суму 400 грн. (податкова накладна № 359 від 05.11.2001 р.); арматуру в кількості 30 мЗ — реалізовано ТОВ «Крок» на суму 900 грн. (податкова накладна № 360 від 05.11.2001 р.); труби азбестові — реалізовано працівникам ТОВ «Арал» на суму 800 грн. (податкова накладна № 601 від 06.11.2001 р.); запчастини до автомобіля «Таврія» на суму 300 грн. (податкова накладна № 671 від 07.12.2001 р.). При цьому активи платника податків уже перебували в податковій заставі. Перевіркою встановлено, що ТОВ «Арал» станом на 01.10.2001 р. мало податковий борг у розмірі 200 тис. грн. Податковою вимогою від 05.10.2001 р. № 1/98 податкові органи повідомили ТОВ «Арал», що станом на 01.10.2001 р. сума податкового боргу товариства за узгодженими податковими зобов’язаннями становить 200 тис. грн., а всі активи перебувають у податковій заставі відповідно до вимог ст. 8 Закону № 2181. Таким чином, право податкової застави на активи підприємства виникло на суму 200 тис. грн. Сума штрафу згідно з вимогами пп. 17.1.8 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 по кожному випадку порушень становить 100 відсотків від суми податкового боргу, щодо якого виникло право податкової застави, тобто по 200 тис. грн. Загальна сума штрафу, таким чином, становить 800 тис. грн. = 4 (випадки порушень) х 200 тис. гривень. На підставі вищезазначеного керівникам підприємств, активи яких перебувають у податковій заставі, необхідно звернути увагу на те, що за кожну гривню та майно, використані на цілі, не пов’язані з погашенням податкового боргу, ще більше ускладниться фінансове становище підприємства за рахунок застосування до цих підприємств додаткових штрафів, нарахованих відповідно до вимог Закону.
Окрім цього, в контексті застосування органами державної податкової служби штрафних санкцій за порушення податкового законодавства заслуговує на увагу питання про облік платників податків, де потрібно виділити:
облік платників податків — юридичних осіб та
облік платників податків — фізичних осіб.
Обліковим реєстром платників податків-юридичних осіб є Єдиний банк даних. В єдиний банк даних про платників податків — юридичних осіб заносяться не тільки підприємства, що знаходяться на території району чи міста, а також їх філії, відділення та інші структурні підрозділи незалежно від місця їхнього знаходження. Крім того, облік цих підрозділів ведеться в податкових органах за місцем їхнього знаходження. Дані в обліковий реєстр заносяться по групах підприємств різних форм власності. В кожній групі виділяються галузі народного господарства. По кожному підприємству обов’язково вказується як ведуться розрахунки з бюджетом (централізовано, тобто головним підприємством чи децентралізовано, тобто кожною структурною одиницею окремо).
Наступне питання, якому необхідно приділити увагу, — це порядок реєстрації юридичних осіб в податковому органі. Для реєстрації підприємства зобов’язані подати в ДПІ за місцем знаходження документи за встановленим переліком (заява, копія Статуту, копія свідоцтва про реєстрацію, тощо). Податкові органи перевіряють указані в заяві дані і за відсутності зауважень протягом 2 днів реєструють підприємство і заносять його до єдиного банку даних. В подальшому підприємства мають подавати в ДПІ відомості про зміни у їхній діяльності, пов’язані з даними, наведеними в заяві. Інформація про зміни подається в 10-денний строк. При зміні місцезнаходження підприємства за його новою адресою передаються: заява, справа підприємства з додатком-копією особового рахунку або довідки про стан розрахунків з бюджетом.
Дуже важливою складовою діяльності податкових органів є робота, спрямована на встановлення повноти обліку платників податків. Для цього вони використовують відповідні дані від тих організацій, діяльність яких пов’язана з відкриттям нових підприємств. Наприклад, від банків — про відкриття поточних рахунків; від підприємств зв’язку — про підприємства, яким встановлені телефони; від організацій архітектури — про дозволи на нове будівництво, про здані в експлуатацію об’єкти.
Слід звернути увагу, що окремо в податкових органах ведуться: реєстр платників ПДВ, реєстр постійних представництв нерезидентів як платників податку на прибуток та реєстр неприбуткових організацій.
Законодавством передбачена фінансова відповідальність за порушення встановленого порядку реєстрації підприємств як платників ПДВ. Порядок реєстрації і розміри фінансових санкцій встановлені Указом Президента України «Про деякі зміни в оподаткуванні» від 7 серпня 1998 р. № 857/98.
Окремо в податкових органах ведеться облік платників податків - фізичних осіб. До 1996 року реєстрації підлягали тільки громадяни — суб’єкти підприємницької діяльності без права юридичної особи. Для обліку цих платників і стану їх розрахунків із бюджетом велась спеціальна книга. Крім цього, окремо велась «Алфавітна книга», яка була обліковим реєстром для громадян, що отримували доходи не лише за місцем основної роботи. Дані в книгу заносилися на підставі довідок, що надходили від підприємств, організацій та фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності про виплачені громадянам доходи і утримані суми прибуткового податку.
Таким чином, облік охоплював лише певні категорії платників.
З 1 січня 1996 р. створено «Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів», який передбачає облік усіх громадян — платників незалежно від джерела їх доходів. Тобто поряд з громадянами, що отримують доходи не за місцем основної роботи та від підприємницької діяльності, до Державного реєстру заносяться також громадяни, що отримують доходи лише за місцем основної роботи. Отже, необхідно дати більш детальну характеристику Державного реєстру фізичних осіб, указати джерела його формування.
Створення Державного реєстру фізичних осіб — платників податків забезпечує:
повний облік фізичних осіб — платників податків;
організацію автоматизованої обробки інформації про сплату податків та інших обов’язкових платежів фізичними особами;
взаємодію державних податкових органів з метою забезпечення контролю за правильністю та своєчасністю