Розрахуємо коефіцієнт покриття (середній коефіцієнт ліквідності):

7396

К.покр.2001 р. = ---------------- = 0,650

11368,6

6682,8

К.покр.2002 р. = ---------------- = 0,549

12153,6

Як правило, цей коефіцієнт повинен бути більшим 0,2. Значення показників свідчить про те що середній коефіцієнт ліквідності достатній. Підприємство може відповідати за своїми зобов’язаннями.

Визначимо коефіцієнт критичної ліквідності:

7396 –(88+0+0)

К.кр.лікв.2001р. = ----------------------------- = 0,643

11368,6

6682,8-(218,1+0+0)

К.кр.лікв.2002р. =------------------------------- = 0,532

12153,6

Оптимальне значення цього коефіцієнта дорівнює 1, проте на практиці задовільним вважається значення 0,8-0,9. Значення показників не зовсім задовільне.

Відповідно до формули 6 розрахуємо коефіцієнт оборотності запасів:

73550,9

К.оборотн.зап.2001р. = ------------------ = 22,099

88+ 3258,1

77480,1

К.оборотн.зап.2002р. = ------------------- = 19,960

218,1+3663,5

Зазначений коефіцієнт вказує на число разів поповнення запасів за період. Цей показник відповідає стандартам галузі (він дорівнює 19).

Коефіцієнт фінансової стабільності розрахуємо:

648 + 0

К.фін.стаб.2001р. = --------------------------- = 0,049

1655 +  11368,6 + 0

1145,2 + 0

К.фін.стаб.2002р. = ------------------------ = 0,082

1770 + 12153,6 + 0

Зрозуміло, що його оптимальне значення повинно наближатись або бути більшим 1. Цей показник має дуже погані значення як в 2001-му так і в 2002 році. Але позитивним є те, що він покращився майже вдвічі в 2002-му році, по відношенню до попереднього року.

Позитивними факторами, що впливають на стійкість фінансового становища і ділову активність, є те, що відбулося прискорення оборотності запасів - це, у свою чергу, говорить про більш ефективне використання грошових ресурсів. Однак, величина власних оборотних коштів організації зовсім не відповідає реальній потребі в цих засобах, що підтверджує висновок про сформований кризовий фінансовий стан організації. У сформованій ситуації керівництву фірма необхідно розробити ряд заходів, що сприяють поліпшенню фінансового стану.

Так для підвищення платоспроможності, а значить стабілізації фінансового стану підприємства можна порекомендувати:

підвищити частку найбільш ліквідних активів у загальній сумі оборотних коштів за рахунок короткострокових фінансових вкладень , а конкретно - вкладення засобів у цінні папери, що принесуть підприємству більш високий прибуток, чим грошові кошти на розрахунковому рахунку;

з іншого боку, знизити питому вагу повільно реалізованих активів (виробничих запасів) за рахунок підвищення оборотності запасів і витрат, а це може відбутися в результаті збільшення обсягу продажів продукції. Але тому що, місткість ринку збуту недостатня внаслідок низької купівельної спроможності населення та обізнаності споживача, у майбутньому основною задачею повинна стати виважена цінова політика, активна рекламна політика та проведення широкомасштабних ПР-заходів.

Усі ці заходи повинні, у кінцевому рахунку, привести до нарощування обсягу прибутку, а це, у свою чергу, буде сприяти збільшенню джерел власних засобів - прибутку, що залишається в розпорядженні організації у вигляді утворених фондів, і нерозподіленого прибутку.

Оптимізація структури пасивів буде сприяти відновленню фінансової стійкості. З цією ж метою можна порекомендувати залучити довгострокові позикові засоби, які деякі аналітики також відносять до джерел власних засобів.

3. Процес реструктуризації на ВАТ „Бориспільський завод продтоварів” та його позитивні наслідки

Тридцяти-однорічний підприємець, Ігор Червак мав диплом Львівського державного університету. Студентом він допомагав Віктору Пинзенику, відомому реформатору, колишньому віце-прем'єр-міністру України, започаткувати бізнес-школу. Згодом Ігор співзаснував та став партнером маленької, але досить успішної консалтингової та інвестиційної компанії, що діяла в різних галузях бізнесу.

Отримавши досить великий досвід, керуючи компанією, Ігор Червак став чудовою ціллю для західних транснаціональних компаній, які шукали менеджерів для підприємств, в які вони почали інвестувати на початку 1990-х pp. Пощастило лише великій міжнародній компанії, що працює в галузі харчової промисловості і яка купила кондитерську фабрику в Україні і у 1995р. призначила Ігоря своїм фінансовим директором. Чим більше Ігор заглиблювався у деталі харчової промисловості України, тим більше йому хотілося застосувати свої знання та управлінський талант поза межами фінансів. На початку 1998р. він мріяв про вищу управлінську посаду, на якій він буде мати можливість повністю реалізувати свій потенціал менеджера. Бориспільський завод продтоварів запропонував йому таку можливість, і Ігор Червак сприйняв цей величезний виклик.

Ігор Червак визначив такі три пріоритети для Бориспільського заводу продтоварів:

По-перше, потрібно серйозно покращити систему збуту продукції. Підприємство повинне систематично постачати свою продукцію у різні регіони України, виходячи на нові сегменти споживачів. Завод також повинен мати змогу впливати на роздрібні ціни на свою продукцію. Дистриб'ютори повинні відбиратися на конкурсній основі і їх потрібно добре стимулювати.

По-друге, потрібно організувати енергійну маркетингову кампанію з метою агресивного просування торгової марки Start. Основною проблемою у цьому аспекті була якість рекламних послуг в Україні. Рекламні агентства зосереджені тут на розподілі радіо- і телевізійного ефіру різним рекламодавцям. Сама реклама, вироблена в Україні часто виглядає досить простою. Не вистачає творчого підходу. Ігор досить тісно співпрацював з чотирма рекламними агентствами, але жодне з них не могло запропонувати ідеальну упаковку для нових товарів.

І нарешті, торгова марка Start повинна була стати "парасолькою" для дванадцяти інших продуктів двох типів: сухих сніданків і закусок.

"Парасолькова" торгова марка

У травні 1998 року Бориспільський завод продтоварів окрім "подушечок" з шоколадною начинкою виробляв два типи сухих сніданків: натуральні і глазуровані кукурудзяні пластівці. Майбутні плани включали виробництво "подушечок" з арахісом і п'яти типів сухих сніданків, вироблених з кукурудзяної крупи різних форм і смаків.

Обмеження, з якими стикався Бориспільський завод у розширенні асортименту продукції були переважно юридичними, а не фінансовими чи операційними. Виробничі лінії майже не вимагали