один базисний пункт ціна кроку буде дорівнювати: ціна кроку= 0,0001* 100000ф.ст. * 91/365 = 2,49 ф. ст.
Число кроків, на яке змінилася ф'ючерсна ціна за якійсь період часу, можна дізнатися по формулі:
число кроків= (F2 – F1) / крок ціни
де F1 -ф'ючерсна ціна в початковий момент; F2 - ф'ючерсна ціна наприкінці періоду.
Виграші і втрати учасника угоди визначаються відповідно до такого вираження:
Виграші (втрати) = число контрактів * зміна числа кроків * ціна одного кроку.
Умови таких контрактів звичайно включають можливість здійснювати взаємозалік із продавцем грошима. У цьому випадку йому виплачується перемінний марж (при програші відраховується) і повертається початковий марж
2.4. Ф'ючерсні стратегії
За допомогою ф'ючерсних контрактів інвестор може формувати ряд спеціальних стратегій для зниження ризику операцій. Насамперед, це стратегії за назвою спред (вони відомі також за назвою стреддл).
Спред полягає в одночасному відкритті довгої і короткої позицій по ф'ючерсних контрактах. Така стратегія доцільна, коли очікується або спостерігається невідповідність між цінами різноманітних контрактів і звичайно спостерігаємими значеннями цін, причому формування спреда є менш ризикованою стратегією, ніж відкриття окремо довгої або короткої позиції. На багатьох біржах існує правило, що дозволяє інвестору при формуванні спреда з одним базисним активом вносити менший розмір початкового маржу. Спред дозволяє інвестору виключити ризик утрат, пов'язаних із загальним рівнем коливань цін Ромашко Алексей. Регулирование рынка ценных бумаг. – К., «Наша справа» № 4, 1997..
Існує декілька видів спреда.
Тимчасовий спред полягає в одночасній покупці і продажі ф'ючерсних контрактів на той самий актив із різноманітними датами витікання. Тимчасовий спред поділяється на спред бика і спред ведмедя. Спред бика припускає довгу позицію по дальньому і коротку по ближньому контрактах. У цьому випадку говорять про покупку спреда. Спред ведмедя містить у собі коротку позицію по дальньому і довгу позицію по ближньому місяцях. У цьому випадку говорять, що інвестор продав спред. Звичайно інвестор купує спред, якщо припускає, що розмір спреда повинен зрости, продає спред, коли розраховує на його зменшення.
Спред метелик об'єднує одночасно три контракти - спред бика і спред ведмедя, у яких середній ф'ючерсний контракт є загальним. До даної стратегії удаються коли між середнім і крайнім контрактами не дотримується необхідна величина спреда, при цьому не ясно, у яку сторону будуть рухатися ф'ючерсні ціни.
Міжтоварний спред складається у заключення ф'ючерсних контрактів на різні, але взаємозамінні товари з метою уловити різницю в зміні їхніх цін. Наприклад, контракти на пшеницю і кукурудзу.
Якщо інвестор вважає, що різниця між цінами занадто велика й у подальшому повинна зменшитися, причому спостерігається ситуація контанго, те доцільно продати спред, тобто продати контракт із більш високою ціною і купити контракт із більш низькою ціною.
Торгівля базисом також вважається однієї з ф'ючерсних стратегій, що передбачає покупку (продаж) ф'ючерсного контракту з одночасним продажем (покупкой) базисного активу. Покупка базису полягає в придбанні ф'ючерсного контракту і продажу базисного активу. Продаж базису передбачає противопомилкові дії. При покупці базису інвестор сподівається на ріст розміру базису, а при продажі сподівається на зменшення базису.
Перехресним хеджируванням називається використання ф'ючерсних контрактів на один фінансовий інструмент для страхування ризиків по іншому інструменті. Наприклад, для мінімізації ризику, що виникає внаслідок можливих коливань цін на визначені акції, можна використовувати ф'ючерсні контракти на індекс. Перехресне хеджирування схильне до великого базисного ризику, що можливо виміряти кореляцією цін на наявному і ф'ючерсному ринках. Прийнятним можна вважати коефіцієнт кореляції не нижче 0,6.
Одночасний продаж ф'ючерсного контракту з визначеним місяцем постачання на одній біржі і покупка такого ж контракту з тим же місяцем постачання на інший біржі називається міжринковим спредом.
Висновок
По українських нормах емітентом ф’ючерса повинна бути створена фондова (товарна) біржа або ТИС клірингово - рахункова палата або розрахунково-кліринговий банк, зареєстрований Комісією. Фондові (товарні) біржі повинні зареєструвати правила торгівлі стандартизованими ф'ючерсними контрактами. Всі випуски обов'язково повинні реєструватися в Комісії з цінних паперів і фондовому ринку (Наказ №13 від 24 червня 97 г).
Базисним активом ф’ючерсів можуть бути тільки товарні ресурси або засоби (валютні цінності). Використання товарних ресурсів як базисних активів повинно бути узгоджено емітентом у Міністерстві економіки України, а валютних цінностей - у Національному банку України.
Курсові індекси можуть бути базисним активом опціонів і ф’ючерсів тільки у випадку присвоєння цим індексам офіційного статусу відповідно до нормативних вимог Комісії.
Випуск ф’ючерсів і опціонів здійснюється в документальній або в без документальних формах. Для реєстрації випуску подаються в Комісію документи й у тому числі розрахунок визначення варіаційного маржу, що передбачає можливість покриття 100% середньої зміни ціни в плині робочого дня. Середня зміна розраховується за результатами торгових днів у плині останніх шести місяців.
Емітентами опціонів можуть бути тільки юридичні особи - торговці цінними паперами, що є членами фондової біржі або учасниками ТИС, що повинні відповідати обов'язковим нормативам достатності власних засобів. Тому всі інші учасники ринку, що не мають відповідної ліцензії торговця цінними паперами, можуть здійснювати такі операції тільки через торговців.
Відповідно до цих Правил емітент опціону на покупку ЦБ повинний бути власником базового активу (який за контрактом він повинний поставити) у кількості не менше 80% від загальної кількості, передбаченого умовами випуску. Цей актив повинний зберігатися у зберігача цінних паперів весь термін дії опціонів
У випадку реєстрації випуску опціонів на продаж емітент повинний забезпечити гарантії шляхом внесення на рахунок депозитарію засобів або державних ЦБ. Ці активи повинні бути рівні сумі премії плюс