Економічне прогнозування
Економічне прогнозування
Зміст
1. Класифікація прогнозів. Метод "Дельфи"
Прогнозування служить для з'ясування тенденцій розвитку фірми в умовах постійної зміни факторів зовнішнього і внутрішнього середовища і пошуку раціональних заходів щодо підтримки стійкості її економічного положення. Сфера застосування методів прогнозування в економічних системах досить широка. Вони використовуються для аналізу і розробки концепцій розвитку всіх суб'єктів економічної системи, наприклад, для дослідження ринкової кон'юнктури, у системі прогнозування цін, нових продуктів і технологій, поводження покупців на ринку. Найважливішим напрямком є прогнозування збуту і ринків, їх динаміки, структури, кон'юнктури, можливостей ринку відтворювати пропозицію та попит.
В якості інструментарію при прогнозуванні використовується система методів, за допомогою яких аналізуються причинно-наслідкові параметри минулих тенденцій у діяльності підприємства і за результатами аналізу формуються зміни в перспективі соціально-економічного розвитку фірми.
Методи прогнозування класифікуються за різними критеріями:
за формою подання результату прогнози поділяються на кількісні і якісні. Перші базуються на чисельних, математичних процедурах, а другі на використанні наявного досвіду, знань і інтуїції дослідника;
за величиною періоду попередження виділяють короткострокові (1 рік і менш), середньострокові (2-5 років), довгострокові (понад 5 років);
за широтою охоплення прогнозуванням об'єкта дослідження прогнози бувають загальними (прогноз загального розвитку народного господарства) і локальними (прогноз для окремих галузей, інфраструктури, окремих показників).
Класифікація методів, які використовуються при прогнозуванні в економіці й ефективність їхнього застосування на практиці показана в табл.1. [1].
Застосування формалізованих методів для прогнозування збуту продукції і ринків дозволяє: дати кількісну характеристику зв'язкам між окремими елементами і факторами навколишнього середовища й оцінити їх вплив на стан і динаміку ринку; здійснювати альтернативний аналіз отриманих результатів прогнозування.
При здійсненні економічних прогнозів досить часто використовуються методи експертних оцінок (наприклад, метод Дельфи). Сутність методу полягає в тому, що прогнозні оцінки визначаються на основі висновків експертів, яким доручається аргументоване обґрунтування своєї точки зору про стан і розвиток того або іншого ринку або іншої проблеми.
Таблиця 2.14. Ефективність застосування різних методів прогнозування
Показники
Методи прогнозування | Застосування, % від кількості підприємств (n=334) | Оцінка надійності* | Частота застосування**
Кількісні методи
1. Екстраполяція трендів
2. Метод ковзної середньої
3. Регресивний аналіз
4. Експонентне згладжування
5. Моделювання
6. Модель "Витрати-випуск"
7. Ланцюг Маркова |
73.7
67.7
35.9
32.9
15.9
14.4
4.2 |
с
с
в
с
н
с
н |
ч
ч
і
і
р
р
р
Якісні методи
1. Оцінки співробітників міжнародних відділів
2. Оцінки комерсантів і технічного керівництва
3. Опитування споживачів
4. Тестування товару
5. Методи аналогії
6. Результати тестування ринку
7. Експертні оцінки методом "Дельфи" |
87.7
85.9
81.8
50.0
46.7
37.7
15.9 |
с
в
с
с
в
с
с |
ч
ч
ч
і
ч
і
р
*) в – висока, с – середня, н - низька
**) ч – часто, і – іноді, р - рідко
Результати даних, отриманих від експертів обробляються й аналізуються за спеціальною методикою (існує стандартна програма для ПЕОМ), підсумки надаються особі, яка приймає рішення.
Для прогнозування ринку методи експертних оцінок можуть бути використані для вирішення наступних основних задач:
розробки середньо- і довгострокових прогнозів попиту;
короткострокового прогнозування попиту по різноманітному асортименту продукції;
оцінки попиту, що формується, на нові товари;
визначення відносин споживачів до нових товарів і можливого попиту на них;
оцінки конкуренції на ринку;
визначення положення фірми на ринку і т.д.
Достоїнством експертних методів є їхня відносна простота і застосовність для прогнозування практично будь-яких ситуацій, у тому числі в умовах неповної інформації. Важливою особливістю цих методів є можливість прогнозувати якісні характеристики ринку, наприклад, зміна соціально-політичного положення на ринку або вплив екології на виробництво і споживання тих або інших товарів.
До недоліків експертних методів відносяться: суб'єктивізм думок експертів, обмеженість їхніх суджень.
Серед різновидів експертних методів є метод "Дельфи". Специфіка цього методу полягає в тому, що узагальнення результатів дослідження здійснюється шляхом індивідуального письмового опитування експертів в кілька турів за спеціально розробленою процедурою дослідження.
Надійність методу "Дельфи" вважається високою при прогнозуванні на період як від 1 до 3 років, так і на більш віддалений період часу. В залежності від мети прогнозу для одержання експертних оцінок може залучатися від 10 до 150 експертів.
Досить розповсюдженим методом експертних оцінок є "мозкова атака" або "мозковий штурм". Основою методу є вироблення рішення на основі спільного обговорення проблеми експертами. В якості експертів, як правило, приймаються не тільки фахівці з даної проблеми, але і люди, які є фахівцями в інших галузях знань. Дискусія будується по заздалегідь розробленому сценарію.
На основі мозкового штурму У. Гордон в 1960 р. запропонував метод синектики. Його основна відмінність від мозкового штурму полягає в тому, що в якості експертів виступає стабільна за складом група, що від штурму до штурму накопичує визначений досвід. Крім того використання методу синектики допускає критичні висловлення.
Як основні способи реалізації цього методу фахівці виділяють прийоми, засновані на аналогії: фантастична, особиста, пряма, образна і т.д.
Морфологічний аналіз - метод прогнозування, в основі якого покладена побудова матриці характеристик ринку і їхніх можливих значень. Далі на основі перебору характеристик ринку і їхніх значень одержують різні варіанти прогнозу.
Вибір конкретного методу прогнозування тісно пов'язаний з метою дослідження і специфікою інформації, а це вимагає більш визначеного обґрунтування.
2. Прогнозування інвестицій
Фінансова діяльність будь-якого підприємства потребує періодично-го прийняття рішень стосовно інве-стування фінансових ресурсів на оновлення наявної матеріально-тех-нічної бази, на розширення обсягу виробництва (послуг, робіт), а також на освоєння нових видів діяльності, включаючи інвестування коштів на ринку капіталів, у цінні папери тощо. За законодавством України, всі інвестиції поділяються на капіталь-ні та фінансові. Під капітальними інвестиціями розуміється вкладен-ня грошей в основні