той час, як фінансові значно ширше ніж грошові.
Фінансова відповідальність за порушення податкового законодавства виступає в формі:
стягненні всієї суми прихованого або заниженого податку в бюджет у формі податку;
штрафу;
пені, яка стягується з платника за затримку сплати податку.
Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено таке тлумачення основних термінів, що вживаються у податковому законодавстві:
Податкове зобов’язання – зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Штрафна санкція (штраф) – плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов’язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Пеня – плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв’язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов’язання.
Податковий борг (недоїмка) – податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання. Тобто, недоїмкою вважається також сума несплачених штрафів. Юрковский Б.С. Ответственность юридических лиц за нарушение налогового законодательства.- Харьков.- 1997г.- С. 8
Фінансові санкції застосовуються незалежно від причин, з яких сталося заниження платником суми податку, іншого платежу чи внеску в податкових деклараціях, розрахунках. Для застосування фінансових санкцій не має значення і наявність умислу у діях відповідних працівників підприємств, установи, організації чи громадянина-платника. Зазначена відповідальність настає і в тому разі, якщо порушення сталося через помилкове застосування законодавства про оподаткування, недбалість, недосвідченість чи розрахункову помилку.
Статтею 11 Закону України «Про систему оподаткування» визначено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов’язкових платежів) – юридичні особи відповідно до законів України.
Накладення фінансових санкцій покладено на податкові органи держави. Деякі автори розділяють систему податкових органів на безпосередньо податкові (податкові інспекціїї, адміністрації, податкова міліція), основна діяльність яких пов’язана з забезпеченням податкових надходжень, та опосередковано податкові (митні органи, органи казначейства) – органи, які поряд з основною діяльністю забезпечують надходження від платежів які становлять основу податкової системи. Александров С.В., Сидорова Н.В. Налоговое право- Харьков- 1998р.- С. 218.
Податковим органам, як головним контролюючим органам у сфері оподаткування згідно п. 7 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 05.02.98р. надано право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у вигляді стягнення:
однократного розміру донарахованої за результатами перевірки суми податку або іншого платежу, а у разі повторного порушення протягом року після порушення, встановленого попередньою перевіркою, – у двократному розмірі донарахованої за результатами перевірки суми податку, іншого платежу;
десяти відсотків належних до сплати сум податків, інших платежів за неподання або несвоєчасне подання органам державної податкової служби податкових декларацій, розрахунків, аудиторських висновків та інших документів, необхідних для обчислення податків, інших платежів, а також за неподання або несвоєчасне подання установам банків платіжних доручень на сплату податків, інших платежів;
застосовувати до установ банків або юридичних осіб, фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які у встановлений законом строк не повідомили про відкриття або закриття рахунків у банках, фінансові санкції у вигляді стягнення від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
Зазначені санкції застосовуються у випадках, якщо інше не передбачено законом, який запроваджує відповідний податок, інший платіж.
Фінансові санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються щодо податків, інших платежів, за якими встановлено обов’язкове подання органам державної податкової служби податкових декларацій, розрахунків. Рішення про застосування фінансових санкцій приймається у строк не пізніше десяти днів з дня складання акта перевірки.
Так, статтями 20 і 21 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97р., Голос України.-1997рік. - 23 травня. передбачено, що відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе платник податку у порядку та розмірах, визначених законом. Суми виявленого прихованого (заниженого) прибутку та штрафи справляються за весь час ухилення від сплати податку. Після закінчення встановлених строків сплати податку до бюджетів невнесені суми стягуються з нарахуванням пені, відповідно до закону. Сума податкових платежів, що надміру надійшла до бюджету в результаті неправильного нарахування або порушення платником податку встановленого порядку сплати податку, підлягає поверненню з відповідного бюджету протягом десяти робочих днів з моменту отримання податковим органом відповідної заяви платника податку або зарахуванню на зменшення платежів до цього бюджету майбутніх періодів, за вибором платника податку, в разі якщо не минув строк позовної давності, встановлений законодавством. Подання заяви про повернення надміру сплачених податків перериває перебіг строку позовної давності.
Сума податку, що надміру надійшла до бюджету в результаті неправильного нарахування (донарахування) податковим органом, підлягає поверненню з відповідного бюджету з урахуванням сум, сплачених за фінансовими санкціями або зарахуванню на зменшення платежів до цього бюджету майбутніх періодів на підставі заяви, що подається платником податку такому податковому органу, якщо не минув строк позовної давності, встановлений законодавством. При цьому починаючи з дня внесення зазначених сум до бюджету і закінчуючи днем їх повернення (заліку) на зазначену суму провадиться нарахування у розмірі 120 процентів облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент такого повернення (заліку).
Обов’язковими для виконання платником податку є тільки