5. Діагностика найбільших конкурентів

Нижче наведені основні показники діяльності найбільших підприємств чорної металургії

ВАТ "Металургійний комбінат"Азовсталь"

фінансові показники, тис. грн. 

2002 | 2001 | 2000 | 1999

I квартал | за рік | I квартал | за рік | за рік

Виручка від реалізації  | 4     | 4    | 2   

Чистий доход | 761   | 3    | 939   | 3    | 2   

Чистий прибуток | -75   | 346   | 154   | 649   | -24  

Дебіторська заборгованість  | 1     | 475   | 487  

Кредиторська заборгованість  | 452    | 364   | 548  

Дивіденди на просту акцію, грн.     

ВАТ "Донецький металургійний завод"

фінансові показники, тис. грн. 

2001 | 2000 | 1999 | 1998

за рік | за рік | за рік | за рік

Виручка від реалізації | 1    | 1    | 586   

Чистий доход | 953   | 984   | 524   

Чистий прибуток | 57   | 61   | -70   

Дебіторська заборгованість | 143   | 293   | 262   

Кредиторська заборгованість | 170   | 328   | 392   

Дивіденди на просту акцію, грн.    

ВАТ "Запорізький металургiйний комбiнат "Запорiжсталь" iменi С. Орджонiкiдзе"

фінансові показники, тис. грн. 

2001 | 2000 | 1999 | 1998

за рік | за рік | за рік | за рік

Виручка від реалізації | 3    | 3    | 2    

Чистий доход | 3    | 3    | 2    

Чистий прибуток | 35   | 603   | 293   

Дебіторська заборгованість | 64   | 57   | 93   | 141  

Кредиторська заборгованість | 187   | 175   | 148   | 352  

Дивіденди на просту акцію, грн.  | 0,00889  | 0,00088  

Відкрите акціонерне товариство "Маріупольский металургійний комбінат імені Ілліча"

фінансові показники, тис. грн. 

2002 | 2001 | 2000 | 1999

9 місяців | за рік | 9 місяців | за рік | за рік

Виручка від реалізації | 4    | 5    | 3    | 5    | 3   

Чистий доход | 4    | 4    | 3    | 5 094   | 3   

Чистий прибуток | 138   | 12   | 37   | 482   | 178  

Дебіторська заборгованість | 500 679  | 480    | 412   | 394  

Кредиторська заборгованість | 315   | 496    | 346   | 295  

Дивіденди на просту акцію, грн.    | 0,00433  

6. Ключові фактори успіху

У світовій практиці удосконалювання структури сталеплавильного виробництва приводить до заміни мартенівського виробництва конвертерним і електросталеплавильним з переважаючим в останні роки спорудженням надпотужних дугових електросталеплавильних печей нового покоління. Українські металургійні підприємства не можуть собі повною мірою дозволити подібне технічне переозброєння, як того вимагає попит на світовому ринку. Дефіцит електроенергії, наявність великих потужностей по виробництву чавуна, загальна тенденція до скорочення виробництва сталі й обмежене будівництво нових потужностей в Україні визначає на сьогодні переважний розвиток конвертерного виробництва. Що ж стосується електросталеплавильного виробництва, у найближчі 5-10 років воно змушено буде розвиватися по шляху реконструкції діючих цехів.

Частка мартенівського виробництва , що в передових країнах практично відсутнє, в Україні продовжує складати 55%. Сьогодні в країні експлуатуються 10 мартенівських цехів. Їхній технічний рівень істотно відрізняється. Два найбільших у світі мартенівські цехи на комбінатах "МК ім. Ілліча" і "Криворіжсталь" мають могутні мартенівські печі потужністю 900 і 650 т. Ці цехи відрізняються відносно кращими планувальними рішеннями з холостими прольотами між печами, наявністю газоочисток. До цієї ж групи сучасних печей можна віднести і мартенівський цех "Алчевського меткомбината" післявоєнної будівлі в складі п'яти печей ємністю по 300 т, трьох печей ємністю по 600 т, і двухванний агрегат ємністю 300 т і прямоточну піч ємністю 250 т. Мартенівські цехи комбінатів "Запоріжсталь", "МК ім. Дзержинського", "Азовсталь", заводів ім. К. Лібкнехта", Краматорського, Донецького мають набагато гірші умови роботи, є застарілими і намічаються до закриття.

Конвертерне виробництво України представлено 7 конвертерними цехами з 23 конвертерами. Діючі конвертерні цехи в основному відповідають за технологією, устаткуванню і продуктивності сучасному технічному рівню, однак у великій частині вимагають глибокої реконструкції, а ряд конвертерів малої ємності намічається до реконструкції чи закриттю.

Електросталеплавильне виробництво України представлено 4 електросталеплавильними цехами з 23 дуговими й індукційними печами, що роблять литу заготівлю. Основна кількість дугових печей зосереджена на заводі "Дніпроспецсталь", цехи якого, однак, вимагають реконструкції. Почато реконструкцію електросталеплавильного цеху Донецького метзавода.

Істотне відставання має місце по впровадженню беззупинного розливання. На діючих підприємствах України мається обмежена кількість машин беззупинного лиття, в основному, слабких, загальною потужністю близько 6 млн.т. сталі в рік. Технічний рівень беззупинного розливання істотно відстає від закордонного. 

7. Перспективи розвитку галузі

За оцінками фахівців українська чорна металургія має недосконалу галузеву та технологічну структуру, низьку ефективність використання паливно-енергетичних ресурсів, складну екологічну ситуацію. В той же час вона має достатній потенціал для розвитку: власну технологічну базу та великий експортний потенціал.

Основні напрямки розвитку української чорної металургії у найближчий час є:

вивід з експлуатації морально та фізично застарілого обладнання, нерентабельних виробництв;

завершення будівництва та реконструкції металургійних агрегатів;

тимчасова консервація та збереження зайвих виробничих потужностей для урахування можливого росту металопотребуючих галузей;

диверсифікація виробництва;

рішення соціальних питань;

здійснення моніторингу розвитку металопотребуючих галузей для своєчасного вирішення задач по виробництву високоліквідних та конкурентоспроможних видів металопродукції;

накопичення грошових коштів для технічного переозброєння та розвитку виробництва;

впровадження енерго-, матеріалозберігаючих та екологічно чистих технологій.

Література

Литвин В.М. ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ РОЛІ УКРАЇНИ У ФОРМУВАННІ ЄВРОПИ СЬОГОДЕННЯ ТА ЄВРОПИ МАЙБУТНЬОГО.// Журнал „Проблеми національної безпеки” №1,№2, 2001.