У сучасних умовах приймаючі країни (розвинуті й ті, що розвиваються), як правило, схвалюють ТНК на своїй території. Більше того, в світі існує конкуренція між країнам» за залучення прямих зарубіжних інвестицій, у процесі якої ТНК отримують податкові знижки та інші пільги.

У таблиці 1.4 відображено найтиповіші плюси і мінуси діяльності ТНК для приймаючої країни і для країни, що вивозить капітал.

Таблиця 1.4

Вплив ТНК на країни базування та приймаючі країни

Вигоди | Приймаюча країна | Країна, що вивозить капітал

Отримання додаткових ресурсів (капітал, технології, управлінський досвід, кваліфікована праця)

Стимулювання розвитку національної економіки, збільшення обсягу продукту, що виробляється, і прибутку, прискорення економічного зростання і розвитку

Отримання податків від діяльності ТНК | Іноземні інвестиції ефективніші, ніж аналогічні внутрішні

Проблеми | Представники приймаючої країни не допускаються до участі в проведенні НДДКР

Посилена експлуатація і встановлення зовнішнього контролю з боку ТНК

ТНК можуть маніпулювати цінами з метою уникнення податків | Державне регулювання іноземних інвестицій: заборона інвестування в окремі галузі, особливі умови інвестування (використання місцевих напівфабрикатів, навчання місцевих кадрів, проведення НДДКР у приймаючій країні, розширення експорту продукції, що виробляється), втрати в торговому балансі

Ризик конфіскації інвестицій

Діяльність ТНК по-різному оцінюється в країнах їх базування. Однак усі вони визнають факт широких можливостей ТНК і неухильного розширення їх діяльності за національними кордонами, а також істотну роль ТНК у вкладеннях капіталу в національну економіку. Найбільш проблемними в діяльності ТНК для країн базування є взаємовідносини ТНК і національних урядів та реалізація корпоративних інтересів ТНК.

Стратегічна єдність інтересів ТНК і держав виявляється і в тому, що державна політика, партійна система, армія не можуть існувати без фінансово-технічної підтримки ТНК. На постійну частку витрат, необхідних для зовнішньоекономічної експансії ТНК, перетворилися витрати суто політичні.

Більше того, американські ТНК продовжують фінансувати баланс і є головним джерелом збереження обміну і балансу цього обміну із зарубіжними країнами, що зміцнює американську глобальну військову і політичну позицію, тому ТНК розглядаються як важливий чинник американського економічного і політичного добробуту та глобального впливу. Природно, що ТНК, у свою чергу, бояться націоналізації або певного обмеження своєї діяльності за кордоном і потребують істотної підтримки і захисту американського уряду.

Оскільки ТНК за своїм характером є міжнародно-оперуючими структурами, крім перелічених вище функцій вони виконують і функцію дипломатії у сфері зовнішніх відносин, в якій виступають як політичні агенти, маючи потужний потенціал:

1) наявність широкої мережі філій, дочірніх компаній, представництв, зв'язків, яких не має жодне дипломатичне відомство;

2) присутність ТНК в економіці приймаючих країн, у їхній інфраструктурі, зовнішній торгівлі, на відміну від офіційної дипломатії, яка діє на міждержавному рівні;

3) поширення контролю ТНК на засоби масової інформації, зв'язку, що означає володіння могутньою зброєю формування місцевої громадської думки;

4) створення в залежних країнах слухняної сили в особі представників місцевих політичних, суспільних кіл.

Розділ 2. Аналіз сучасного стану діяльності ТНК в Україні

2.1. Роль ТНК в процесі іноземного інвестування в економіці України

У структурі прямих іноземних інвестицій ТНК в економіку України за галузями переважають харчова промисловість та внутрішня торгівля. Спочатку частка внутрішньої торгівлі була найвищою, однак згодом обсяги іноземних інвестицій у цю галузь у загальному обсязі зменшилися. Серед причин такого зниження - відносна перенасиченість галузі капіталом, що спричинює зниження рівня прибутковості підприємств галузі.

Таблиця 2.1

Прямі іноземні інвестиції ТНК в економіку України 1992-2002 pp., млн. дол.

Показник |

Роки

1992-1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 2001 | 2002

Чистий приріст прямих іноземних інвестицій | 219,4 |

264,1 |

413,4 |

541,3 |

625,4 |

747.1 |

437,2 |

584

Прямі іноземні інвестиції, кумулятивне значення | 219,4 |

483,5 |

896,9 |

1438,2 |

2063.6 |

2810,7 |

3247.9 |

3831,9

Темп зростання. % | 1 20.4 | 156,5 | 130,9 | 115,5 | 119,4 | 58,5 | 133,6

Таблиця 2.2

Галузева структура прямих іноземних інвестиції ТНК в Україну, %

Галузі промисловості | Роки

1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 2001 | 2002

Харчова промисловість | 14,2 | 14,5 | 18,7 | 20,9 | 20,8 | 20,4 | 20,1

Внутрішня торгівля | 9,9 | 22,4 | 15,3 | 16,4 | 15,9 | 17,2 | 18,8

Машинобудування і металообробка | 23,3 | 12,8 | 9,7 | 7,8 | 12,5 | 10,9 | 9,0

Фінанси, кредит, страхування і пенсійне забезпечення | 3,1 | 7,4 | 8,5 | 8,4 | 7,0 | 6,1 | 6,4

Хімічна промисловість | 5,8 | 4,2 | 7,2 | 6,9 | 4,5 | 3,7 | 3,6

Паливна промисловість | 0,4 | 0,6 | 1,5 | 2.8 | 5,8 | 5,9

Загалом коливання часток окремих галузей за період з 1994 по 2002 р. не завжди дає змогу виявити стійкі тенденції (табл. 2.2). Водночас високі значення іноземних інвестицій у двох галузях-лідерах дають змогу зробити висновок, що іноземний інвестор віддає перевагу галузям із коротким терміном окупності.

Структура іноземного капіталу упродовж 1996-2001 pp. також не оптимальна. Шість країн-інвесторів забезпечували близько 60% загального обсягу інвестицій. Хоча їхня частка порівняно із 1996р. дещо знизилась, рівень диверсифікації іноземного інвестування у вітчизняній економіці є низький (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Динаміка прямих іноземних інвестицій ТНК в Україну в %*

Країна | Роки

2000 | 2001 | 2002

США | 18,3 | 18,7 | 18,3

Нідерланди | 8,3 | 10,3 | 9,5

Росія | 7,4 | 7,4 | 6,7

Німеччина | 11,6 | 8,7 | 8,3

Великобританія | 7,0 | 7,3 | 7.5

Кіпр | 6,0 | 6,1 | 5,4

Разом | 58,6 | 58,5 | 55,7

Суттєві диспропорції простежуються