Трастові операції для підприємств, фірм, корпорацій можуть включати:

розпорядження активами насамперед портфелями цінних паперів підприємств та організацій, заставленим майном, під яке підприємства випускають облігації, а також коштами пенсійних фондів приватних компаній;

агентські операції, що передбачають виплату дивідендів за акціями корпорацій, процентів за облігаціями, зберігання акцій, за якими право голосу передано повноважним представникам;

тимчасове управління справами підприємства у випадку його реорганізації або банкрутства.

Гарантійні операції полягають у поручительстві комерційного банку за свого клієнта виконати його грошові зобов’язання, якщо він буде неспроможний це зробити. Це означає, що банк бере на себе зобов’язання у випадку несплати клієнтом в строк належних з нього платежів здійснити платіж за власний рахунок. До цієї групи банківських операцій належать: гарантії повернення кредиту за клієнта; гарантії відшкодування збитків, що витікають з невиконання клієнтом умов контракту на поставку товарів або надання послуг; гарантії вексельних зобов’язань клієнта (тобто авальні операції). Слід однак зазначити, що гарантійні послуги банку хоча і носять забалансовий характер, можуть у будь-який момент перейти в розряд безпосередніх кредитних вкладень в балансі у випадку виконання комерційним банком зобов’язань клієнта.

Консультаційні послуги полягають у наданні банками своїм клієнтам роз’яснень, інформації, рекомендацій з різноманітних банківських, правових та фінансових питань, проблем ведення бізнесу і особистого господарства.

Фахівці банку можуть проводити консультації з питань діяльності на фондовому і валютному ринках, прогнозування динаміки валютних курсів і курсів цінних паперів, організації фінансового планування і контролю, складання кошторисів, калькуляції собівартості продукції, питань ціноутворення, ведення обліку, складання звітності, заповнення розрахункових документів, експертних оцінок по інвестуванню коштів, маркетингу, права, управління активами і пасивами. Банки можуть також надавати консультації із загальних питань організації бізнесу збільшення капіталу, реорганізації, злиття, придбання інших компаній. Клієнтам фізичним особам банківські спеціалісти можуть надавати консультації та рекомендації з питань купівлі і продажу цінних паперів, нерухомості та інших активів, управління доходами, а також оптимальних напрямів інвестування коштів.

Важливим напрямом консультаційної діяльності комерційних банків є збір, аналітична обробка та надання клієнтам різного роду інформації про тенденції розвитку економіки на макро- та мікрорівнях.

Інші операції комерційних банків, якщо це не заборонено чинним законодавством, можуть включати: купівлю-продаж дорогоцінних металів і художніх цінностей, посередництво у реалізації обладнання і товарно-матеріальних цінностей, організацію укладання комерційних угод між клієнтами, проведення аудиторських перевірок на прохання клієнтів, надання послуг із страхування.

2. Законодавча база функціонування банківської системи в Україні

Банк - це особливий вид капіталотворчого підприємства, яке мобілізує вільні ресурси клієнтів та інші грошові кошти, розподіляє їх відповідно до потреб між суб'єктами ринкових відносин, а також надає інші послуги.

Банки і банківська система - це економічні структури, які становлять один із типів фінансових посередників у системі ринкової інфраструктури загалом.

У ринковій економіці вартість посередницького капіталу є однією із функцій ринкових сил, яка відображає, поряд з іншими явищами, попит і пропозицію, фінансові цілі даного типу посередника, а також потенційний ризик як кінцевого споживача капіталу, так і посередника, який забезпечує цей капітал.

Банківська система України започаткована після прийняття Верховною Радою України у березні 1991 року Закону України "Про банки і банківську діяльність". Вона є дворівневою і складається з Національного банку України та банків різних видів і форм власності.

Така побудова пов'язана з різними особливостями, насамперед, - наглядом держави та перевагою роботи у грошовій сфері. Використовуючи передовий світовий і вітчизняний досвід, банківські установи можна умовно поділити на такі види (рис. 2.1).

Банки займають особливе місце в ринковому середовищі тому, що здійснюють грошово-кредитне обслуговування всіх елементів (ланок) ринкової інфраструктури. Відповідно до цього визначаються основні завдання банків:

забезпечення безперервності й ефективності грошового обороту;

здійснення контролю на макро- та мікроекономічному рівнях;

проведення заходів щодо стабілізації національної грошової одиниці;

сприяння підвищенню ефективності економіки України в цілому та виробничої сфери зокрема тощо.

Рис. 2.1 Структура кредитної і банківської систем

Банки - це особливі інституції ринку, які в своїй діяльності керуються вимогами закону. Отже, банківська діяльність - набір посередницьких операцій на грошовому ринку, виконання яких дозволене законом тільки під особливим наглядом держави. Хоча, як юридичні особи, банки економічно самостійні і повністю не залежать від виконавчих і законодавчих органів влади в рішеннях, які пов'язані з їх оперативною внутрішньою діяльністю.

Щодо правового впливу на банківську діяльність, то його можна розділити на зовнішній і внутрішній (рис. 2.2).

За станом на 1 червня 2003 року в Україні зареєстровано 180 банків, у тому числі за участю іноземного капіталу 20 (7 банків з 100 % іноземним капіталом). Фактично діють 157 банки з загальним обсягом статутного фонду понад 6.514 млрд. гривень. Обсяг статутного фонду у розрахунку на 1 діючий банк складає близько 41.5 млн. гривень.

Найбільші з них: Промінвестбанк, "Приватбанк", Укрексімбанк, "Аваль", Ощадбанк України, Укрсоцбанк.

Головним джерелом регламентації роботи банків є Закон України «Про банки і банківську діяльність», в якому чітко розмежовуються функції Національного банку України (НБУ) та комерційних банків (КБ), порядок створення, капітал, відповідальність, контроль та інші моменти. НБУ, як керівний орган діяльності банківської