Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2002 р. № «Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі» самостійна реалізація бюджетним боржником заставних активів, без спрямування у повному обсязі одержаної від такої реалізації виручки в рахунок погашення податкового боргу, забороняється. У випадку якщо дії керівника підприємства-боржника стануть на заваді погашенню боргів перед бюджетами, вони розцінюються як порушення чинного законодавства України, а такий несумлінний керівник притягається до відповідальності. Відсутність законодавчих підстав для відкликання припису органу державної податкової служби про заборону здійснення окремих операцій до повного погашення податкового боргу платника податків не передбачає можливості використання активів платника податків за власним розсудом. Альтернативними варіантами вирішення проблеми відчуження заставного майна як позитивного способу розв’язання відповідних соціальних проблем можуть бути: спрямування коштів, виручених від самостійної реалізації активів, які перебувають у податковій заставі, на погашення боргу (погодження відповідної операції можливе за умови письмового підтвердження намірів платника податків самостійно погасити податковий борг за рахунок продажу активів); укладання договору податкової поруки між бюджетним боржником i банком-поручителем відносно податкового боргу такого платника податків; розстрочення податкового боргу платника податків у межах бюджетного року, що дасть реальну можливість у декілька строків розрахуватися з бюджетом.

Водночас слід зазначити, що здійснення бюджетним боржником операцій із заставними активами без письмової згоди податкового органу вважається не лише порушенням податкового законодавства, а й тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Запобігання безпідставному відшкодуванню з бюджету податку на додану вартість – один із основних напрямів у роботі податкової служби. Проведена робота приносить реальну економію бюджетних коштів. Тільки протягом минулого року за результатами перевірок попереджено безпідставне відшкодування з бюджету держави податку на додану вартість на суму більш як 1,5 млрд. грн. Це майже в чотири рази перевищує відповідний показник 2001 р. Під час перевірок виявляються випадки як неправильного тлумачення й застосування норм податкового законодавства, так і використання схем ухилення від оподаткування.

Наприклад, в Автономній Республіці Крим під час проведення перевірки з питання правильності віднесення сум ПДВ до податкового зобов’язання та податкового кредиту, зокрема одному з підприємств, зменшено заявлений до відшкодування з бюджету податок на додану вартість на 6,8 млн. грн., донараховано податку з урахуванням фінансових санкцій на загальну суму 5,5 млн. гривень. Це підприємство не включало до податкового зобов’язання ПДВ з вартості електричної енергії, відпущеної фізичним особам і установам, які фінансуються за рахунок бюджету. При цьому, визначаючи суму податкового кредиту, до його складу воно віднесло суму ПДВ від усієї вартості придбаної (неоплаченої) електроенергії. Таким чином, частково застосовувалися «касовий метод» при визначенні податкових зобов’язань та правило «першої події» при визначенні податкового кредиту. Тобто так, як вигідно платнику, а не як передбачено чинним законодавством.

Перевірками виявлено також групу підприємств, що надавала послуги як з мінімізації податкових зобов’язань, що виникають у працюючих підприємств, так і зі створення схем, за допомогою яких суб’єкти підприємницької діяльності можуть претендувати на відшкодування податку на додану вартість з бюджету.

ВАТ «І» (Київська обл.) забезпечувало імітацію виробничої діяльності зі складання прес-штампів та штучне завищення цін на готову продукцію, яка нібито експортувалась.

Внаслідок застосування такої схеми протягом 2001 — 2002 рр. низка підприємств сформувала податковий кредит у сумі 350 млн. гривень. Податкові органи встановили, що так званий виробник продукції (ВАТ «І») фактично не міг виготовити задекларовані 3,4 тис. шт. прес-штампів на неіснуючих потужностях з неіснуючих комплектуючих (які нібито надходили від фіктивних та транзитних фірм). За наслідками перевірки ВАТ «І» донараховано 6,7 млн. гривень. У рамках порушеної кримінальної справи тривають заходи щодо запобігання безпідставному відшкодуванню податку на додану вартість іншим учасникам схеми. У результаті проведеної роботи вже збережено 10 млн. грн. державних коштів.

Показовим є приклад безпідставного заявлення до відшкодування в червні 2002 р. спортивним клубом «В» податку на додану вартість. Зазначене відшкодування виникло внаслідок придбання у дочірнього підприємства СП «К» інформації та права на використання навчально-тренувального процесу гравців футбольної команди «В1». Тобто по суті це — купа паперу, придбаного за абсурдну суму — 3,5 млрд. гривень. До того ж оплату проведено не грошовими коштами, а простим векселем, емітованим підприємством «В». Зауважимо також, що дочірнє підприємство СП «К», яке нібито є виробником зазначеної продукції, податок на додану вартість до бюджету й не сплачувало, незаконно користуючись пільгою як підприємство з іноземними інвестиціями. У результаті проведеної податковими органами роботи попереджено безпідставне відшкодування з бюджету податку на додану вартість у сумі 583,3 млн. гривень.

Державна податкова адміністрація України, відповідно до повноважень, наданих їй Законом України «Про Державну податкову службу в Україні» здійснює контроль за додержанням законодавства про податки та інші платежі, що мають зараховуватися до бюджету, забезпечуючи повноту та своєчасність усіх надходжень до доходної частини бюджету. З метою компенсації втрат окремих джерел