Нарахування пені в обох країнах закінчується у день погашення податкового боргу, яким вважається день подання платіжного документа до установи банку (за умови наявності достатнього залишку коштів на рахунку). Розмір пені Відповідно до Кодексу РФ розмір пені встановлено на рівні однієї трьохсотої діючої ставки рефінансування Центрального банку Російської Федерації (одна трьохсота — це практично ті ж 120 відсотків ставки, що діють в Україні). Але розраховується пеня за законодавством РФ зовсім інакше. На відміну від України, де пеня нараховується у тому числі на суму несплачених у встановлений термін штрафних санкцій, у РФ пеня нараховується виключно на суму основного платежу.

Якщо в Україні для розрахунку суми пені приймається більша з двох облікових ставок НБУ (що діяла на момент виникнення або на момент погашення податкового боргу), то в РФ пеня за кожен день прострочення визначається у відсотках від несплаченої суми платежу відповідно до діючої ставки рефінансування ЦБР. Тобто принцип нарахування пені в РФ (не на момент погашення податкового боргу, а щоденно) відповідає аналогічному принципу нарахування пені за більшістю платежів, що діяв в Україні до 01.04.2001 р.

Відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі непогашення платником податків суми пені вона визнається сумою податкового боргу (недоїмки) та стягується у загальному порядку, встановленому для стягнення податкового боргу (недоїмки). У РФ пеня не включається до суми недоїмки, проте процедура її стягнення не відрізняється від процедури стягнення недоїмки. Пеня (так само, як не сплачена у встановлений термін сума основного платежу) може бути стягнута примусово за рахунок грошових коштів платника податків на рахунках у банку, а також за рахунок іншого майна платника у порядку, передбаченому Кодексом РФ.

Згідно з чинним українським законодавством за порушення термінів зарахування податків, зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів з вини банку такий банк сплачує пеню за кожен день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених для відповідного податку, збору (обов’язкового платежу) (тобто в розмірі 120 відсотків облікової ставки НБУ). За аналогічне порушення згідно з російським законодавством банк повинен сплатити пеню, розраховану за подвійною ставкою, передбаченою за несвоєчасну сплату платежу. Насамкінець залишається побажати українським платникам податків, так само як i їх контрагентам із Російської Федерації, своєчасно i у повному обсязі сплачувати податки i не стикатися з практикою погашення податкового боргу та наслідками його виникнення.

2.2. Вплив податкових порушень на виконання державного бюджету.

З метою забезпечення своєчасного і повного надходження податків і зборів (обов’язкових платежів), неподаткових платежів до бюджетів і державних цільових фондів, зміцнення податкової та платіжної дисципліни, а також підвищення відповідальності платників податків і зборів (обов’язкових платежів), неподаткових платежів за виконання своїх обов’язків перед бюджетами та державними цільовими фондами та відповідно до пункту 4 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України видано Указ Президента України «Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами». Згідно цього Указу, запроваджується податкова застава як спосіб забезпечення погашення платником податків податкової заборгованості. При чому, установлюється, що з дня виникнення податкової заборгованості все майно і майнові права платника податків, а щодо фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності - майно та майнові права, які використовуються ним для здійснення підприємницької діяльності, перебувають у податковій заставі, крім майна і майнових прав, що відповідно до закону не можуть бути предметом застави, та основних фондів підприємства, визнаного у встановленому порядку казенним підприємством.

Такі заходи забезпечать своєрідну гарантію отримання до бюджету належних до сплати сум податкового зобов’язання, включаючи штрафні санкції, які повинен заплатит економічний суб’єкт, який здійснив податкове правопорушення.

З метою захисту бюджетних інтересів Законом України від 21.12.2000 р. № 2181 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що в разі появи у платника податків податкового боргу на будь-які види активів такого боржника, які перебували в його власності (повному господарському віданні) на момент непогашення, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкового боргу поширюється право податкової застави.

Повноваження з погашення податкового боргу покладаються на податкового керуючого, який діє на підставі чинного законодавства i є лише уповноваженим на виконання функцій держави. За наявності у платника податків непогашеного податкового боргу пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону № 2181 передбачено процедуру письмового узгодження з податковим органом окремих операцій платника податків: з продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовуються у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме: готової продукції, товарів i товарних запасів, робіт i послуг за кошти за їх звичайними цінами; з використання об’єктів нерухомого чи рухомого майна, майнових чи немайнових прав, а також коштів для здійснення прямих чи портфельних інвестицій, а також цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, надання гарантій, поручительств, уступлення вимоги та переведення боргу, виплату дивідендів, розміщення депозитів або надання кредитів; з ліквідації об’єктів нерухомого або рухомого майна, за винятком їх ліквідації внаслідок обставин непереборної дії (форс-мажорних обставин) або відповідно до рішень органів державного управління.

Такі заходи вживають з метою збереження