичерпано. Необхідно впроваджувати якісні зміни – насамперед, змінити структуру експорту в напрямі збільшення частки кінцевої продукції в загальному обсязі експорту; підвищити ефективність експортних операцій; відновити присутність на традиційних ринках і зміцнити позиції на нових перспективних ринках; вдосконалити державне регулювання зовнішньої економічної діяльності.

Україна має значний потенціал експорту послуг. Вона є найбільшим у світі транзитером природного газу і володіє газотранспортною системою з високою пропускною спроможністю — 290 млрд. куб. м на вході і майже 170 млрд. куб. м на виході на рік(3). До Європи через територію України транспортується біля 97% російського газу. Протягом найближчих 3-5 років Україна має можливість стати європейським центром розподілу електроенергії, природного газу, нафти та нафтопродуктів, причому не лише з Росії, а й з країн Каспійського регіону та Центральної Азії. Україна має значний нереалізований потенціал розвитку туризму. Узбережжя двох морів у субтропічній зоні, наявність гір, великої кількості рік, озер та лісів(4) забезпечують можливості для цілорічного туризму: рекреаційного, пізнавального, спортивного (альпінізм, гірськолижний і парусний спорт), мисливства. Вигідне географічне розташування, інфраструктура залізничних, морських та автошляхів, авіалінії зв`язують Україну з багатьма країнами світу.
      Україна має значний потенціал високотехнологічних галузей промисловості(5). Вона посідає чільне місце серед провідних країн світу (після США, Росії, Франції, Китаю) у космічній галузі. Підтвердженням цього є участь України в ряді міжнародних проектів: Sea Launch; створення Міжнародної космічної станції; спільний з РФ проект модернізації міжконтинентальної балістичної ракети СС-18 («Сатана»); спільний з Бразилією та Італією проект пусків модернізованого ракетоносія «Циклон-4» з бразильського космодрому тощо. Україна є також однією з дев'яти держав світу, які проектують та будують літаки військово-транспортної авіації. Сильними є позиції національного літакобудування у створенні вантажних транспортних літаків. З часів СРСР в Україні створена суднобудівна база, яка вважалася однією з найпотужніших в Європі. Нині суднобудівна галузь України налічує понад 100 заводів, в т.ч. 11 базових суднобудівних підприємств. Україна має відчутні успіхи в експорті зброї та військово-технічних послуг: починаючи з 1997р., вона впевнено посідає місце в десятці світових експортерів.

2. Основні форми розвитку міжнародних економічних відносин.

Міжнародні валютні відносини.

Міжнародні валютні відносини як форма міжнародних економічних відносин являють собою систему відносин, що виникають з приводу проведення різноманітних обмінних операцій з грішми різних країн, здійснюваних з метою міжнародних розрахунків за продукцію. Саме валюти, як грошові одиниці окремих країн, виступають у вигляді об'єктів даних відносин. Під іноземною валютою ще розуміють грошові знаки іноземних держав, а також кредитні засоби обігу та платежу, виражені в іноземних грошових