Ціни і доходність облігацій, поряд з макроекономічними умовами (загальний середньоринковий рівень доход-ності інвестицій, рівень банківського депозитного відсотка тощо), залежать також від умов, на яких вони емітовані, і способів виплати доходу (процентів).

Найпоширенішими є облігації, які випускаються на певний термін (1—3 і більше років) з фіксованою відсотковою ставкою і періодичною виплатою доходу (наприклад, щоквартально, один раз на півріччя, щорічно). Оскільки виплата процентів за цими облігаціями відбувається з використанням відрізних купонів, вони мають назву облігацій з фіксованою купонною ставкою (остання дорівнює річній відсотковій ставці, поділеній на річну кількість виплат). Очевидно, що до-ходність і ціна такої облігації тим вищі, чим частіше про-тягом року сплачуються проценти.

Дисконтована сума доходу облігації з фіксованою ку-понною ставкою за прийнятної для інвестора норми до-ходності з урахуванням одержання компенсації номіналь-ної вартості облігації після закінчення терміну, на який вона випущена, може розраховуватися за формулою

де ДО — дисконтований доход від володіння облігацією за весь термін облігаційної позики;

НВО — номінальна вартість облігації;

г — відсоткова ставка (річних) за період, визначений для Виплати процентів;

n — кількість періодів виплати процентів;

к — середньоринкова норма доходності.

Кожен з членів правої сторони рівняння у формулі, крім останнього, є дисконтованою сумою одержаних про-центів за відповідний період облігаційної позики, а останній член — дисконтованою вартістю номіналу облігації. Оскіль-ки величина k у формулі приймається на рівні, що задо-вольняє інвестора, величину ДО можна розглядати як прий-нятну ціну облігації.

Облігації можуть випускатися на певний термін з випла-тою процентів одночасно з поверненням їх номінальної вартості, тобто після закінчення терміну позики. Формула дисконтованого доходу від володіння такою облігацією (і, отже, прийнятної для інвестора її ціни), як неважко по-бачити, трансформується у такий вигляд:

Досить поширені облігації, за якими проценти не випла-чуються (так звані облігації «з нульовим купоном»), їх во-лодарі одержують доход завдяки тому, що купують ці об-лігації із знижкою проти номінальної вартості (з дискон-том), а погашають після закінчення терміну облігаційної позики номінал облігації. Дисконтований доход від володін-ня такою облігацією, на який має орієнтуватися інвестор, купуючи її, залежить від суми, яку він одержує в момент погашення облігації, тобто після закінчення облігаційного займу, а також від прийнятної норми доходності:

де НВО — сума, виплачувана при погашені облігації.

Визначення чистого грошового потоку від вкладення грошей в облігації ускладнюється тим чи іншим поряд-ком оподаткування прибутку підприємств, який законо-давче встановлюється.

При аналізі ефективності інвестування фінансових ре-сурсів в акції інших юридичних осіб (акціонерних това-риств) треба виходити з того, що на розвиненому ринку цінних паперів ціна акції практично не пов'язана з тією частиною статутного фонду емітента, яку вона репрезентує (тобто з її номінальною вартістю). Визначальними факто-рами, які формують ринкову ціну акції, є:

а) величина дивідендів, які сплачує акціонерне товари-ство володареві акції;

б) середньоринкова норма доходності капіталу.

Очевидно, що ціна акції (сума інвестиції) прямо пропор-ційна першому з цих факторів і обернено пропорційна дру-гому.

Звичайно промислові, торговельні та інші підприємства вкладають гроші у прості або привілейовані акції відкритих акціонерних товариств з метою придбання корпора-тивних прав і одержання додаткового постійного доходу у вигляді дивідендів (а не з метою спекуляції ними на вто-ринному ринку). У цьому випадку вкладений у привілейо-вані акції капітал генерує доходи протягом невизначено тривалого періоду (багатьох років). Те саме стосується і звичайних акцій із застереженням на вищий ступінь ри-зику. Якщо при цьому сума дивідендів на акцію є сталою величиною (найчастіше — за кожний рік), то дисконтова-ний доход від володіння такою акцією (і, отже, орієнтир для інвестора щодо ринкової її ціни) може виглядати так:

де ДА — дисконтована сума доходу від володіння акцією;

СД — річна сума дивідендів;

к— середньоринкова (або інша прийнятна для інвесто-ра) норма доходності.

Права частина цього рівняння — це ніщо інше, як сума членів нескінченної спадної геометричної прогресії, тому

Отже,

З урахуванням діючого в Україні порядку оподаткуван-ня прибутку підприємств, а саме — віднесення витрат підприємства на купівлю акцій на зменшення оподатко-вуваного прибутку і оподаткування дивідендів у момент їх виплати емітентом акцій — формула може бути представлена у такий спосіб:

де (ДА)1 — дисконтований грошовий потік від володіння акцією зі сталим щорічним дивідендом;

(ДА)2 — дисконтований грошовий потік від володіння акцією, дивіденди на яку виплачуються з щорічним ста-лим темпом приросту;

m — ставка оподаткування прибутку;

Ца — ринкова ціна акції.

Прийняття практично будь-якого інвестиційного проек-ту не може ігнорувати міру ризику, причому у країнах з нестабільною ринковою економікою ризики підприємців-інвесторів особливо великі. Майбутні доходи від проектів можуть несподівано суттєво зменшитися через низку при-чин, які точно спрогнозувати дуже важко чи навіть не-можливо. Серед них слід вказати на такі, наприклад, як непередбачена втрата позиції інвестора на ринку через незалежні обставини, які знаходяться поза його впливом, різке зростання цін на фактори виробництва (сировину, робочу силу тощо), зростання вимог держави у сфері опо-даткування, екології, політичні катаклізми.

Ось чому прийняття інвестиційних рішень повинно ґрунтуватись на оцінці ризикованості вкладення грошей у той чи інший проект. Прибутковість,