світу. Тому, знаючи методи боротьби лише з своїм одвічним конкурентом, компанія «Coca-Cola» відразу завоювала 60% ринку безалкогольних напоїв.
Рішення про відкриття і введення в експлуатацію заводу в Україні було викликане не тільки високим рівнем попиту на продукцію. Процесу інвестування в українську економіку сприяло ще декілька факторів, визначальними з яких були низька вартість факторів виробництва, урядові стимули та високий інфраструктурно-виробничий потенціал українських підприємств-партнерів.
Низька вартість факторів виробництва дозволила компанії «Coca-Cola» за рахунок отриманих прибутків окупити вкладені інвестиційні ресурси в розмірі 100 млн. доларів всього за 3 роки. Компанія вже мала досвід по відкриттю заводів в країнах, що розвиваються, перш за все, це країни Азії, тому запланований кошторис витрат по введенню в експлуатацію заводу був виконаний практично на 100%.
Можливість отримання необхідних земельних ресурсів (близько 24 гектарів) та дозволу на проведення інженерно-будівельних робіт з’явилась лише завдяки значним урядовим стимулам у вигляді Державної програми пільгового інвестування промисловості України, прийнятої в квітні 1994 року. Ця програма передбачає створення додаткових податкових пільг при інвестуванні підприємств провідних галузей промисловості України.
До таких галузей, згідно з програмою, було віднесено харчову, вугільні та хімічну галузі промисловості. Така програма стимулювання та залучення інвестиційних ресурсів в Україну влаштовувало керівництво компанії «Coca-Cola» і було прийняте рішення про фінансування проекту створення нового виробництва на території Київської області.
Створення філіалу компанії в Україні було викликане також високим інфраструктурно-виробничим потенціалом українських підприємств-партнерів. Зокрема, при введенні в дію філіалу планувалося створити його у вигляді компанії повного франчайзингу, тобто новоствореним підприємством використовувалися технології та необхідна сировина в повному обсязі за рахунок підприємств-постачальників, розташованих в країнах Східної Європи та Росії. Використання невласних ресурсів значно збільшувало ціну на продукцію компанії, що стримувало збільшення обсягів продажу в країні.
Тому у 2001 році керівництвом компанії «Coca-Cola» було прийнято рішення про переходу від повного франчайзингу до часткового, при якому використовувалися лише ексклюзивні технології виготовлення безалкогольних напоїв, а більшість необхідних ресурсів постачалися українськими підприємствами-виробниками.
Ці перетворення дозволили збільшити обсяги фінансових вливань з боку корпорації «Coca-Cola», оскільки вкрай необхідні фінансові ресурси почали отримувати не лише безпосередньо об’єкти іноземного інвестування, а й підприємства пов’язаних з ними галузей промисловості.
До інших факторів, які ще можна назвати опосередкованими факторами впливу, що стимулювали компанію «Coca-Cola» виходити на український ринок, можна віднести:
насиченість традиційних ринків Західної Європи, та , в певній мірі, країн Балтики, що призвело до закриття розливних заводів в Італії та Франції, зменшення прибутків в країнах Балканського півострова за рахунок нестабільної економічної та політичної ситуації в регіоні;
високий рівень конкуренції на традиційних ринках;
поглиблення проникнення на ринок СНД, оскільки за територією Україна в межах СНД займає третє місце після Росії та Казахстану, а за чисельністю населення взагалі друге місце після Росії, то для такої широкомасштабної транснаціональної компанії, як «Coca-Cola», це був бажаний сегмент ринку;
високий ринковий потенціал України, який не був повністю використаний компанією, що дозволило значну частку ринку захопити вітчизняними виробниками безалкогольних напоїв в особі компаній “Орлан”, “Росинка” та “Оболонь”. Це можна пояснити недостатньо високим рівнем проведених досліджень щодо потенціалу українського ринку безалкогольних напоїв, а також невірно обраною ціновою стратегією, яка призвела до втрати суттєвих позицій на ринку.
Відкриття філіалу в Україні не можна розглядати як “платформу” для поширення бізнесу в країни Західної чи Східної Європи, оскільки в цих країнах бізнес вже давно існує і проходить вже стадію стабілізації в життєвому циклі продукції. Це викликано чітко сформованою системою розподілу продукції та досить сталим попитом, який змінюється лише за рахунок сезонних коливань в обсягах реалізованої продукції.
Можливо в певній мірі Україна стане своєрідною платформою для поширення свого бізнесу компанією «Coca-Cola» в такі країни, як Молдова. Але існуюча нестабільна економічна і політична ситуація в цій країні дозволяє говорити про високий рівень ризикованості при можливості поширення власного виробництва і на цю країну.
На даному етапі діяльності компанії «Coca-Cola» в Україні можна говорити про зменшення рівня отримуваних прибутків за рахунок високого рівня конкурентоспроможності, створеного українськими виробниками, а також високим рівнем нестабільності фінансових установ та організацій, що призвело до незапланованих втрат компанії в розмірі 2,3 млн. дол.
Таким чином, керівництву компанії необхідно докласти максимум зусиль для підтримання стабільних обсягів продажу та прибутків у наступних періодах.
Як вже зазначалося вище, при виході компанії на український ринок, практично існував лише один конкурент, а саме корпорація “Пепсі”, яка теж шукала на Україні своїх споживачів. В той же час покращення економічної та політичної ситуації в країні призвело до розвитку підприємств харчової промисловості і виробництва безалкогольних напоїв зокрема.
Таким чином в Україні з’явилося три основних конкурента компанії:
Концерн “Орлан”.
ВАТ “Завод безалкогольних виробів “Росинка”.
ЗАТ “Оболонь”.
Частка ринку, яку займає кожна з цих компаній окремо, представлена на рис. 1.
Рис. 1. Частка компаній на ринку безалкогольних напоїв в Україні
Як видно з рис. 1, найсуттєвішим конкурентом на ринку безалкогольних напоїв України є ВАТ “Росинка”, обсяги продажу яких за остання два роки зросли майже втричі. За таких тенденцій до 2004 року доля ринку підприємства може сягнути 35 - 40%, що значно погіршить позиції та прибутки компанії “Coca-Cola” в Україні.
Основними таких тенденцій збільшення обсягів продажу є висока якість продукції та ціна, яка на 15-20% нижча за ціну компанії «Coca-Cola».
Порівняльний аналіз індикаторів (факторів) конкурентоспроможності підприємств-конкурентів наведені в табл. 3.
Таблиця 3
Індикатори конкурентоспроможності підприємств-конкурентів
Критерії | Вагомість | Бальна оцінка
Компанія
«Coca-Cola» | ВАТ “Росинка”
1. Відносна доля