Забезпечення оптимальних темпів росту протягом тривалого періоду часу;

Забезпечення оптимальної норми прибутку протягом тривалого періоду часу;

Забезпечення неперервної раціоналізації і оновлення оснащення.

Через це, отримання прибутку хоч і являється одним з основних показників, які враховуються при оцінювання інвестиційного проекту в ряді випадків може відходити на другий план, пропустивши вперед стабільність, технічний прогрес чи ріст Внутрифирменное планирование в США. – М.: Экономика. –1992. – 212 с.; . Цілком слушно вказано Гойко А.Ф. Гойко А.Ф. Методи оцінки ефективності інвестицій. – Київ : ВІРА-Р, 1999. – С. 59., максимальна норма прибутку сьогодні може негативно відобразитися на прибутку та його нормі в наступних періодах. Проте безперечною істиною є той факт, що за-лишається можливість і необхідність поступатися сьогоднішнім прибутком і нормою майбутніх прибутків.

Найвищий пріоритет має виживання, і інвестиції, пов'язані з виживанням, можуть бути виправданими лише на цій підставі, незалежно від їх фінансової віддачі Брайон Твис С. Управлением научно-техническими нововведениями. – М.: Экономика. – 1989. – С.200. Такої ж позиції дотримується і Гойко А.Ф. Гойко А.Ф. Методи оцінки ефективності інвестицій. – Київ : ВІРА-Р, 1999. – 320 с. Брайон Твісс розкриває де-які складні моменти у взаємозв’язку інвестування і отримання прибутку, зокрема «... За умови ви-сокої норми дисконту стає майже неможливим обгрунтування будь-яких витрат, віддача від яких очікується через десять і біль-ше років (наприклад, нинішня оцінка І ф. ст. у десятирічній перспективі за норми дисконту у 20 % складає лише 16,2 пенса). За таких умов стає неможливим тривале фінансування програм прикладних галузевих досліджень з великим періодом визріван-ня. Проте, якщо компанія пропонує продовжити працювати у цій галузі, вона повинна інвестувати й надалі у відповідну тех-нологію”.

В той же час Законом України "Про інвестиційну діяльність" інвестиції визначаються як всі види майнових і інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької і інших видів ді-яльності, в результаті якої утворюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Вважається, що це визначення в основному відповідає міжнародному підхо-ду до уявлень про інвестиційну діяльність як процес вкладання ресурсів (благ, майнових і інтелектуальних цінностей) з метаю одержання прибутку в майбутньому Пересада А.А. інвестиційний процес в Україні. – К.: Лібра. –1998. – 389 с.. Однак, враховуючи вищенаведені аргументи, вважається за потрібним визначити за мету інвестицій досягнення стратегічних цілей інвестора, які не завжди можуть полягати в отриманні прибутку.

Критику зустрічає і друга частина офіційного визначення інвестицій як вкладень з метою одержання соціального ефекту Пересада А.А. інвестиційний процес в Україні. – К.: Лібра. –1998. – 389 с.. Цей ефект може досягатись не від прямих інвестицій в підприємництво, а через збіль-шення доходів від інвестиційної діяльності і відповідних надходжень до держбюджету, що використовуються на фінансування соціальних програм.

Таким чином, під інвестиціями необхідно підрозумівати ті економічні ресурси, які направляються на збільшення як реального капіталу суспільства, тобто на розширення чи модернізацію виробничого апарата, так і інвестиції в «людський капітал», які на сучасному етапі розвитку економіки здобувають усе більше і більше значення, тому що, у кінцевому рахунку, саме результатом людської діяльності виступають і будинку, і спорудження, і машини, і устаткування, і саме головне, основний фактор сучасного економічного розвитку – інтелектуальний продукт, що визначає економічне становище країни у світовій ієрархії держав. До останніх відносяться витрати на освіту, наукові дослідження, підготовку кадрів тощо. На якість людського капіталу впливає і інфраструктура, тому інвестиції в соціальну інфраструктуру є також інвестиціями в людський капітал. Структуру інвестицій можна представити за допомогою наступної схеми (див. Рис. 1).

Рис.1. Структура інвестицій

Інвестиційна діяльність в широкому розумінні — це послідовна су-купність дій її суб'єктів (інвесторів і учасників) щодо здійснення інвестицій з метою досягнення стратегічних цілей. У вужчому тлумаченні цього поняття застосовують термін "ін-вестиційний процес". Це поняття звичайно пов'язується з об-ґрунтуванням і реалізацією інвестиційних проектів.

У системі відносин розширеного відтворення інвестиції виконують найважливішу структуроутворюючу функцію. Від того, які галузі народного господарства отримують інвестиції залежить майбутня структура економіки: чи переважатимуть будуть машинобудівні заводи, що випускають сільгосптехніку чи машинобудівні заводи, що випускають військову техніку і спорядження.

Останнім часом в економічній літературі визначилась нова — інноваційна форма інвестицій (вкладення в нововведення) Гальчинський А. С., Геєць В. М., Кінах А. К., Семиноженко В. П.. Інноваційна стратегія українських реформ. — К. : Знання України, 2002. — 336с.; Гальчинський А.С., Геєць В. М., Семиноженко В. П. Україна: наука та інноваційний розвиток. — К., 1997. — 66с.; Бажал Ю. М., Одотюк І. В., Данько М. С., Лапко О. О., Александрова В. П. Інноваційний розвиток економіки та напрямки його прискорення: Наукова доповідь / НАН України; Інститут економічного прогнозування / В.П. Александрова (ред.). — К. : Ін-т економічного прогнозування, 2002. — 80с.; Поручник Анатолій Михайлович, Антонюк Лариса Леонтіївна. Венчурний капітал: зарубіжний досвід та проблеми становлення в Україні / Київський національний економічний ун-т. — К. : КНЕУ, 2000. — 171с. . Пов’язано це з інноваційним напрямом розвитку світової економіки. В принципі при стабільній економіці всі інвестиції повинні бути водночас інноваціями. За умов кризи можливі інвестиції на під-тримку діючих технічно відсталих виробничих фондів Музиченко А. С. Інвестиційний процес в умовах трансформації економіки. — К.