У запиті також вказується, скільки часу покупець очікуватиме на оферту. Такий термін зазвичай не перевищує часу, необхідного оференту для складання та надсилання пропозиції. Цей момент є дуже важливим, тому що, по-перше, у випадку неотримання оферти у строк імпортер не очікуватиме на неї, і, по-друге, якщо імпортер зацікавлений у постачанні запитаного товару, але з якихось причин не може надіслати пропозицію до призначеної дати, то він попросить відстрочки. Це свідчитиме про зацікавленість експортера в угоді, що передбачається, а це може бути використане покупцем під час наступних переговорів.

В цілому запити більш лаконічні, аніж оферти, і до їх оформлення не висуваються настільки жорсткі вимоги.

Відповіддю на запит є тверда оферта продавця, яку він надсилає одним з тих способів, про які говорилося вище. Для загострення конкуренції між постачальниками та створення передумов для отримання найвигідніших комерційних умов закупівель імпортери в деяких випадках вдаються до доведення інформації про майбутні замовлення до постачальника шляхом публікації у діловій пресі або направлення запитів у вигляді типових бланків із надрукованою адресою контрагента.

Імпортери зазвичай запитують пропозицію на меншу кількість товару, аніж належить закупити. Це робиться для того, щоб при визначенні цін отримати додаткову знижку на збільшений обсяг замовлення. Деякі формулювання, зокрема, "просимо негайно надати пропозицію" або "термінове постачання", є небажаними у запитах, так як вони призводять до завищення ціни пропозицій та непоступливості контрагента на переговорах.

У питанні про кількість запитів, що розсилаються, слід дотримуватися ряду правил. Велика кількість запитів не є бажаною, особливо якщо вони направляються фірмам однієї країни, які можуть бути пов'язані між собою різними угодами. Крім того, розсилання більшої кількості запитів, по-перше, додає зовнішньоторговому апарату надмірної роботи, яка не завжди себе виправдовує, і яка виражається у контролі за надходженням оферт, що запитуються, та необхідності аналізувати кожну отриману оферту, по-друге, чим більше запитується пропозицій, тим більше буде фірм, які не отримають замовлень, що небажано для покупця, так як в майбутньому, можливо, потрібно буде звернутися до цих фірм.

Покупець може звертатися до продавця не тільки із запитом, але і з визначеним замовленням.

Замовлення - комерційний документ, в якому покупець зазначає необхідні умови щодо виготовлення товару, який замовляється, а також -замови майбутньої угоди.

Замовлення зазвичай направляються постійним контрагентам, які вже достатньо вивчили потреби конкретного покупця. Тому у замовленні в багатьох випадках вказуються лише індивідуальні умови майбутньої угоди з усього іншого сторони можуть керуватися звичайними умовами постачання, укладеними між ними, або умовами раніше виданого замовлення (контракту).

До замовлення іноді додається специфікація.

Комерційний документ, який містить повідомлення майбутнього експортера про повне прийняття умов замовлення, називається підтвердженням замовлення.

Після того, як підприємства досягли попередньої домовленості, вони переходять до укладання імпортного контракту.

3. Імпорт через посередників. Якщо підприємство планує здійснити разову закупівлю специфічних товарів або тільки починає свою зовнішньоекономічну діяльність, то на початковому етапі йому не обійтися без послуг посередників. Цей шлях дозволить швидко ввезти необхідні товари, а також дасть підприємству час, щоб зареєструватися на митниці, відкрити валютний рахунок і підготувати персонал до ведення зовнішньоекономічної діяльності.

Не дивлячись на переваги, пов'язані із закупівлею товарно-матеріальних цінностей та сировини на зовнішньому ринку, існують деякі труднощі:

- вибір надійного партнера;

- витрати, пов'язані з митним оформленням;

- проблема повернення неякісної (бракованої) продукції;

- транспортні витрати, що перевищують вартість товару;

- складність експедиторського супроводу;

- вартість тари, що перевищує вартість товару;

- відсутність навиків митного оформлення;

- відсутність оборотних валютних коштів;

- правові проблеми;

- система здійснення платежів;

- ціна;

- політичні проблеми.

Багато з перерахованих проблем достатньо серйозні при закупівлях товарів у господарюючих суб'єктів із країн ближнього та дальнього зарубіжжя. Наприклад, використання іноземної валюти та митної документації є загальними для будь-якого варіанту надходження товарів з-за кордону.

2.Економіко - правовий аналіз нормативної бази та критичний огляд нормативної літератури

Економіко – правовий аналіз нормативної бази та огляд спеціальної літератури розглянемо за допомогою таблиць, які наведено нижче.

Таблиця 2.1

Економіко – правовий аналіз нормативної бази з інвентаризації товарних запасів

№

з/п |

Нормативна база |

Критичний огляд

1 | 2 | 3

1. | Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси” затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99р. №246 | Цим положенням визначається методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.

У Розділі визнання і первинна оцінка запасів дається визначення первинної вартості запасів

2. | Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 “Вплив зміни курсових різниць” затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.00р. №515/4736 | Цим положенням визначається методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах і відображення статей фінансовій звітності господарських одиниць за межами України у грошовій одиниці України.

Продовження таблиці 2.1

1 | 2 | 3

3. | Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати” затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99р. №318 | Цим положенням визначається методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати і розкриття її у фінансовій звітності.

У розділах цього положення дається методика признання запасів, состав витрат.

У пункті 15,20 наведено витрати, які включаються в інші операційні витрати. Це: втрати від знецінення запасів, нестачі та втрати від порчі цінностей, нестачі та втрати від порчі матеріальних цінностей, витрати від операційних курсових різниць.

4. | Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 “Доходи” затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.12.99р. №860/4153