Оскільки точне значення відносного інвестиційного ризику через невизначеність задачі одержати не можна, приймаються тільки дві оцінки цього показника: оптимістична і песимістична.

Якщо розглядати тільки ситуації, коли рішення про інвестиції, прийняті на підставі значень критеріїв техногенної безпеки виробництва і відповідно інвестиційного ризику, є позитивними чи негативними, то можуть виникнути помилки першого чи другого роду. Інвестиційний ризик практично зводиться до мінімального рівня тільки в тому випадку, коли промислове чи виробництво промисловий об'єкт знаходяться в зоні припустимого техногенного ризику (коли немає технічної помилки). Тільки в цьому випадку можливе ухвалення позитивного рішення про інвестиції в промислове виробництво.

При ухваленні відповідального рішення параметри техногенного ризику повинні бути розшифровані і представлені всі складові, що характеризують ступінь ризику при відсутності постійного контролинга. У випадку ж, коли за даними контролинга рівень техногенного ризику є невизначеним і коли маються дані про наявність (при визначених ситуаціях) підвищеного рівня, ухвалення позитивного рішення може привести якщо не до повного, то до часткової утрати вкладених інвестицій.

Щоб виключити таку ситуацію, іноді до ухвалення остаточного рішення про доцільність інвестування в промислове виробництво вдаються до допомоги коефіцієнта ризику (КР). Цей коефіцієнт фактично являє собою відношення максимальне можливого збитку (У) до обсягу власних чи притягнутих фінансових ресурсів (З), тобто

КР = У/З.

При ухваленні ризикованого рішення, коли мається невизначеність у визначенні рівня техногенного чи ризику частково рівень техногенного ризику перевищує припустимий, за допомогою цього критерію можна з деяким ступенем точності визначити величину ризику використання притягнутих фінансових ресурсів.

Єдиним засобом, що може допомогти вирішити питання про залучення потоку інвестицій, є наявність контролинга, а також достовірної інформації про стан промислового об'єкта і рівень техногенного ризику. Безумовно, при незнанні ситуації можна скористатися методами теорії ігор і розглянути всі можливі альтернативні стратегії в інвестиційній політиці, однак імовірність правильного рішення буде близька до нуля.

Задачі

1. Инвестор стоит перед выбором двух проектов, каждый из которых характеризуется следующим рядом распределения прибыли:

Проект |

Величина доходности и её вероятность

А |

А1%

pl=0,2 |

А2%

р2=0,8

В |

В1%

pl=0,2 |

В2%

р2=0,8

Инвестор взял деньги для инвестирования в проект А или В под процент, равный П.

Определить:

1.Какой из проектов обеспечивает большую ожидаемую доходность?

2. Какой из проектов обеспечивает меньшую дисперсию доходности?

З. Чему равен коэффициент корреляции доходностей проектов А и В? 4.Чему равны ожидаемые потери для проектов А и В?

5. Какой проект имеет больший риск разорения?

6. Чему равна ожидаемая доходность портфеля из этих двух активов, если доли инвестированного в них капитала равны ?

7. Чему равен риск портфеля (дисперсия портфеля) из этих двух активов, если доли инвестированного в них капитала равны ?

Номер вар. | 9

А1 | 15

А2 | 3,75

В1 | -3

В2 | 8,25

П | 4,5

1. Проект А = 15*0,2+3,75*0,8 = 3+3 = 6 % - ожидаемая доходность проекта А.

Проект В = -3*0,2+8,25*0,8 = -0,6+6,6 = 6 % - ожидаемая доходность проекта В.

Проекты обеспечивают одинаковую ожидаемую доходность, равную 6 %.

2. Д = М (хІ)-(М (х))І;

Д проекта А = (15-6)І*0,2+(3,75-6)І*0,8 = 16,2+4,05 = 20,25;

Д проекта В = (-3-6)І*0,2+(8,25-6)І*0,8 = 16,2+4,05 = 20,25;

У проектов одинаковая дисперсия доходности, равная 20,25 %.

3. Коэффициент корреляции

4. Т.к. ожидаемая доходность обеих проектов составляет 6 %, а среднее квадратичное отклонение равно 4,5 %, то ожидаемые потери 6 – 4,5 = 1,5 % доходности. Кредит взят под 4,5%, значит инвестор понесет убытки в размере 4,5 – 1,5 = 3% от суммы инвестирования.

5. Т.к. все рассчитанные показатели у обоих проектов равны, то риск разорения у проектов в процентном отношении одинаков.

6. Доходность портфеля:

Прибыльность | 15 | 3,75 | -3 | 8,25

Доля | 0,1 | 0,4 | 0,1 | 0,4

7. Дисперсия:

2. Под какой процент можно взять кредит, чтобы избежать банкротства с вероятностью Р, если уровень ожидаемого дохода от реализации проекта равен m%, а разброс ожидаемой прибыли характеризуется дисперсией 2 %?

Исходные данные по вариантам:

№ |

9

Р | 1/9

m | 5

4

В худшем случае прибыль будет равна 1 % (5 – 4 = 1).

Чтобы предприятие не обанкротилось необходимо получить такое количество прибыли, чтобы хватило на выплату процента по кредиту.

1*1/9*100 = 11 %.

Предприятие может взять кредит под 11 %, тогда оно не обанкротится с вероятностью 1/9.

3. Прибыль компании приносят 100 различных независимых предприятий, средняя ожидаемая прибыль которых оставляет А млн. грн., а среднеквадратичное отклонение - В тыс. грн. Компания обанкротится, если суммарная прибыль окажется меньше А- 3 млн. грн. Чему равен риск банкротства?

Исходные данные по вариантам:

№ |

9

А |

10

В |

6

Средняя минимальная полученная прибыль = 10 млн. – 0,006 млн. = 9,994 млн. грн.

Пусть х – вероятность банкротства.

9,994*х*100 = 7 млн. грн.

х = 7 : 9,994 = 0,007 %.

4. Коеффициент чувствительности бета акций некоторой компании равен - А. Фондовий индекс Доу-Джонсона повысился на В пунктов. Как изменится индекс Доу-Джонса для акций данной компании?

№ |

9

А |

2

В |

70

Коэффициент чувствительности в = доходность по предприятию / доходность на рынке.

х – доходность по предприятию; (индекс Доу-Джонсона по предприятию);

у – доходность на рынке;

2 = х / у+70;

Чтобы соотношение осталось верным, индекс Доу-Джонсона по предприятию увеличиться на 140 позиций.

5. Матрица выигрышей субъекта риска имеет такой вид:

П1 П2