Класичним прикладом даного підходу до ціноутворення є електронна промисловість упродовж 70-80рр., коли всі новинки спочатку пропонувалися за винятково високими цінами. У США перші зразки мікрокалькуляторів продавались за ціною $200 та вище, а сьогодні їх можна придбати за 5$. Старостіна Л.А. Промисловий маркетинг. Теорія та господарські ситуації - К.: “Іван Федоров”, 1997. - С. 135

Лідерство по якості товару — компанія здатна витримати високі ціни на свої товари, що обумовлені вищим рівнем якості і значними витратами на розробку питань якості. Скажімо, фірма “Катерпіллар” пропонує будівельні машини вищої якості та відмінне сервісне обслуговування. Вона в змозі собі дозволити досягнення цілі лідерства в якості, при більш високих цінах, чим у її конкурентів. А також,

Створення відповідного уявлення (іміджу) про фірму.

Проникнення на нові, в тому числі й зовнішні ринки.

Максимізація прибутку від продажу всієї наявної номенклатури товарів, а не якого-небудь одного з них.

Підвищення репутації фірми серед оптових фірм, які реалізують її товари.

Підтримка основних складових комплексу маркетингових засобів. Старостіна Л.А. Промисловий маркетинг. Теорія та господарські ситуації - К.: “Іван Федоров”, 1997. - С. 134

Компанії також можуть використовувати ціну для досягнення більш специфічних цілей, наприклад: низькі ціни встановлюються для захисту від проникнення на ринок конкурентів, ціни, аналогічні цінам конкурентів, - для стабілізації ринку.

Ціна може встановлюватися з ціллю збереження заохочення покупців до появи нового товару, підтримки торгових посередників чи навіть для захисту від втручання держави. Для популяризації товару чи привернення більшої кількості споживачів в магазини роздрібної торгівлі ціни можуть бути тимчасово зниженими. Ціни на одні види товарів можуть встановлюватися таким чином, щоб сприяти збуту інших товарів асортиментної групи. Отже, ціни можуть відігравати вирішальну роль в досягненні поставлених цілей на всіх рівнях товарної політики компанії. Проте вказані цілі цінової політики співвідносяться між собою, далеко не завжди співпадаючи. На різних етапах фірма приділяє приоритетну увагу різним цілям. Котлер Ф., Армстронг Гари. Основы маркетинга: Пер. с англ.-2-е европ. изд.- К.;М.; СПб.: Издат. Дом “Вильямс”, 1998.- С. 748-749

У галузях, які виробляють промислові товари, більше значення приділяється одержанню прибутку на інвестований капітал. При виробництві унікальних товарів і товарів на замовлення найважливішою метою може бути збереження кадрового потенціалу і завантаження унікального устаткування. При цьому ціни не будуть постійними, встановленими раз і назавжди. При зміні обставин (витрат, умов ринку) керівництво може переглянути пріоритетність цілей, що призведе до коригування цінової політики. У будь-якому випадку цінову політику слід розглядати як засіб для здійснення програми маркетингу, яка в свою чергу підпорядкована цілям глобальної політики фірми. Цілі, поставлені вищим керівництвом, визначають також можливу політику у сфері цін для кожного конкретного товару.

1.2. Принципи ціноутворення

Принципи формування цін в умовах централізованої економіки будуються на тому, що вони визначаються на підприємстві, тобто у виробництві, а не рідко й до початку випуску продукції. Такий підхід призводить до того, що за базу цін приймаються витрати на виробництво. При такому підході до побудови цін ринок має дуже малий вплив на рівень та динаміку цін.

Корінна відмінність ринкового ціноутворення від централізованого полягає в тому, що реальний процес формування цін тут здійснюється не в сфері виробництва, не на підприємстві, а в сфері реалізації продукції, тобто на ринку, під впливом попиту та пропозиції, товарно-грошових відносин.

В умовах ринкової економіки підприємства та фірми реалізують свої товари та послуги, як правило, за цінами, що встановлені ними самостійно або на договірній основі, і тільки в окремих випадках, що передбачені законодавством, за державними цінами. Державне регулювання цін здійснюється на продукцію підприємств, що займають монопольне положення на ринку товарів, а також на послуги та товари, що зумовлюють масштаб цін в економіці та соціальну захищеність певних категорій громадян.

Зараз в український економіці існує нижня межа ціни — витрати, але дуже часто відсутня верхня межа, що зумовлена попитом. Крім того, на динаміку цін практично не впливає конкурентне середовище. Таким чином, реально доступним та постійно діючим в перехідній економіці фактором ціноутворення залишається рівень витрат, що утворює нижню границю цін, що індексується з врахуванням інфляційних очікувань.

Ціни, що склалися, непогано обслуговували командну систему управління, коли колгоспи повинні були давати продукцію за будь-яких витрат. У сучасних умовах система закупівельних цін та багато чисельних надбавок до них не може бути надійним інструментом економічного управління. Головний її недолік — витратна направленість, що особливо ярко виразилося в досить дрібній диференціації цін, що свідчить про пристосування цін до затрат, що склалися, по зонах, а за допомогою диференційованої надбавки — до індивідуальних витрат кожного колгоспу незалежно від рівня ведення виробництва.

1.3. Методи ціноутворення

У ринкових умовах ціна, як правило, встановлюється на осно-ві співвідношення між попитом та пропозицією. Але це не озна-чає, що підприємці не беруть жодної участі у встановленні ціни. Вони ще до початку реалізації товару, враховуючи його якісні характеристики, маючи розрахункову величину витрат, знаючи ціни конкурентів і споживчий попит на ринку, починають фор-мувати вихідну ціну на свою продукцію. За такою початковою ціною товар надходить до ринку, де в процесі купівлі-продажу під впливом співвідношення між попитом і пропозицією встанов-люється остаточна ціна реалізації.

Вихідна ціна має бути в межах між надмірно низькою ці-ною, яка не дає прибутку, і надмірно високою, яка стримує по-пит. Тому мінімально можлива ціна визначається собівартістю продукції, а