акти центрального податкового органу, видані у випадках, прямо передбачених цим Законом та зареєстрованих Міністерством юстиції України.
Окрім того, пунктом 8 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів донараховані за результатами перевірок суми податків, інших платежів, суми недоїмки з податків, інших платежів, а також суми штрафів та інших санкцій, передбачених пунктом 7 цієї статті та іншими законами України, якщо ці платежі не сплачені добровільно в десятиденний строк з дня прийняття органом державної податкової служби відповідного рішення, з підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та наслідків фінансово-господарської діяльності у безспірному порядку, а з громадян – за рішенням суду або за виконавчими написами нотаріусів.
У разі незгоди суб’єкта оподаткування з рішенням податкового органу щодо безспірного стягнення коштів таке стягнення може бути зупинено терміном на тридцять днів вищестоящим органом державної податкової служби. Якщо скаргу суб’єкта оподаткування відхилено, разом з податковим зобов’язанням стягується пеня, нарахована з моменту виникнення такого податкового зобов’язання до моменту його погашення.
Щодо відповідальністі платників, за несвоєчасне подання звітності та приховування або заниження суми податку, то платники податку, які не подали або невчасно подали до податкового органу податкову декларацію про прибуток, розрахунок податку на прибуток, платіжне доручення на перерахування податку до бюджету, сплачують штраф у розмірі 10 відсотків суми нарахованого податку за кожний випадок порушення. У разі приховання або заниження сум податку платник податку сплачує суму донарахованого податковим органом податку, штрафу у розмірі 30 відсотків від суми донарахованого податку (недоїмки) та пені, обчисленої виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нараховану на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.
Фінансові санкції, у вигляді 10 відсотків належних до сплати податків інших платежів застосовуються щодо податків, інших платежів, за якими встановлено обов’язкове подання органам державної податкової служби податкових декларацій, розрахунків (наприклад податок на додану вартість, податок на прибуток).
Механізм сплати сум, нарахованих податковими органами за порушення податкового законодавства юридичними особами регулюється відповідними нормативними актами, які характеризують окремі види податку, або відповідальність платників.
Зупинимось на випадках, коли фінансові санкції до юридичних осіб не застосовуються.
Так фінансові санкції не застосовуються, якщо підприємство, установа, організація до початку перевірки органами державної податкової служби самостійно виявили порушення в обчисленні податку (крім податку на прибуток), іншого обов’язкового платежу і письмово повідомили про це органи державної податкової служби (подали уточнену податкову декларацію, розрахунок, або врахували суми недовнесених податків, інших обов’язкових платежів у поданих до органів державної податкової служби податкових деклараціях, розрахунках за наступні звітні періоди) та здійснили відповідні розрахунки з бюджетом і державним цільовим фондом (подали до установи банку платіжне доручення на сплату належної суми податку, іншого обов’язкового платежу).
Не застосовується фінансова санкція (у вигляді однократного розміру донарахованої за результатами перевірки суми податку або іншого платежу, у разі повторного порушення протягом року після порушення, – у двократному розмірі донарахованої за результатами перевірки суми податку, іншого платежу) до платників податків, які до початку перевірки податковим органом виявили факт заниження оподатковуваного прибутку, письмово повідомили про це податковий орган та сплатили суму недоїмки, а також пеню, обчислену, виходячи зі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нараховану на повну суму недоїмки за весь її строк.
Якщо за наслідками перевірки платника податку податковим органом виявлено випадки арифметичних помилок або описок, що призвели до заниження суми податку на прибуток, але не більш як п’ять відсотків суми загальних зобов’язань платника податку щодо сплати такого податку за період, що перевіряється, керівник відповідного податкового органу може прийняти рішення про незастосування фінансових санкцій у вигляді тридцяти відсотків нарахованої за результатами перевірки суми податку на прибуток.
Наприклад, фінансові санкції до платників податків можуть не застосовуватися у випадках, пов’язаних із самостійним виявленням платником податку на прибуток помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, та поданням нової податкової декларації, що містить виправлені показники.
Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181, зокрема, передбачено, що у разі коли у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, такий платник податків зобов’язаний подати нову податкову декларацію, що містить виправлені показники.
Відповідно до п. 17.2 ст. 17 вищевказаного Закону у разі коли платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання, а також самостійно погашає суму недоплати та штраф у розмірі десяти відсотків суми такої недоплати, штрафи, визначені підпунктами 17.1.2 - 17.1.7 пункту 17.1 цієї статті, а також адміністративні штрафи, які відповідно до законодавства накладаються на платника податків (його посадових осіб) за відповідні правопорушення, не застосовуються.
Це правило не застосовується, якщо:
а) платник податків не подає податкову декларацію за період, протягом якого відбулася недоплата податкового зобов’язання;
б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою – платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов’язання.
Згідно з пп. 2.1.3 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22 травня 1997 року (із внесеними