Організація розрахунків у фьючерсній і опційній торгівлі

ЗМІСТ

Вступ

Дериватив - стандартний документ (похідний цінний папір), що засвідчує право і/або зобов'язання придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених їм умовах у майбутньому.

До дериватив зазвичай відносяться форвардні контракти, ф'ючерсні контракти, опціони, варранти і свопи. Кожному з цих інструментів властиві свої особливості і реквізити.

За станом на початок 2001 року в Україні деривативи не є цінними паперами, не перераховані в Законі України «Про цінні папери і фондову біржу», але законодавцями вже розглядаються відповідні зміни в нормативних актах, що дозволять віднести опціони і ф’ючерси до цінних паперів.

У зв'язку з тим, що випуск і обертання деривативів може провадитися не тільки на фондових біржах, але і на інших біржах (торгових площадках), наприклад, на товарних або валютних, усі вимоги, установлені чинними положеннями до учасників торгівлі, до випуску й обертання деривативів, повною мірою поширюються і на цих організаторів торгівлі.

Опціонні контракти представляють собою похідні цінні папери, в основі яких лежать різноманітні активи. Суть опціону, як контракту, полягає в тому, що він надає однієї зі сторін право рішення виконати контракт або відмовитися від його виконання.

Ф'ючерсний контракт - стандартний документ, що свідчить зобов'язання однієї сторони продати й іншої сторони купити відповідну кількість базового активу у визначений термін у майбутньому з фіксацією ф’ючерсної ціни базового активу сторонами під час заключення контракту на біржі.

1. Розрахунки в опційній торгівлі

1.1.Визначення опціонних контрактів

Опціоном називається стандартний контракт, що засвідчує право (але не обов'язок) його власника на придбання або продаж фіксованої кількості базового активу по встановленій ціні в термін, визначений у ньому.

Цей контракт заключається між двома сторонами, одну з яких можна назвати інвестором або покупцем контракту (держателем), і другою стороною, яку називають емітентом або продавцем (іноді цю сторону називають надписателем опціону) Буренин А.Н. Фьючерсные, форвардные и опцыонные рынки. – М., 1995. – С.65..

Продавець по опціону (надписатель) - особа, що відповідно до опціону зобов’язана продати або купити базовий актив опціону.

Покупець по опціону (держатель) - особа, що відповідно до опціону має право (але не обов'язок) купити (продати) базовий актив опціону.

Таким чином, це контракт, укладений між продавцем, що виписує і продає опціон, як цінний папір, і покупцем, що купує його і отримує право купити або продати зазначені в опціоні активи (наприклад, акції). У опціоні також вказуються ціна, кількість і термін виконання контракту. При покупці опціону не продаються і не купуються зазначені в ньому активи, а тільки купується право в майбутньому здійснити операцію по їхній покупці або продажу. Назва контракту визначається стосовно покупця опціону, як цінного паперу. В даний час у біржовій практиці західних країн опціонні контракти заключаються на різноманітні активи - акції, індекси, процентні цінні папери, валюту, товари і т.д.

Базисний (базовий) актив - це актив, що лежить в основі контракту - товари, цінні папери, засоби і їхня характеристика, що є предметом зобов'язань по опціону. У міжнародній практиці в якості активів використовуються: товарні, в основі яких приймається якийсь затверджений біржею товар (зерно, метал, нафта і т.д.); валютні, в основі яких лежать операції по купівлі - продажу валюти; фондові, у яких базовим активом є акції, облігації, індекси; ф'ючерсні - право на покупку - продаж ф’ючерсів із відповідним базисним активом.

Покупець опціону на покупку одержує право на покупку визначеної кількості акцій (активів) по заздалегідь обговореній ціні. Цей опціон по міжнародній термінології називається КОЛЛ ( COLL ).

Покупець опціону на продаж одержує право на продаж визначеної кількості акцій (активів) по заздалегідь обговореній ціні. Цей опціон називається ПУТ (PUT).

Опціонний контракт зворотній, тобто покупець не бере на себе зобов'язання здійснити зазначену угоду при будь-яких умовах і може від неї відмовитися без обґрунтувань, незалежно від ціни й інших умов, але для продавця даного контракт обов'язковий і відмовитися від його виконання він не може. Також власник опціону може його продати без усяких на те обмежень і при цьому не потрібно згоди надписателя. Тому це умовна вимога, його реалізація залежить від того чи вигідно це власнику контракту.

Ціна виконання - обговорена в контракті ціна базисного активу, узгоджена в опціонному контракті - ціна, по якій надалі може бути реалізовано угоду, тобто куплені або продані обговорені у контракті активи (ціна - страйк, або іноді говорять - ціна сутички). Таким чином, це ціна базового активу, по якій при виконанні зобов'язань по опціону здійснюються розрахунки.

При покупці контракту покупець виплачує продавцю визначену суму - опціонну премію, що надалі покупцю не повертається.

Опціонна премія - ціна, виплачувана покупцем опціону його продавцю за придбане право скористатися опціоном на обговорених умовах.

Розмір премії встановлюється продавцем. Обов'язки покупця при покупці обмежуються виплатою встановленої у контракті премії. Продавець одержує премію і повинний забезпечити гарантії виконання зобов'язань. Для повної гарантії на ринках термінових контрактів існує система гарантійних внесків (заставних сум), що вносяться продавцями в розрахункову палату біржі у виді грошей або цінних паперів при заключенні контрактів. Розмір цих внесків досягає 12-20% від ціни базисного активу. Суму застави продавець утрачає тільки при його відмові від виконання зобов'язань Килячков А.А. Рынок ценных бумаг и биржевое дело. – М., 2000. – С. 71..

Термін дії опціонного контракту або термін виконання вказується в контракті і