У складі органів державної податкової служби знаходяться відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями. Державна податкова адміністрація України залежно від кількості платників податків та інших місцевих умов може утворювати міжрайонні (на два і більше районів), об’єднані (на місто і район) державні податкові інспекції та у їх складі відповідні підрозділи податкової міліції.

Завданнями органів державної податкової служби є: –

здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі – податки, інші платежі); –

внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства; –

прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування; –

формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб; –

роз’яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків; –

запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Необхідно звернути увагу, що відправною точкою податкової діяльності є законодавчі акти. Статтею 3 вищезгаданого Закону визначено, що органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень

Слід указати, хто приймає участь у розробці законопроектів в сфері оподаткування, на які органи покладено функцію їх прийняття. Державна податкова адміністрація України вносить в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення податкового законодавства та розробляє проекти міжнародних договорів стосовно оподаткування і виконує їх в межах, визначених законодавством.

Система органів Державної податкової служби в останній час досить змінилася. Якщо спочатку вона включала головну державну податкову інспекцію – вища ланка, державні податкові інспекції Республіки Крим, областей і міст із районним поділом – середня ланка; державні податкові інспекції районів (сільських і міських) та міст обласного підпорядкування - низова (базова) ланка, то з 1996 р. згідно Указу Президента України «Про створення державної податкової адміністрації України та місцевих податкових адміністрацій» від 22 серпня 1996 р. на базі указаних органів було створено податкові адміністрації. А в 1998 році на низовому рівні знову створено державні податкові інспекції. Трирівнева структура податкових органів залишилася.

Підпорядкованість органів державної податкової служби також зазнала змін. Якщо спочатку вони діяли при Міністерстві фінансів України, то з 1996 р. Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Крім того, якщо раніше спеціальні підрозділи по боротьбі з правопорушеннями у сфері оподаткування, які є складовою податкової служби, підпорядковувались органам внутрішніх справ, то з указаного терміну податкова міліція є структурним підрозділом Державної податкової адміністрації України.

Коло завдань органів державної податкової служби також розширилося. Але слід зазначити, що нова редакція Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 05.02.98 р. не привнесла за змістом нічого нового в завдання податкових органів. Деякі завдання роздробилися на окремі складові, деякі – просто дублюють функції податкових органів.

Функції податкових органів розподіляються у розрізі окремих підрозділів, при чому існує проблема оптимізації функцій окремих ланок Державної податкової адміністрації України. Права органів ДПА також слід розглядати окремо посадових осіб і окремо керівників податкових адміністрацій та податкових інспекцій. Особливо важливою з цього приводу є проблема перевищення повноважень при здійсненні податкового контролю.

Виходячи з положень Закону України «Про податкову службу в Україні», права відповідальністі платників податків і податкових платежів можна поділити на три види відповідальності:

фінансова;

адміністративна;

кримінальна.

Фінансова відповідальність передбачає сплату підприємствами і фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності штрафів за такі види порушень:

1. Заниження сум податків та обов’язкових платежів, приховування доходів або інших об’єктів оподаткування – штраф у однократному розмірі донарахованої за результатами перевірки суми податку або іншого платежу. У разі повторного порушення (протягом року після порушення, встановленого попередньою перевіркою,) – штраф у двократному розмірі донарахованої за результатами перевірки суми податку. Виняток складає лише податок на прибуток підприємств. Згідно із статтею 20 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до платників застосовується фінансова санкція у розмірі тридцяти відсотків нарахованої за результатами перевірки суми податку на прибуток, в т.ч. і при повторному порушенні. Але за певних умов указані фінансові санкції не застосовуються. Це має місце у випадку, якщо платник податку:

самостійно виявив порушення, що призвело до заниження суми податку чи іншого платежу;

письмово повідомив про це податковий орган;

здійснив відповідні розрахунки з бюджетом і державними цільовими фондами (подав до установи банку платіжне доручення на сплату належної суми податку чи обов’язкового платежу).

Додаткові умови мають бути виконані щодо податку на прибуток. Платник зобов’язаний сплатити суму недоїмки, а також пеню, обчислену, виходячи зі 120 відсотків облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати, нараховану на повну суму недоїмки за весь її строк.

Слід також звернути увагу, якщо за наслідками перевірки платника податку податковим органом виявлено випадки арифметичних помилок або описок, що призвели до заниження суми податку на прибуток, але не більш як п’ять відсотків суми загальних зобов’язань платника щодо сплати такого податку за період, що перевіряється, керівник відповідного податкового органу може прийняти рішення про