Види податків та інших платежів, які підлягають зарахуванню до районного бюджету району в місті, встановлюються міською Радою народних депутатів відповідно до законів України, чинного законодавства Автономної Республіки Крим і рішень представницьких органів влади вищого рівня, прийнятих у межах їхньої компетенції.

У доходи міських (міст районного підпорядкування), сільських, селищних бюджетів у порядку і на умовах, встановлених законодавством України, зараховуються: податок на прибуток підприємств і організацій усіх форм власності та підпорядкування (крім комунальної) у розмірі, визначеному Радою народних депутатів вищого рівня, та 100 % податку на прибуток підприємств та організацій комунальної власності цього рівня; прибутковий податок з громадян у розмірі, визначеному Радою народних депутатів вищого рівня; 60 % плати за землю; місцеві податки і збори; частина доходів від приватизації майна, яка визначається Радою народних депутатів вищого рівня; надходження від оренди цілісних майнових комплексів, що знаходяться у комунальній власності цього рівня; відрахування, дотації та субвенції, отримані з бюджетів вищого рівня; інші надходження.

Якщо внаслідок відсутності достатньої фінансової бази районна Рада народних депутатів приймає рішення про ліквідацію сільського чи селищного бюджету, то платежі виключно цього рівня бюджетів зараховуються до відповідного районного бюджету.

3 державного бюджету до бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів областей, міст Києва і Севастополя може передаватись частина доходів у вигляді процентних відрахувань від загальнодержавних податків, зборів і обов'язкових платежів, які справляються на даній території, або дотацій і субвенцій. Розмір відрахувань за поданням Президента України затверджується Верховною Радою України в законі про державний бюджет на відповідний рік з урахуванням економічного, соціального, природного і екологічного стану відповідних територій.

Розмежування доходів, закріплених за бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, між республіканським бюджетом Автономної Республіки Крим, обласними, міськими (міст Києва і Севастополя) і бюджетами районів, міст, міст обласного підпорядкування, районів у містах (міст Києва і Севастополя), здійснюється Верховною Радою Криму, обласними, міськими (міст Києва і Севастополя) Радами народним депутатів, з урахуванням економічного, соціального, природного і екологічного стану відповідних районів та населених пунктів за поданням Рад нижчих рівнів.

З бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя здійснюються видатки на такі цілі: фінансування установ і організацій освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури, молодіжної політики, соціального забезпечення і соціального захисту населення, що знаходяться у підпорядкуванні виконавчих органів влади Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, а також соціально-культурних заходів, відповідно до покладених на ці органи влади функцій; утримання представницьких і виконавчих органів влади Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та органів місцевого самоврядування; фінансування підприємств і господарських організацій, що входять до складу місцевого господарства, природоохоронних заходів; інші заходи, що фінансуються відповідно до чинного законодавства України з бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

У республіканському бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних, міських (міст Києва і Севастополя та міст обласного підпорядкування) і районних бюджетах резервні фонди Уряду Криму, виконавчих комітетів обласних, міських (міст Києва і Севастополя та обласного підпорядкування), районних Рад народних депутатів у розмірі до 1 % від обсягу видатків кожного з них для фінансування невідкладних заходів, які не могли бути передбачені під час затвердження відповідних бюджетів.

У республіканському бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних, міських, районних, селищних, сільських бюджетах утворюється оборотна касова готівка. Вона може бути використана протягом року на покриття тимчасових касових розривів і повинна бути відновлена того самого року до розмірів, установлених під час затвердження відповідного бюджету.

4. Удосконалення формування доходів місцевих бюджетів

Формування бюджетної системи незалежної України тривалий час відбувалося на старих, напівпланових, напівринкових засадах, унаслідок чого дохідна база місцевих бюджетів із кожним роком знижувалася, а видатки зростали.

Найнадійнішим джерелом доходів як місцевого, так і державного бюджетів є податки. Проблемою лишається визначення оптимальних форм і методів перерозподілу доходів, збалансування державних і місцевих інтересів у бюджетному процесі, їхнє фінансове забезпечення.

Одним із основних принципів формування бюджетних взаємозв'язків між державою і місцевим самоврядуванням на 2002 рік є чіткий розподіл на стабільній основі фінансових ресурсів між державним і місцевим бюджетами.

Так, починаючи з 2002 року за місцевими бюджетами закріплено дохідні джерела, що забезпечують їх систематичне надходження виключно в грошовій формі. Головним з них є прибутковий податок — 63,6% від загальної суми закріплених і власних надходжень у бюджеті 2002 року. Крім цього, ст. 66 Бюджетного кодексу визначає доходи бюджету Автономної Республіки Крим, обласних і районних бюджетів.

Позитивною рисою Бюджетного кодексу є чітке розмежування дохідних джерел між ланками бюджетної системи. Статті 63—69 кодексу визначають склад доходів місцевих бюджетів. Це закріплені за місцевим бюджетом податки і збори, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, і доходи, які не враховуються при визначенні таких трансфертів. Інакше кажучи, нормативами відрахувань від прибуткового податку до бюджетів місцевого самоврядування міст районного значення, сіл, селищ чи їхніх об'єднань зараховується 25% від загального обсягу прибуткового податку з громадян, що справляється на певній території.

Протягом 1999—2001 років значно змінилася структура доходів місцевого бюджету (див. табл.). Її динаміка свідчить про залежність від податкової політики (змін податкових ставок, бази оподаткування, податкових пільг тощо), а також від економічної ситуації в країні.

До доходів місцевого бюджету, що не враховуються при визначені між-бюджетних трансфертів (ст. 69 Бюджетного кодексу), чого не було раніше, належать: плата за землю — 60%, фіксований сільськогосподарський податок, відсотки банку, податок на промисел