Відомо, що при обчисленні середньозваженої вартості капіталу частки окремих джерел не змінюються після фінансування. При фінансуванні за рахунок отримання великого кредиту дане допущення не працює і значення WACC змінюється. У цьому випадку доцільне застосування методу, заснованого на загальній теорії фондового ризику. Відповідно до неї існує деяка модель, що враховує взаємозв'язок між прибутковістю інвестицій і ризиком фондового ринку.

При розгляді різних інвестиційних проектів пріоритет повинний бути відданий проектам з меншим ступенем ризику при однаковій прибутковості і відповідно з більшою прибутковістю при однаковому ступені інвестиційного ризику. Відомо, що як міру ризику при інвестиціях можна використовувати також бета-коефіцієнт в, що виражає "ринкову чутливість" інвестицій, тобто показує, на скількох змінюються доходи від капіталовкладень у порівнянні зі змінами ринкової ситуації. Звичайне значення в визначають, виходячи з даних фондового ринку, де маються докладні зведення про прибутковість компанії. Причому прибутковість компанії визначається на основі докладної інформації (показників) про її діяльність, включаючи дані про рівень техногенного ризику, тобто імовірності виникнення чи відмовлення аварійної ситуації. На жаль, нормативна правова база України така, що визначення рівня інвестиційного ризику, чи величини в, для більшості компаній утруднене чи просто неможливо. У цих випадках оцінка значень в близьких за родом діяльності компаній може в якомусь ступені врятувати компанію від помилок при оцінці рівня інвестиційного ризику. Відомо, що для оцінки співвідношень рівня ризику інвестицій і необхідної норми прибутку можна використовувати бета-коефіцієнт спільно з вартісною моделлю фондового ринку. У цьому випадку необхідна норма прибутку виражається як сума безризикової норми прибутку і різниці між ринковою і безризиковою нормами прибутку, помноженої на бета-коефіцієнт активів). Крім того, існує ряд інших методів оцінки ризику капіталовкладень, а саме метод визначення імовірностей, методи моделювання аналізу чутливості і теорії ігор.

Усе сказане можна використовувати тільки у випадку розрахованих рівнів техногенного чи ризику при відомих значеннях "припустимого" ризику, чи в крайньому випадку при концепції "абсолютної надійності". Однак абсолютно надійних проектів не буває, і при оцінці доцільності капіталовкладень необхідно використовувати поняття "припустимого" чи "доцільного" (з економічної точки зору) рівня техногенного ризику. При цьому варто пам'ятати, що техногенні ризики підрозділяються по характері їхнього впливу, природі, масштабам наслідків і т.п.

Раніше фінансистами була запропонована класифікація природних і техногенних ризиків. Наприклад, було показано, що 48,8% імовірності виникнення аварій приходиться на перші два роки експлуатації промислового об'єкта, і імовірність ця відноситься до аварій, обумовленим конструктивними прорахунками, неправильним проектуванням, порушенням технології.

Відповідно 51,2% приходиться на імовірність аварій, зв'язаних з експлуатаційними факторами (постійні техногенні ризики). Аналіз показує, що рівень інвестиційних ризиків повинний мінятися аналогічним образом, тому пріоритетним рішенням повинне бути економічне обґрунтування доцільності і відповідно прибутковості проекту.

4. Основні підходи до розрахунку інвестиційних ризиків

При аналізі імовірності інвестиційного ризику і визначенні її величини украй важливу роль грає розгляд типових сценаріїв виникнення аварійних ситуацій з тим чи іншим ступенем імовірності й облік статистичних даних по таких ситуаціях. На основі інформації, отриманої на цьому етапі, можна побудувати матрицю, що відбиває зв'язок між імовірністю тієї чи іншої події і рівнем ризику капіталовкладень.

Тут доречно використовувати поняття "припустимого рівня" техногенного ризику, на підставі якого і варто визначати нормативи інвестицій. Задача полягає в тім, щоб оцінити межа економічної доцільності інвестування того чи іншого проекту з урахуванням установленого рівня техногенного ризику, властивому даному проекту.

Представляється доцільним, щоб по всіх регіонах Росії були розроблені і проаналізовані з економічної точки зору карти інтегральних показників, що відбивають ступінь потенційного техногенного ризику як для регіону в цілому, так і для промислового об'єкта і людини. При побудові таких карт необхідно враховувати можливі сценарії виникнення і розвитку надзвичайних ситуацій, ймовірних для даного регіону. Наявність таких карт дозволить визначити величину еколого-техногенного збитку, пріоритетність рішень по зниженню ризику до прийнятного рівня і, саме головне, вирішити питання про доцільність і розмір фінансових інвестицій у даний регіон. Попередній аналіз техногенних факторів у даному регіоні може багато в чому визначити рішення про чи доцільність недоцільності інвестицій у те чи інше виробництво в розглянутому регіоні.

5. Методика оцінки доцільності інвестицій

З обліком накопиченого російськими фахівцями досвіду по аналізі і керуванню техногенними ризиками була розроблена базова експертна методика оцінки доцільності капіталовкладень і керування грошовими потоками виробничих об'єктів, що є основою розробки нових банківських технологій. Відповідно до цієї методики рішення про інвестиції приймається на підставі зіставлення значень показників потенційної погрози збою виробничого процесу на промисловому підприємстві. У залежності від того, чи є цей показник чи вище нижче встановлених для нього граничних значень (припустимого і неприпустимого), приймається позитивне чи негативне (відмовлення) рішення про фінансування даного проекту.

У випадку, коли значення показника потенційної погрози знаходиться між його граничними значеннями, виникає невизначена ситуація. Для її дозволу починаються кроки по зближенню граничних значень (звуженню області невизначеності), аж до її виродження. Імовірність безвідмовної роботи промисловості чи виробництва промислового об'єкта протягом заданого терміну служби Р(5) представляється у виді:

Р(5) = 1 - Р (Р),

де Р (Р) — імовірність чи відмовлення виникнення аварійної ситуації протягом заданого терміну служби

Далі, як показник потенційної погрози прийнятий добуток імовірності настання небезпеки даного виду і даній інтенсивності й імовірності відмовлень