Постійні стратегічні розмови між генеральним директором і новим власником вели в нікуди, тому інвестор був досить незадоволеним. Ситуація погіршувалася, оскільки статут інвестиційного фонду забороняв тримати у своєму портфелі будь-яке підприємство більше, ніж три роки. Час йшов, інвестори прийняли радикальне рішення змінити управління заводу, запросивши Ігоря Червака на посаду генерального директора.

Організаційна схема підприємства була розроблена десять років тому і приблизно виглядала таким чином (Рис.2.1):

Рис. 1. Організаційна структура ВАТ „Бориспільський завод продтоварів” до реструктуризації

Найбільш впливовим чинником на діяльність підприємства є нестабільність законодавства та непродумана податкова політика держави (Див. табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Основні фактори, що впливають на діяльність ВАТ „Бориспільський завод продтоварів”

Група факторів | Опис проблем | Ступiнь впливу на діяльність емітента | Якi змiни, що прогнозуються, мають вплинути на підприємство

незначний вплив | середній вплив | значний вплив 

Політичні   | X     

Фінансово-економічні  | Важкий податковий прес    | X   

Виробничо-технологічні    | X    

Соціальні  | Відсутність достатньої кількості грошових коштів у потенціальних покупців   | X    

Екологічні   | X    

2. Оцінка ефективності виробничо-комерційної діяльності підприємства

Інформація про основну продукцію ВАТ „Бориспільський завод продтоварів” наведена в таблиці 2.4

Таблиця 2.4.

Інформація про основну продукцію ВАТ „Бориспільський завод продтоварів” в 2002-му році

Наймену-
вання продукцiї (виду продукцiї) | Торговi марки, пiд якими здiй-
снюється збут продукції | Одиниця вимiру | Обсяг виробництва в нату-
ральних одиницях | Обсяг вироб-
ництва у грошовому виразi (у дiючих цiнах) (тис.грн.) 

Квас хлібний  | л   | ,7 

Пластівці  | кг  | ,694  | ,4 

Подушечки  | кг  | ,519  | ,4 

Кільця   | кг  | ,722  | ,4

Усього:     | ,9

Основні клієнти - покупці продукції:

ТОВ "Альтернатива";

Білла Україна;

підприємство "Віол";

підприємство "Донецькпродторг";

підприємство "Кеп";

ТД "Міріса" та ін.

Бориспільський завод продтоварів вважає своїми основними конкурентами на українському ринку три іноземні марки. Першою з них є Bruggen, що продається в дорогих київських супермаркетах і коштує в середньому на 40% більше, ніж Start. Другою є всесвітньо відомий Kellogg's, який побудував завод в Латвії 1992р. і безуспішно намагався увійти на український ринок в 1996р. Сьогодні ця торгова марка практично відсутня на українському ринку тому, що безмитний імпорт балтійської продукції був скасований українським урядом. Незважаючи на те, що зараз Kellogg's безпосередньо не загрожує Старту, постійні зміни українського законодавства приводять до того, що Бориспільський завод продтоварів повинен бути завжди готовим до нового вторгнення всесвітньо відомого виробника сухих сніданків на український ринок. Протягом часу, коли торгова марка Kellogg's була присутня на українському ринку, її продукція була вдвічі дорожча за Start. [10]

Третьою є Nestle, яка як спільне підприємство з компанією General Mills називається Cereal Partners і виробляє сухі сніданки в десяти містах по всій Європі, в тому числі і в Польщі. Під назвою Nestle продукція імпортувалася або легально, або як "сірий імпорт" для того, щоб уникати тарифів на імпорт. Так ціна продукції Nestle та Start приблизно однакова в Західній Україні, але в Києві через високі витрати на транспортування коштує на 40% більше, ніж Start. Серед інших іноземних конкурентів є такі як Hahne, Axa, Dr. Oetker, Quaker та Janshree.

Вважається, що головною перевагою імпортних сухих сніданків є кращий смак та різноманітність видів. Зараз Бориспільський завод продтоварів пропонує три види сухих сніданків для того, щоб протистояти десяткам інших, що виробляються конкурентами. Тільки Cereal Partners виробляють більше 120 різноманітних найменувань продуктів. Різниця у смакових якостях продукції конкурентів та продукції, виготовленої на Бориспільському заводі продтоварів пояснюється тим фактом, що іноземні конкуренти використовують кукурудзяну муку вищої якості, яка ще не виготовляється в Україні.

Постачальники

Існує два оптимальні джерела кукурудзяної муки для виробників сухих продуктів. На світовому ринку ціна на кукурудзяну муку німецького виробництва — 0,21 долари за кілограм. Українська кукурудзяна мука продається за 0,54 гривні за кілограм (0,27 долари за кілограм). Високі тарифи на імпорт (30%), що були введені українським урядом для того, щоб захистити місцевих виробників сільськогосподарської продукції разом з податком на додану вартість робить ціну іноземної кукурудзяної муки занадто високою (ціна підвищується до 0,42 долари за кілограм).

Споживачі

Більшість європейських споживачів дізнались про сухі сніданки тільки 15-20 років тому, а український ринок почав існувати для сухих сніданків набагато пізніше, а саме у 1990-х pp. Незважаючи на той факт, що сухі сніданки — досить новий продукт для споживачів СНД, деякі експерти очікують, що цей ринок зростатиме до 20% щорічно протягом наступних двох або трьох років.

Достовірні дані про український ринок сухих сніданків є зараз недоступними. Однак, відомо, що 13,8% російського населення (та 19,5% москвичів) споживають сухі сніданки хоча б раз на місяць. Деякі експерти заявляють, що через 1,5-2 роки 50% російських споживачів будуть споживати сухі сніданки на середньому європейському рівні. Згідно з підрахунками експертів в таких містах, як Москва та Санкт-Петербург споживання даного виду товару коливається від 100 до 240 грам на душу населення щороку.

Хоч в Україні і немає традиції їсти "легкий" сніданок, галузеві експерти відзначають, що зростаюча турбота серед українців про своє здоров'я і обмеження в часі зайнятих людей спричинить зростання на ринку сухих сніданків, оскільки вони вважаються основною частиною здорової дієти і не вимагають приготування. Крім того в Україні, де злакові і молочні продукти складають значну частину щоденної дієти, сухі сніданки виглядають логічними і на цій основі споживчий попит в Україні