Інтелектуальні інвестиції — це вкладення в об'єкти інте-лектуальної власності, що випливають з авторського права, ви-нахідницького і патентного права, права на промислові зразки і корисні моделі.

По характеру формування інвестицій, у сучасній макроекономіці, в зв'язку з побудовою моделей народного господарства, зокрема, моделей мультиплікатора, прийнято розрізняти автономні й індуковані інвестиції.

Під автономними інвестиціями розуміється утворення нового капіталу незалежно від норми або відсотка рівня національного доходу. Причинами появи автономних інвестицій є зовнішні фактори – інновації (нововведення), переважно зв'язані з технічним прогресом, розширенням зовнішніх ринків, приріст населення, перевороти, війни Базилевич Віктор Дмитрович, Попов Віктор Миколайович, Базилевич Катерина Степанівна, Найдич Н. М., Гражевська Н. І. Економічна теорія. Політекономія: Підручник для студентів вищих закладів освіти / Віктор Дмитрович Базилевич (ред.). — К. : Знання-Прес, 2001. — 581с.; Гальчинський Анатолій Степанович, Єщенко Петро Степанович, Палкін Юрій Іванович. Основи економічної теорії: Підручник для підготовки мол. спец.. — К. : Вища школа, 1995. — 471с. . Найбільш типовим прикладом автономних інвестицій є інвестиції державних чи громадських організацій, зв'язані з будівництвом військових і цивільних споруд, доріг і т.п. Під індукованими інвестиціями розуміють утворення нового капіталу в результаті збільшення рівня споживчих витрат. Автономні інвестиції дають початковий поштовх росту економіки, викликаючи ефект мультиплікації, а індуковані, будучи результатом збільшення доходу, приводять до його подальшого росту.

За формами власності інвестиції розподіляються на:—

державні — що фінансуються з держбюджету, місцевих бюджетів, державними підприємствами;—

приватні — кошти населення (індивідуальних інвесто-рів), комерційних структур, колективних підприємств;—

іноземні — запозичені і кредитні ресурси міжнародних інвестиційних інституцій, зарубіжних корпорацій і фірм, спіль-них підприємств.

На розвиток міжнародної інвестиційної діяльності в ці-лому впливають фактори політичного, ресурсного, загального і глобального характеру. Вони формують напрями і шляхи міжнародної інвестиційної взаємодії.

У більш практичному плані важливе значення мають, насамперед, потенційні можливості тієї чи іншої країни приймати капітал у певних масштабах і формах, умови йо-го використання із забезпеченням достатнього для інвесто-ра прибутку (доходу) при припустимому рівні ризику Гаврилюк Олег Вікторович, Сіденко Світлана Володимирівна, Арагау Белете Сісай. Зарубіжний досвід залучення іноземних інвестицій / НАН України; Інститут світової економіки і міжнародних відносин. — К., 1995. — 122с.; Малий Іван. Іноземні інвестиції: Стимулювання:Зарубіжний досвід:Шляхи залучення в економіку України / Науково- дослідний фінансовий ін-т при Міністерстві фінансів України. — К., 1999. — 43с..

Сукупність макроекономічних показників (таких, як: темпи економічного росту, співвідношення споживання і заоща-джень, ставка позичкового відсотка, норма прибутку, рівень і динаміка інфляції, споживчий попит населення), а також наявніс-ть і співвідношення факторів виробництва, розвиненість інфраструктури тощо формує інвестиційний потенціал країни Губський Богдан Володимирович. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. — К. : Наукова думка, 1998. — 390с. .

Інвестиційний ризик, країни характеризується рівнем невизначеності прогнозу щодо одержання прибутку (дохо-ду) від інвестицій. Структурно він, як правило, включає по-літичну, економічну і соціальну складові*

внутрішні заворушення (ранжуються від страйків до громадянської війни);*

зовнішні конфлікти (як існуючі, так і потенційно мож-ливі);*

можливість націоналізації власності або накладення економічних санкцій з політичних мотивів;*

відсутність або можливість втрати міжнародного довір'я

тощо.

Інвестиційний потенціал (об'єктивні, переважно кількі-сні, умови інвестування) та інвестиційний ризик (переваж-но якісні політичні, економічні та соціальні характеристики приймаючої країни щодо ймовірності втрати в ній інвес-тиції чи дохід від них) визначають інвестиційний клімат країни.

Розрізняють фінансові (покупка цінних паперів) і реальні інвестиції (вкладення капіталу в промисловість, сільське господарство, будівництво, утворення й ін.).

Реальні інвестиції являють собою вкладення капіталу в яку-небудь галузь економіки чи підприємство, результатом чого є утворення нового чи збільшення наявного капіталу. Фінансові інвестиції – вкладення капіталу (державного чи частки) в акції, облігації, інші цінні папери. Тут приросту реального капіталу не відбувається, відбувається лише покупка, передача титулу власності. Таким чином, в наявності трансферні (тобто передатні операції).

Інвестиції формують виробничий потенціал на новій науково-технічній базі і визначають конкурентні позиції країн на світових ринках. При цьому далеко не останню роль для багатьох держав, що особливо вириваються з економічного і соціального неблагополуччя, грає залучення іноземного капіталу у виді прямих капіталовкладень, портфельних інвестицій і інших активів.

Розвиток національних економік держав об'єктивно обумовлений циклічністю відтворювальних процесів.

Інвестиційний характер економічних цик-лів, наявність стійких тенденцій міжнародного руху капіталів дає підстави для виявлення закономірності сучасних інвестиційних процесів Гуткевич С.О., Корінько М.Д. Інвестування: пріоритети та ефективність // Актуальні проблеми економіки. – 2002. - №6. – С.20..

На мотивацію та напрямки міжнародного інвестування справляють вплив багато чинни-ків. На рівні взаємовідносин «держава-інвес-тор» — «держава-реципієнт» вирішальне зна-чення мають такі з них:

- політико-економічні: політична стабіль-ність; ступінь втручання уряду в економіку; ставлення до зарубіжних та іноземних інвес-тицій; дотримання положень міжнародних договорів;

- ресурсно-економічні: наявність природ-них ресурсів; демографічна ситуація; геогра-фічне положення;

- загально-економічні: темпи економічного зростання; співвідношення споживання і заощаджень; ставка позичкового відсотка; норма чистого прибутку; рівень і динаміка інфляції; конвертованість валюти: стан платіжного балансу.

У ширшому спектрі на міжнародний інвестиційний рух капіталів впливають Гуткевич С.О., Корінько М.Д. Інвестування: пріоритети та ефективність // Актуальні проблеми економіки. – 2002. - №6. – С.20.:

- стан розвитку світової економікя, між-народних інвестиційних ринків;

- стабільність світової валютної системи;

- розвиток інвестиційної інфраструктури та ін.

В умовах світової глобалізації міжнародні інвестиції залежать від взаємодіючих процесів транснаціоналізації та регіональної економіч-ної інтеграції. Дія глобально-економічних факторів, з одного боку, нівелює окремі від-мінності між країнами, а з іншого, — формує макросередовище для масштабної діяльності міжнародних суб'єктів та інститутів інвестування.

Економічні параметри інвестиційного ризику включа-ють як ключові